Експерти проаналізували риторику президента України на адресу колишнього голови ГУР Бурби та мільярдера Ахметова
Під час пресмарафону 26 листопада президент Володимир Зеленський зробив низку досить різких заяв. На межі видачі держтаємниці. Мова про випади на адресу ексглави ГУР Василя Бурби (у ракурсі спецоперації з "вагнерівців") та про фактичне звинувачення на адресу найбагатшої людини України – Ріната Ахметова – у нібито підготовці держперевороту.
Експерти проаналізували ці заяви глави держави та розповіли, наскільки виправдано було їх робити у такому форматі.
Президент прояснив свою позицію, розставив крапки над "і". Комусь це подобається, комусь ні
Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) доктор політичних наук Ігор Петренко зазначає, що останнім часом ми бачимо досить жорстке протистояння між Офісом президента (ОП) і Рінатом Ахметовим.
"Активно, цілеспрямовано "ахметівські" канали б'ють по очільнику ОП Андрію Єрмаку. Серйозна медіаатака. Президент не має своїх каналів, тож немає можливості в медійному полі якось на це відповідати. Але він має інші певні можливості, які він теоретично може використати, – пояснює експерт. – Те, що сказав Зеленський на адресу Ахметова, можна розглядати як попередження. У стилі: якщо хтось намагається залучити Ріната Леонідовича до небезпечної авантюри, цього не варто робити. Дав зрозуміти, що на Банковій все знають. Плюс – уточнив, що інформацію про можливий держпереворот йому надали західні пресслужби, а не пов'язані з президентом – українські. Це важливий момент – і певний сигнал тим силам, які намагаються розхитати ситуацію".
При цьому, продовжує Ігор Петренко, Зеленський був хоч і емоційним, але досить обережним у висловлюваннях. Наголосив, що є певні записи, що підтверджують, що Ахметова намагалися кудись залучити. Уточнив, що на них немає голосу найбагатшого українця, просто деякі люди говорять про його можливе залучення. Запросив самого бізнесмена чи його представників прийти та дати певні пояснення.
"Тобто залишається можливість для пошуку взаєморозуміння. Але, зважаючи на ті заяви, які
зробив Ахметов, а також на вчорашній ефір шоу Савіка Шустера, Рінат Леонідович вирішив йти на загострення. Або це просто заяви на публіку, а за лаштунками йдуть певні переговорні процеси", – зазначає Ігор Петренко.
За його словами, Зеленський має бажання шляхом деолігархізації створити нові правила гри. Суть – щоб держава отримувала більше грошей від тих бізнесів, які перебувають у руках олігархів. І які коштом держави створюють дуже зручні для себе – не конкурентні умови. Отримують надприбутки, тоді як казна явно недоотримує.
"Команда Зеленського хоче переглянути це. Що, зрозуміло, не подобається, зокрема Ахметову. І що залізну руду йому доведеться возити "Укрзалізницею" з куди більшим тарифом, ніж раніше. І що може вирости рента на цю залізну руду (відповідний законопроєкт незабаром розглянуть у другому читанні). Не подобаються штрафи від АМКУ, не подобається тариф на електроенергію. І так далі, – перераховує експерт. – Тож ми почули попередження: є певна інформація, прояснімо ситуацію. Не загальні звинувачення, не загрози, а пропозиція. Якщо не прийдете – це ваші проблеми".
Пояснюючи досить жорсткі та відверті вислови Зеленського щодо Бурби та "вагнергейту", Ігор Петренко акцентує, що до цього президент намагався не торкатися цієї теми, посилаючись на державну таємницю.
"Але з огляду на те, що ситуація набрала суспільного резонансу, а спецоперацію з "вагнерівців" коментує будь-хто, йому довелося відповідати на незручні питання. Тим більше, що опоненти президента створили чи не культ особи Бурби. При тому, що той свого часу очолював сумнозвісний відділ "К" у СБУ, який усі таврували за корупцію та тиск на бізнес. А тут із Бурби раптом роблять святого, бо він вирішив виступити проти Зеленського. У результаті президент озвучив ту інформацію, яку, гадаю, міг давати в рамках держтаємниці. Те, про що тією чи іншою мірою вже писали різні джерела. Тим більше Зеленський не вдавався до деталей, – зазначає експерт. – Лише уточнив, що Бурба не вперше намагався зіштовхнути Україну із серйозними державами – Китаєм, США, Туреччиною".
Ігор Петренко нагадує, що спершу багато хто говорив, ніби то була спільна спецоперація українських та іноземних спецслужб. Але розслідування Bellingcat цього не підтвердило.
