Увечері 14 лютого на тлі активізації повідомлень про нове російське вторгнення президент України Володимир Зеленський виступив з черговим зверненням до нації .
Володимир Зеленський - фото: Офіс Президента
Експерти проаналізували звернення глави держави та розповіли, що було сказано по суті, а про що важливе президент не сказав.
Який День єднання, якщо деякі втекли з країни, та ще й на не зрозуміло які кошти?
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно розмірковує так:
"Зеленський, гадаю, зрозумів, що не можна постійно говорити – все добре, треба йти на шашлики, як він робив раніше. Тому що загроза справді є. І що навіть якщо зараз не буде жодної військової атаки, це не означає, що її не буде завтра, за тиждень, два тощо".
На думку експерта, коли на тлі таких заяв ("все спокійно" – з боку Зеленського, "вторгнення цілком можливе" – з боку Заходу) українські політики, включаючи членів фракції "Слуга народу" кудись відлітають, це додає особливого контексту. Не тільки те, що хтось, припустимо, боїться. Не тільки в ракурсі сесії, що стартує, яку вирішили пропустити. Але ще й як певний рівень статку (якщо йдеться саме про депутатів, а не про представників бізнес-еліт).
"Можливість нардепів так легко рвонути за кордон викликає питання щодо співвідношення їхніх доходів, показаних у декларації – і реальних. Тобто, крім того, що є контекст безпеки (буде – не буде війна, як поводитися), додався ще й контекст поведінки еліт – як вони поводяться в даній ситуації. Не лише, наголошую, з погляду безпеки, а й з погляду їхніх можливостей та доходів. Це актуалізує тему соціальної нерівності, надприбутків парламентарів", – вважає Олеся Яхно.
Вона не відкидає, що Зеленський вирішив цією ситуацією в якомусь сенсі скористатися. Типу виявив свою громадянську позицію. Сказав, що це неправильно, що протягом 24 години треба повернутися в Україну.
"І це непогано, що він так сказав. Погано, що це накладається на безпековий контекст. І додає новий напрямок щодо доходів одних громадян, які не можуть собі дозволити інші. І глобально одне відеозвернення не знімає проблеми", – наголошує аналітик.
Олеся Яхно впевнена, що слід було правильно публічно подавати ризик військовий. Не закликати раніше на шашлики. Говорити виважено, визнавати, що ризики є, але вони й були – і можуть бути. Слід обрати інший тон, без крайнощів.
"Щодо масового вильоту з України низки депутатів – треба було говорити про це раніше. Найшвидше реагувати на внутрішні проблеми, що виникали з окремими нардепами. Ставити питання про співвідношення доходів і витрат парламентаріїв, щоб працювали ті самі антикорупційні органи, про які у нас так багато говорять. Усім цим слід займатися раніше. На випередження. Розуміючи, як працює зв'язування подачі інформації, як формується громадська думка", – пояснює аналітик.
Коментуючи ідею з Днем єднання, який призначений на 16 лютого (дату можливого вторгнення РФ – у трактуванні низки ЗМІ), Олеся Яхно припустила, що ця ініціатива може стати предметом для тролінгу. Який День єднання, якщо деякі втекли з країни, та ще й на не зрозуміло які кошти?
"Проблема в тому, що українські еліти хворіють на транзитний синдром. Не сприймають свою країну як довгострокову опору. І в разі чого можуть легко зірватися – хтось у Росію, хтось на Захід. Виходить, що Україну вони використовують лише як ресурс, як місце викачування грошей, як транзитний пункт. І це глобальна проблема, з якою треба працювати довго. І це точно не вирішується одним зверненням", – резюмує аналітик.
У певному сенсі "гасити" панічну пожежу змушений президент. Але й прямо ігнорувати чи заперечувати загрозу, посіяну західними медіа, також небезпечно та неконструктивно
Політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак упевнений, що якісна комунікація влади із суспільством за допомогою прямого діалогу в умовах штучної військової істерії, що нагнітається західними медіа з інформаційно-психологічною метою – на вагу золота.
"Вищим пілотажем було б на кожне "тривожне" та сумнівне у висновках повідомлення в іноземних виданнях, які нині активно "підбираються" українськими ЗМІ, відповідати конкретними, ясними, тверезими міркуваннями, аналітикою та переконливими фактами. Наприклад, незаперечним фактом є те, що 87 батальйонних тактичних груп, розміщених на суші та на морі периметром кордонів не проводять між собою маневрених навчань (а це важливо в умовах передбачуваного масштабного вторгнення), не формуються стратегічні запаси тощо. Не створено єдиний антикризовий центр комунікації, який би постачав журналістів, експертів та громадян оперативною та ясною інформацією. Натомість обмежилися нечастими коментарями секретаря РНБО Данілова, голови Міноборони Резнікова та начальника Головного управління розвідки Буданова", – зазначає Олег Постернак.
За його словами, маніпуляції та вакуум комунікації вже призвели до коливань курсу гривні, великого олігархічного результату з країни, оренди квартир і санаторіїв на заході України, деструктивної поведінки іноземних власників авіатранспорту, посольського "руху" тощо.
"У певному сенсі "гасити" панічну пожежу мусить президент. Але й прямо ігнорувати чи заперечувати загрозу, посіяну західними медіа, також небезпечно та неконструктивно, – наголошує експерт. – Адже за діями української влади дуже уважно стежать у Кремлі, який, напевно, зосередиться на дестабілізаційній стратегії в ОРДЛО".
Недостатньо вимовляти правильні слова у потрібний час. За ними повинні обов'язково слідувати конкретні, ефективні, успішні дії
Професор соціології Павло Кутуєв вважає, що звернення президента загалом проголошено вчасно. І є доречним з огляду на ту кризову ситуацію, що склалася навколо України.
"Президент був зобов'язаний розрядити обстановку, продемонструвати, що влада контролює ситуацію. При цьому усвідомлюючи всі небезпеки, ризики та виклики, що стоять перед країною. Висловлено певні конструктивні ідеї у ракурсі вибудовування та популяризації іміджу України. Але постають питання щодо реалізації ідей", – зазначає соціолог.
За його словами, у наш час недостатньо правителю бути таким собі філософом на троні, як це було популярно серед королів епохи Просвітництва. Прекрасні ідеї необхідно ефективно реалізувати.
"І з цим в Україні – складнощі. Тому що є питання щодо кадрової якості нинішньої правлячої команди, – каже Павло Кутуєв. – Недостатньо вимовляти правильні слова у потрібний час. За ними повинні обов'язково слідувати конкретні, ефективні, успішні дії. І над цим владним ще треба багато працювати. Доводити суспільству, що крім гарних і правильних слів вони мають ще й прийнятний коефіцієнт корисної дії".
Раніше на порталі "Коментарі" — Держдеп США: ми не заявляли , що Путін ухвалив остаточне рішення щодо вторгнення в Україну.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.