Головна Новини Політика внутрішня політика Рокірування у Кабміні та атака з боку Авакова: що відбувається в Україні і куди все йде
commentss НОВИНИ Всі новини

Рокірування у Кабміні та атака з боку Авакова: що відбувається в Україні і куди все йде

На ці питання виданню "Коментарі-Україна" відповіли експерти

7 листопада 2021, 16:30
Поділіться публікацією:

Перший тиждень листопада запам'ятався в політичному сенсі рокіруванням у Кабміні, настанням на владу з боку ексспікера Разумкова та колишнього голови МВС Авакова, підписанням Зеленським "закону про деолігархізацію". Про що свідчить зростання активізації політичного життя? Що можуть зробити Зеленський і "слуги", які стрімко втрачають рейтинги та не менш стрімко концентрують у своїх руках дедалі більше влади? До чого все це може привести? На ці питання виданню "Коментарі-Україна" відповіли експерти.

Рокірування у Кабміні та атака з боку Авакова: що відбувається в Україні і куди все йде

Кабмін (фото з відкритих джерел)


За словами директора Українського інституту політики Руслана Бортника, система держуправління, політична система вже традиційно восени підійшли до свого Рубікона.


"Ризики політичної дестабілізації або, скажімо, так обвалення деяких елементів державного, соціального управління (блекаути, протести, криза в енергетиці та соціальному секторі) різко зросли. Нагромадилося соціальне невдоволення, що відображається, зокрема, в рейтингах президента, що тануть. Владі необхідно було щось робити, випускати пару, щоб зберегти контроль над перебігом подій у державі. З цим і пов'язана низка відставок у Кабміні. Ще одна мета – посилення контролю за діяльністю уряду з боку Офісу президента. Зокрема, контроль над фінансовими потоками", – пояснює Руслан Бортник.


Він наголошує, що влада намагається через посилення контролю, закручування гайок якось стабілізувати ситуацію. Але сумнівається, що винятково кадровими рішеннями це можна зробити.


"Щоб покращити ситуацію, влада має продемонструвати реальні успіхи у боротьбі з корупцією, пандемією, у досягненні миру на Донбасі. Це міг би змінити ставлення нашого суспільства та посилити авторитет Зеленського. Також важливо розв'язати питання тарифів, зберігши їх нинішній рівень або навіть знизивши – внаслідок зменшення апетитів "Нафтогазу". Це було б сміливе, правильне та соціально популярне рішення президента, – вважає Руслан Бортник. – Але кожне економічне рішення має свої наслідки, зокрема, заводить президента у конфлікт із західними партнерами чи нашими олігархічними групами. Тому він поки що на це не йде".


Експерт упевнений, що точкових змін у Кабміні замало, щоб стабілізувати ситуацію в Україні. І прогнозує, що якщо не будуть вжити дійсно ефективних заходів, то вже навесні на нас може чекати повноцінна політична криза.


Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Ганна Малкіна вважає, що політична активність першого тижня листопада була зумовлена різними причинами.


"Рокірування в уряді, які більше схожі на гру в цятки, були слабкою спробою врятувати катастрофічну ситуацію у виконавчій владі. Відставка колишніх міністрів без звіту про їхню роботу залишила багато питань. Причина їхньої відставки незрозуміла, як і незрозуміла логіка нових призначень. З політтехнологічної точки зору зміна міністрів могла б бути використана для зниження негативу щодо влади, яка карає неефективних чиновників. Однак ця мета навряд чи може бути досягнута, оскільки люди не особливо запам'ятовують прізвища, що постійно змінюються, і схильні оцінювати роботу уряду з приземлених речей — власного добробуту, який продовжує стрімко падати. Це підтверджується соціологічними опитуваннями, які демонструють зниження рейтингів як партії "Слуга народу", так і особистого рейтингу президента", – наголошує Ганна Малкіна.


За її словами, ефект від безпрецедентних санкцій РНБО пройшов, а відсутність кисню у лікарнях, тепла у будинках, примусова вакцинація людей протверезили.


"Дедалі частіше звучать заяви, що управління в країні здійснюється з одного центру – Офісу президента. Режим впевнено дрейфує у бік демократії з елементами диктатури, – зазначає політолог. – На цьому тлі логічним є активізація політиків-важковаговиків".


Ганна Малкіна впевнена, що велике інтерв'ю колишнього міністра МВС Арсена Авакова з різкою критикою чинної влади стало індикатором її позицій, що послаблюються.


"Не сумнівів, що Офіс президента й надалі намагатиметься сконцентрувати все більше влади у своїх руках, – прогнозує експерт. – Однак без підтримки населення легітимізувати цю владу буде неможливо. Репресивна політика щодо населення – обмеження свободи пересування, примусова вакцинація представників окремих професій лише посилять ситуацію. Не виключено, що до чергових виборів "слуги" прийдуть із рейтингом на рівні статистичної похибки".


Нагадаємо, Арсен Аваков, який залишив свою посаду у липні 2021 року, у програмі "Народ проти" на телеканалі "Україна 24" увечері 4 листопада вперше докладно розповів про причини відставки. Він також назвав головну проблему влади Зеленського, пройшовся по санкціях РНБО та оголосив про нові плани в українській політиці.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua

Новини