З'явилися нові партійні рейтинги КМІС. Відповідно до них, відрив партії "Європейська солідарність" від "Слуги народу" з грудня виріс. При цьому є інші цікаві тенденції.
Рейтинг партій в Україні - колаж "Коментарі" Д.Романюк
Так, партійний рейтинг (опитування проводилося в період з 5 по 13 лютого) виглядає так:
"Європейська солідарність" — 22,9% (+3,1% порівняно з 3-11 грудня);
"Слуга народу" — 16,4% (-2%);
"Батьківщина" — 11,5% (+2,4%);
"ОПЗЖ" — 10,1% (+1,1%);
"Наші" Євгенія Мураєва — 6,2% (+1,8%);
"Розумна політика" Дмитро Разумкова — 5,8% (+1%);
"Сила та честь" Ігоря Смєшка — 5,1% (-1,9%).
Інші партії не долають потрібний для потрапляння до Ради п'ятивідсотковий бар'єр.
Експерти проаналізували цю соціологію для видання "Коментарі".
У головах виборців розділилися рейтинг Зеленського та рейтинг партії СН
Політтехнолог Борис Тізенгаузен наголошує, що втрата рейтингу правлячою партією є абсолютно логічною історією для України.
"І справа навіть не в тому, до якої політсили належать правлячі депутати, а в тому, що очікування виборця завжди набагато вищі, ніж йому можна дати за одну і навіть дві каденції. Як наслідок, виборець у нас дуже швидко зачаровується і також швидко розчаровується, – пояснює експерт. – Оскільки зараз правляча партія – "Слуга народу" – має монобільшість – виборець вважає, що в неї вся влада в руках і вона може змінити країну. Але у наших реаліях це неможливо зробити швидко. Тому, звісно, рейтинг знижується. Додають своє і скандали, в які постійно потрапляють представники партії влади".
Цікаво й те, акцентує Борис Тізенгаузен, що рейтинг президента Володимира Зеленського живе окремо від рейтингу партії "Слуга народу". І особистий рейтинг Зеленського лише трохи просів із моменту обрання. У першому турі (саме так визначається реальний рейтинг) Зеленський мав 31%. На сьогоднішні, за різними оцінками, він у районі 24-25%. Те ж нове опитування КМІС дає йому зараз 25,1% виборців.
Друге місце у рейтингу посідає п'ятий президент та лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко (21,8%).
"Тобто підтримка Зеленського збереглася практично на тому ж рівні, що раніше. Це своєрідний феномен, вважає Борис Тізенгаузен. – У головах виборців розділилися рейтинг Зеленського та рейтинг партії СН. І вміла підготовка до виборів, скажімо,
ребрендинг партії "Слуга народу" із прикріпленням до нової партії бренду Зеленського (а про таку можливість уже говорять) може спрацювати. І дати новій політсилі кілька потрібних додаткових відсотків".
Наступного року парламентські вибори, а з такими результатами далеко не поїдеш
На думку експерта Українського інституту політики Руслана Бізяєва, у новому рейтингу ми не бачимо очевидного лідера, потужного відриву. І відсотки, які розділяють зараз "Євросолідарність" та СН, він не вважає за серйозні.
"Фактично, середні рейтинги всіх політсил (якщо підсумовувати всі опитування) зараз "закапусльовані", знаходяться у своєму умовному електоральному гетто – від 8 до 13 відсотків. І найбільш затребувана політична партія "Не знаю" або "Проти всіх". Це величезний електоральний потенціал. Але не факт, що ним зможуть скористатися нинішні топ-партії. Ми не побачили класичного перетікання від "Слуги народу" до "Європейської солідарності" чи ОПЗЖ", – зазначає експерт.
Він вважає, що перед усіма політсилами постало питання – що робити? Наступного року парламентські вибори, а з такими результатами, далеко не поїдеш. Тут би навіть не збільшити рейтинг, а своє відстояти.
"Тому припускаю, що з'являтимуться нові партії із плюс-мінус дзеркальною риторикою існуючих. Такі собі клони нинішніх "Слуги народу", "Європейської солідарності", "Батьківщини" та ОПЗЖ. Зі схожими гаслами, але іншими назвами та іншими особами", – резюмує Руслан Бізяєв.
Україна входить у штучний плюралізм. Коли, начебто, думок багато, партій багато, але виборець не орієнтується у їхній ідеології, у програмах
Політтехнолог, політичний консультант Анне Бикова робить такі висновки з нової соціології:
"Я як політтехнолог не вважаю соціологію КМІС об'єктивною. Сприймаю її як "криве" дослідження з великою – компліментарною – похибкою у бік певних політсил та політиків".
Але все ж таки, продовжує експерт, якщо подивитися глобальний тренд, який однозначний за будь-якого ставлення до цієї соціології, видно, що Україна входить у штучний плюралізм. Коли начебто думок багато, партій багато, але виборець не орієнтується в їхній ідеології, у програмах. Не дуже розуміє різницю.
"Для виборця максимум є ліві та праві партії, умовний поділ на коаліцію та на опозицію. При цьому є багато партій, які відщипуватимуть рейтинг у великих гравців, які претендують на майбутню коаліцію в парламенті нового скликання, – зазначає Анне Бикова. – Але розглядати між ними комбінації ще зарано. Планові вибори до Ради мають відбутися 29 жовтня 2023 року. А передумов для позачергових виборів я не бачу.
Раніше на порталі "Коментарі" — стало відомо,
скільки заробили за січень лідери політичних партій.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.