Актуально Сім років у міністерському кріслі: успіхи, невдачі та причини звільнення «непотоплюваного» Арсена Авакова

До Арсена Авакова навряд чи хтось ставиться байдуже. Його або поважають, або бояться, або зневажають, або ненавидять. Іноді ці почуття збігаються. "Бог дзвонить", — так жартівливо охарактеризували Арсена Авакова в одному з гумористичних номерів.

Досягнення і невдачі ексголови МВС Арсена Авакова. Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

Арсен Аваков приступив до виконання обов'язків міністра внутрішніх справ у дуже складний для України час. На вулицях Києва протести переросли в криваве побоїще, крісло під Віктором Януковичем вже не просто хиталося, а розвалювалося, з'явилася реальна загроза існуванню України як держави. А на півдні і сході країни активізувалися сепаратистські рухи, боротьба з якими переросла у збройний конфлікт.

21 лютого 2014 року Верховна Рада відправила у відставку в.о. глави МВС Віталія Захарченка, наступного дня на його місце був призначений Арсен Аваков. Кандидатуру останнього висунули на посаду на "раді Майдану".

Примітно, що затвердила його на посаді ще та сама "януковичівська" Рада, яка в період з осені 2012 по зиму 2014 року приймала безліч рішень на догоду лідеру "Партії регіонів" та запам'яталася голосуванням за "диктаторські закони". Але в кінці лютого 2014 року багато нардепів стали терміново міняти політичні віхи і підтримувати вже нову "євромайданівську" владу, в тому числі й Авакова. Правда, він швидко позбувся приставки "в.о." і став уже повноправним главою МВС.

Аваков і Сашко Білий

Відразу ж після свого призначення Аваков заявив, що в керівництво його відомства будуть запрошені представники "Правого сектора". Однак саме з цією організацією у нього стосунки не склалися. Згадати хоча б конфлікт з одним із найяскравіших лідерів "Сектора" і "УНСО" Олександром Музичко (Сашко Білий).

Офіційні особи МВС, в той час вже знаходяться під керівництвом Авакова, стверджували, що Музичко сам себе застрелив під час операції з його затримання. Однак прихильники загиблого не просто спростовують цю версію, але і прямо називають Авакова вбивцею.

Звичайно, сам Музичко був особою неоднозначною і скандальною, мав судимості, а під час євромайдан дозволяв собі дії, які цілком можна назвати протиправними і навіть кримінальними. Проте, для багатьох учасників євромайдан, а в подальшому і АТО він був символом боротьби за незалежність України, тому його вбивство популярності Авакову навряд чи додало. Мало того, воно поклало початок конфлікту між "Правим сектором" та МВС України, який негативно відбивався на роботі українських силових структур в цілому.

Надалі Аваков не тільки створював і систематизував "добробати, а й" знаходив роботу "на Донбасі для фігур на кшталт Музичко. Але не варто забувати, що саме унсовці, а також представники інших націоналістичних організацій навідріз відмовлялися йти під управління МВС, вважаючи за краще воювати або окремими бригадами у складі ВСУ, або взагалі як "третя сила".

"Російська весна" в Харкові, Донбасі і Криму

У той же час, на думку багатьох експертів, глава МВС, тепер уже з приставкою "екс", зіграв одну з найважливіших ролей у збереженні Харкова і області в складі України навесні 2014 року.

З цим згодні не всі. Зокрема, представники радикальних гілок євромайдан стверджують, що не пустили Росію до Харкова в першу чергу саме вони. А прихильники нині покійного мера Геннадія Кернеса, у якого з Аваковим, як відомо, була давня ворожнеча, вважають, що в Харкові не почалася війна тому, що Кернес нібито заплатив росіянам, щоб ті не влаштовували в Харкові "російську весну".

Крім того, і проросійські, і українські, опозиційні до Авакову сили звинувачують МВС України поряд з СБУ та іншими структурами нової "майданівської" влади в досить швидкої здачі Криму. На відміну від того ж Харкова, в кримських містах не проводилося подібних операцій. Що стосується Донбасу, то там все неоднозначно: якщо в Слов'янську, Сєвєродонецьку, Краматорську, Маріуполі, Лисичанську операції зі звільнення, в тому числі і за участю МВС, були в цілому успішними, то дії в Луганську і Донецьку виявилися невдалими, і ці міста так і не повернулися під контроль України.

