Володимир Зеленський офіційно став президентом України 20 травня 2019 року. Тобто він "відсидів" на цій посаді вже половину терміну. Експерти оцінили для видання "Коментарі" позитивні та негативні моменти цього правління, а також перспективи Зеленського на 2,5 роки, що залишилися.
Володимир Зеленський. Фото - сайт Офісу президента України
"Вагнергейт" – рубікон, який залишив багато підводного каміння. Серйозний удар по репутації Зеленського
Політичний експерт Олександр Антонюк вважає, що глобально можна говорити лише про один позитив. Але про значущий.
"Поява Зеленського в політиці та захід на пост президента, як і створення партії "Слуги народу" – та лінія водорозділу, яка дала наступному поколінню шанс увійти в політику ґрунтовніше, ніж раніше. І віковий тренд, і тренд на зміну старих політиків були актуальними. Так зване покоління комсомольців стало старшим, менш активним на виборах. Ті, хто свого часу голосував за комуністів, відходять в інший світ. Зеленський своєю появою як політика зробив такий вододіл. І після нього, швидше за все, тон українській політиці будуть задавати люди іншого покоління, ніж умовні комсомольці. Останні будуть присутні на політичній арені. Але їхня активність, їхня можливість увійти до влади, значно знизяться", – прогнозує експерт.
На цьому, на думку Олександра Антонюка, глобальний позитив президентства Зеленського начебто закінчився.
Одним із найсерйозніших мінусів експерт називає історію з "Вагнергейтом". А саме, наявність дедалі більшої кількості доказів, що саме Зеленський та його оточення зірвали операцію українських спецслужб із затримання бойовиків ПВК "Вагнера", причетних, зокрема, до війни на Донбасі.
"Це той рубікон, який залишив багато підводних каменів. Серйозний удар по репутації Зеленського. Той кейс, який показує, що кожен президент має скандал, що в'яже йому руки та ноги. Настільна книга для наступних президентів – будьте обережні у плануванні, у комунікаціях тощо. Кейс Вагнергейт з Зеленським тепер назавжди. Вічний біль голови. Втім, можливо, він триматиме президента в тонусі, спонукатиме до правильних кроків і висновків", – розмірковує Олександр Антонюк.
Ще одним негативним моментом правління Зеленського експерт вважає, що партія (а потім і фракція, монобільшість) "Слуга народу" не просто так створювалася з ноунеймів.
"Це не про нових осіб. Це – про бажання зробити фракцію/партію керованою. Захід у Раду некомпетентних людей, які часто не мають жодного відношення до політики, до юриспруденції, призвело до того, що в парламенті поряд з якісними, важливими ініціативами, часто відбувався повний треш, дурість і відвертий лобізм. Час показав, що керованої фракції не вийшло. Що там є кілька десятків суб'єктів, які віддають перевагу грі у свою гру. Тим часом монобільшість потроху перетворюється на якесь політичне болото. І на наступних виборах близько 90% представників цієї фракції ми, швидше за все, не побачимо у новому парламенті", – зазначає експерт.
Звідси, продовжує він, витікає третій негатив. А саме: кабінетні інтриги Зеленського та його оточення, які зіграли з президентом поганий жарт.
"Особливо показовою є тут історія зі
звільненням Разумкова, який, на мою думку, за останні 15 років був реально кращим спікером ВР. Він намагався дотримуватись регламенту, балансувати між різними політичними силами, групами та інтересами. У цьому будується вся політика. У всьому світі, – наголошує Олександр Антонюк. – Але є велика проблема у Зеленського. Як тільки у його команді з'являються (або заявляють про себе) більш-менш суб'єктні, компетентні люди, президент та його оточення намагаються їх позбутися. І тут Зеленський повторює помилку своїх попередників. Тим самим стає більше схожим на них. Постає питання – навіщо? Якщо ти йшов на один термін (принаймні так обіцяв), то навпаки маєш бути гордим, що привів у політику людей, які можуть продовжувати декларовану тобою політику. Мені здавалося, що саме це було головним завданням Зеленського. Але очевидно, що якісь інтереси змінилися. Що стало величезним мінусом для шостого президента. Він все ж таки не політик з досвідом. А вибуття з його оточення якісних кадрів грає проти нього".