"І Зеленський має рацію, що не підтримав ідею з посадкою "вагнерівців" на літак турецьких авіаліній, з можливою примусовою посадкою. Яка реакція була б тоді у президента Туреччини Ердогана? Про яку співпрацю, у тому числі в ракурсі безпілотників, ми могли б тоді вести мову? Усі ці моменти й прояснив президент під час пресмарафону. Так, виступи з цих моментів у президента були емоційні (втім, не лише з них). Але це, можливо, тому, що "накопичилося" у зв'язку з різними маніпуляціями, фейками та перекручуванням, які виходили з різних джерел, включаючи телеканали олігархів", – пояснює експерт.
Він також наголошує, що з боку влади є провал комунікації.
"Якби в ОП раніше відреагували, давши пояснення щодо спецоперації, пов'язаної з "вагнерівцями", ситуація виглядала б набагато краще для Зеленського та його команди. Навіть якби пояснили, що не можуть давати коментарі з міркувань держтаємниці. А так були суперечливі заяви, які, зрозуміло, не грають на руку ОП, – зазначає Ігор Петренко. – Ну а зараз президент прояснив свою позицію, розставив крапки над "і". Комусь це подобається, комусь ні. І це нормально"
Президент Зеленський заради того, щоб сподобатися, готовий стратегічні козирі принести в жертву тактичним емоціям
Політичний психолог, експерт з питань невербальної комунікації Валентин Кім так коментує звинувачення на адресу Бурби та Ахметова з боку Зеленського під час пресмарафону:
"Справа навіть не в тому, що він, як пишуть у багатьох джерелах, використав неперевірену, не зрозуміло як передану інформацію. Питання в тому, що під час пресмарафону, критикуючи Бурбу, який нібито "зливає" інформацію, Зеленський відразу в наступній фразі – сам "зливає" інформацію. Це дуже важливий момент у галузі психології взаємин,галузі психології особистості".
Валентин Кім наголошує, що Володимир Зеленський у минулому – актор. Причому мегауспішний актор, який користувався в нашій країні неймовірною підтримкою, що виявилося в тому, як народ проголосував у 2019 році.
"І цей актор звик отримувати "лайки", оплески, овації. Це людина, що професійно виросла в середовищі прийняття та схильності до себе. А 26 листопада він сів за стіл із журналістами, з яким доводиться "воювати". А він "воювати" не звик, він все одно хоче подобатися. Що у поведінці Зеленського вчора простежувалося багаторазово, – наголошує експерт. – Він все одно десь намагався жартувати, підбадьорювати журналістів, встановлювати неформальний контакт".
Безперечно, це можна розглядати і як область маніпуляції, зазначає Валентин Кім. На його думку, це переговорні тактики та стратегії, у яких Зеленський не новачок. Але у цьому проявляється і природне прагнення Зеленського до встановлення довірчих стосунків, вважає експерт. До того контакту, де він здатний подобатися.
Політпсихолог продовжує:
"І ось ми бачимо, що ця людина сідає за стіл із журналістами, які переважно налаштовані до нього як мінімум критично. І він видає їм державну таємницю. Що, виявляється, у нас на 1 число заплановано путч. І ця таємниця видається одразу після того, як президент звинувачує Бурбу у тому, що той "зливає" інформацію. Зеленський каже: я не Бурба, я "зливати" інформацію не буду. І відразу вивалює дозу компромату, який насправді є державною таємницею. А за кілька хвилин вивалює ще одну секретну інформацію – що нібито на Бурбу готувався замах за кордоном. І що ми, виявляється, це все запобігли. Тобто, ще одна держтаємниця пішла в народ просто, щоб справити враження та сподобатися співрозмовникам. Чи переконати їх у чомусь, чи викликати у них вау-ефект, чи ще щось – але, безумовно, пов'язане з емоційною сферою".
У цьому ракурсі Валентин Кім пропонує згадати поведінку президента Зеленського у перші місяці на цій посаді. Він практично відразу став учасником телефонного скандалу, коли було розсекречено його переговори з президентом США Дональдом Трампом.
"Тоді Зеленський, знову ж таки, заради червоного слівця, зробив кілька заяв (у тому числі про "стовідсотково" його людину на посаді генпрокурора, яку незабаром обійняв Рябошапка), за яку його досі критикують. І які коштували Трампу першої спроби імпічменту, – нагадує Валентин Кім. Тобто президент Зеленський заради того, щоб сподобатися, готовий стратегічні козирі принести в жертву тактичним емоціям. І в цьому плані ми отримуємо портрет людини, яка дуже хоче подобатися. Це укладається в канву його попередньої професійної діяльності (артиста), але не вкладається в канву його професійної діяльності (президента). І в цьому плані зовсім інакше виглядає скандал із "вагнерівцями". Де "злив" стався, можливо, не цілеспрямовано, а під час наради, телефонної розмови – просто для того, щоб викликати вау-ефект свого співрозмовника. Не здивуюся, якщо той "злив" був цілком випадковий, викликаний такими емоційними потребами".