Весна-2014 в Харкові

Якщо згадати Харків, то навесні 2014 роки там ситуація була вибухонебезпечною, і протести майданівців і антімайдановцев привели до захоплення будівлі ХОДА та проголошенням так званої "Харківської народної республіки".

8 квітня 2014 року штаб на чолі з Аваковим і командувачем Нацгвардії Полторак розробив план звільнення адміністрації, який вранці здійснив вінницьке спецпідрозділ "Ягуар".

Проросійські протести в Харкові тривали ще довго, аж до липня, проте після вищезгаданої операції пішли на спад.

У числі конструктивних дій Авакова навесні 2014 року також ще називають створення Національної гвардії і її безпосередню участь в АТО на Донбасі. Поряд з добровільними батальйонами і безпосередньо кадрової українською армією НГ вважається однією з головних сил, яка змогла не допустити повної окупації Донбасу.

Політичний експерт Олександр Охріменко одним з головних досягнень Авакова називає те, що він взяв під контроль добробати.

Поліція замість міліції

Поява поліції вважається однією з найбільших реформ постмайданної влади. Причому, за різними оцінками, Авакова як хвалять за успіхи цієї реформи, так і критикують за її провали.

У 2015 році в Україні була створена патрульна служба, а команда грузинських реформаторів в МВС ініціювала зміну всієї управлінської вертикалі, що призвело до появи Національної поліції.

Однак уже в 2016 році Деканоїдзе, Згуладзе і інші реформатори залишили свої посади в поліції, переатестація старих міліціонерів просто "захлинулася", а на адресу керівництва МВС і особисто Авакова посипалися звинувачення в профанації реформи.

Проте, експерти відзначають і конструктивні дії Арсена Борисовича на посаді міністра.

У той же час, на його думку, роботу нової поліції, реформованої при Авакова, навряд чи можна назвати ефективною.

У свою чергу, Олексій Кущ розділяє прорахунки Авакова на стратегічні і тактичні: "Найголовніший його стратегічний провал — це те, що він намагався стати більше, ніж міністром МВС, впливати на всю політику в країні. Поширення його вплив призвело до того, що його образ почав демонізувати і міфологізована ".

На думку експерта, в результаті прагнень глави МВС вийти далеко за межі своїх повноважень, з'явився "фактор Авакова", який посилився після збереження посади після обрання президентом Зеленського. І вищезгадані дії глави МВС ніяк не сприяли зростанню авторитету поліції в очах громадян України.

Справа Шеремета: чи винні підозрювані

Вбивство відомого журналіста Павла Шеремета в липні 2016 року і його розслідування стали одними з головних індикаторів ефективності роботи нової поліції і правоохоронної системи в цілому. Сам глава МВС Аваков особисто звітував про хід розслідування і навіть називав розкриття вбивства "справою честі поліції".

Різні представники МВС, зокрема, Антон Геращенко та Зорян Шкіряк, говорили про російський слід у цьому вбивстві, проте ситуація прийняла несподіваний оборот.

Правоохоронні органи прийняли рішення про затримання дитячого хірурга і волонтерки Юлії Кузьменко, музиканта Андрія Антоненко і військової медсестри Яну Дугаров. Примітно, що частина обвинувачених — учасники АТО, що стало нонсенсом — адже Шеремет в останні роки працював як раз на Україну і фактично знайшов в нашій країні притулок від режимів Олександра Лукашенка і Володимира Путіна.

Спочатку слідство називало Антоненко організатором, а Кузьменко і Дугаров — виконавцями вбивства. Однак потім офіційна версія слідства змінилася, і всіх трьох підозрюваних стали вважати виконавцями. Організаторами ж стали якісь "невстановлені особи", яких не називали. В результаті обвинувачені досі сидять: хто в СІЗО, хто під домашнім арештом, але переконливих доказів їх провини так і не було надано.