Черговим негативним кейсом президентства Зеленського експерт вважає, що політична воля однієї людини домінує над законом. Тут і рішення РНБО, і тиск на Раду, і багато інших. Це шлях до хаосу. Рано чи пізно такий бумеранг ударить по самому главі держави.
"Два з половиною роки президентства, які ще залишилися, Зеленському слід активно попрацювати над помилками. І довиконати хоча б частину тих програм, з якими виходив до виборців 2019 року. Корупція, кумівство, постійне "відмазування" своїх депутатів, які потрапляють у "зашквари" (ДТП Трухіна, скандальні заяви Третьякової, часті "зальоти" Тищенка) – все це свідчить про те, що декларації кандидата у президенти Зеленського, що перед законом усі мають бути рівні, не працюють після його становлення президентом. "Свої" виявляються рівнішими перед законом, ніж усі інші", – зазначив експерт.
Все вищезгадане, на думку Олександра Антонюка, призвело до того, що з проактивної позиції, з якої Зеленський зайшов у президенти, коли він, весь такий несистемний, міг кожного поставити на місце і користувався величезною підтримкою суспільства, він все частіше відкочується в оборону. Критика зростає, рейтинги падають. Як це було з Кучмою, Ющенком, Порошенком.
Експерт резюмує:
"У Зеленського за половину каденції з'явився непоганий досвід та школа. Але насамперед усе це – серйозний урок для українського суспільства, майбутніх політиків. Багато помилок Зеленського можна списати на те, що у нас відсутня спадкоємність політики, немає дотримання політичних традицій. У найрозвиненіших демократіях є певна політична школа, відбувається ротація кадрів, зміна поколінь відбувається усередині самих партій. А партії мають чітку ідеологію. В Україні такого нема. І нам обов'язково треба створювати наступність, реальні політичні партії з чіткими програмами, чіткою ідеологією, ефективний кадровий резерв.
Хотілося б, щоб ми почали робити кроки щодо створення саме такої політичної партійної системи. Також сподіваюся, що президентство Зеленського стало для українців щепленням від соціальної катапульти, коли людина без відповідного досвіду та освіти опиняється у владі. І в майбутньому в Україні не сліпо голосуватимуть за бренд, як було 2019-го, коли від "слуг" у Раду заходив будь-хто".
"Медовий місяць" влади та електорату закінчився і піар перестав працювати
Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова, коментуючи "екватор" Зеленського-президента, зазначає, що дива, на жаль, не сталося.
"Багато прихильників президента переконалися, що популізм і професіоналізм – не одне й те саме. Ситуація у державі значно погіршилася у багатьох напрямах: погіршилася економіка – зросли ціни та тарифи; погана організація протидії епідемії ковіда – не впоралася система охорони здоров'я; перестали приділяти увагу та фінансувати розвиток освіти – система почала давати збій, з онлайн навчанням не впоралися. Газотранспортна система, екологія, вирубування лісу, металургія, енергетика, аграрна галузь, міжнародні відносини, оборона – все вимагає вживання екстрених професійних заходів, – наголошує експерт. – Певний час державна система котилася за інерцією, але нескінченно це не могло тривати. Зате будемо з дорогами, щоправда, дехто з них стане платним".
За словами Тетяни Лупової, так званий "медовий місяць" влади та електорату закінчився і піар перестав працювати. Як наслідок – рейтинг падає.
"До "екватора" свого правління президент Зеленський підійшов знаково – з рекордною
втратою довіри. А оскільки в нього вірили, як у месію, то загальна любов змінюється не байдужістю, а протилежними та досить сильними емоціями. І це, на жаль, незворотно", – резюмує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — МФО Разумкова у дії: "слуг народу" не вистачило голосів за важливий законопроєкт.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.