Скандали, конфлікти та інші резонансні справи

На самому початку кар'єри глави МВС Арсен Аваков потрапив в "дорожній скандал". Навесні 2014 року ЗМІ написали про перевищення швидкості та обмеження руху на маршруті, яким рухався його кортеж.

На тлі заяв тодішнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка про те, що на дорогах "всі будуть рівні", а чиновники не будуть пересуватися в кортежі, випадок з Аваковим виглядав вельми непривабливо.

Відомим корупційним скандалом, пов'язаним з міністром внутрішніх справ, була справа про "рюкзаках Авакова". Зловживання при покупці рюкзаків для МВС і Нацгвардії розслідувала прокуратура, потім Антикорупційне бюро ... За даними ЗМІ, що рюкзаки придбали через підприємства, підконтрольні Олександру Авакову — синові Арсена Борисовича.

Сам Аваков називав справу проти себе заангажованим, в 2018 році Спеціалізована антикорупційна прокуратура його закрила, але, як то кажуть, осад залишився, і главі МВС ці рюкзаки ще довго згадували.

Ще одну ложку дьогтю приніс в успішну кар'єру Авакова екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, який у 2015 році обіймав посаду голови Одеської ОДА звинувачував главу МВС у корупції.

Аваков відповів став вже інтернет-мемом кривляння "Бе-бе-бе" і метнув в сторону Саакашвілі стакан з водою.

Надалі опоненти обмінювалися невтішними епітетами, коли Саакашвілі проривався через кордон, а потім, коли поліція ловила в центрі Києва "Карлсона" на даху.

Зараз конфлікт начебто вичерпаний. По крайней мере, і один, і другий його фігурант більше не сиплють на адресу один одного звинуваченнями та образами.

Ближче до президентських виборів 2019 року стали все частіше говорити і про конфлікт Авакова з Порошенком. Втім, в якусь публічну перепалку він не вилився, а обмежився підкилимні інтригами, про які громадськість дізнавалася в основному по "зіпсованим телефоном".

Аваков пішов, або його все ж "пішли"

Серед причин такого кроку Арсена Авакова з посади називають можливий конфлікт з президентом Володимиром Зеленським, домовленості Заходу з Росією, а також бажання самого глави МВС порвати з поступово стає токсичною "зеленої" командою і очолити власний політичний рух.

Крім того, є думка, що Аваков пішов з посади, оскільки відчуває прийдешнє підвищення тарифів, протести, розгони їх поліцією, і більше не хоче розділяти відповідальність з "зеленими". Зокрема, за словами журналіста Богдана Буткевича, Аваков зіграв на випередження і пішов сам, не чекаючи, що його знімуть за "справу Шеремета" або з якоїсь іншої причини.

Експерт додав, що Володимир Зеленський поступово вибудовує вертикаль влади саме зі своїх людей, а Аваков занадто незалежний гравець і політичний важковаговик. Також він припустив, що слідом за Аваковим можуть піти ще кілька міністрів.

Олексій Кущ висуває версію, що рішення про відставку Авакова приймалося за межами України. Він порівнює догляд Авакова з відставкою Ігоря Коломойського, який на хвилі Майдану також намагався грати одну з найбільш ключових ролей в державі і брав під контроль різні сфери. Але при цьому діяв більш різко, і в результаті його поступово відтерли від влади, прибрали з посади голови Дніпровської ОДА.

На його думку, в даний момент відбувається перезавантаження відносин Заходу і Росії, і саме це є ключовим фактором відставки Авакова.

За слова Куща, цю версію підтверджує голосування в парламенті за відставку глави МВС.

Нагадаємо, вчора в мережі з'явилося заяву про відставку Арсена Авакова з посади голови Міністерства внутрішніх справ України. Правда, правоохоронний комітет Верховної Ради не підтримав звільнення Авакова.

Експерти розповіли порталу "Коментарі", чому Аваков вирішив піти з посади, а також, що буде після відставки, хто прийде йому на зміну, ніж займетс я Арсен Аваков після відставки і чи буде він підтримувати чинну владу.