Вторгнення Росії в Україну: чи справді Захід нагнітає ситуацію і для чого

Американський телеканал CNN запевняє, що між президентом України Володимиром Зеленським та адміністрацією президента США Джо Байдена зростає напруженість через розбіжності щодо загрози нападу на Україну з боку Росії.

Вторгнення РФ в Україну - Колаж "Коментарі"/Д.Романюк

Заступник міністра оборони Ганна Маляр у суботу заявила, що повідомлення ЗМІ про те, що Росія стягує до кордону з Україною запаси крові та медобладнання, не відповідає дійсності та є елементом інформаційно-психологічної війни.

Washington Post із "посиланням на джерела" повідомляє, ніби українська розвідка вивезла з Києва на захід країни секретну документацію та обладнання.

Посольство США у Києві знову рекомендує своїм співгромадянам покинути Україну.

Що відбувається та чому? Чи немає відчуття, що тиск, застереження, а то й відверто панічні статті та заяви – штучні? Хто і яку мету переслідує? Щоб розібратися у цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.

Після низки заяв західних політиків про неготовність підтримувати Україну у разі військового конфлікту з РФ, Київ змушений був поставити питання про зниження градуса напруження

Соціолог, експерт з комунікацій, керівник дослідницьких проектів Центру соціального інжинірингу "РАНД" ("Розпізнавання та аналіз несистемних дій") Дмитро Громаков пояснює:

Експерт не думає, що розмова Зеленського з Байденом була такою критичною, як її намагаються представити у ЗМІ.

На його думку, остаточні висновки ще рано робити, а ось проміжні підсумки підбити можна.

1. Мета Банкової була, як мінімум, отримати ПДЧ у НАТО. Хоча її не досягнуто, але зроблено серйозний крок. Київ показав, що здатний до подальшої командної гри із Заходом, якщо його інтереси будуть враховані.

2. Україна отримала підтримку у Нормандському форматі та утрималася від переговорів з маріонетковими режимами в ОРДЛО. Російський план підвищення статусу ТКГ було фактично зірвано.

3. Україна отримала додаткові озброєння та логістику у разі агресивних дій РФ щодо нашого суверенітету. А для військових це дорогого варте.

4. США вийшли на переговорний процес із росіянами з правом говорити від імені вільної Європи.

4. НАТО зафіксувало свою присутність у Східній Європі і набуло сенсу подальшого існування.

5. Росія отримала свій діалог із Заходом. Але питання в тому, що в модальності ультиматумів це неминуче веде до холодної війни 2.0 і не сприятиме головній меті Путінської зовнішньої політики (легітимації територіальних надбань Росії за останні 20 років). Для росіян це партія із нульовим балансом, резюмує Дмитро Громаков.

У геополітиці формуються нові правила гри. І саме про це весь переговорний процес. Україна точно не в центрі цих переговорів

Політтехнолог Олександр Кондратенко погоджується з тим, що останнім часом виходить багато різноманітної інформації щодо російсько-українського конфлікту та можливого вторгнення. Якась підтверджується, якась суперечить тому, що підтверджено.

За його словами, у міжнародній практиці, особливо між запеклими супротивниками (як РФ та США), перші переговорні пропозиції, як правило, є абсолютно нереальними. Як зроблено Росією у грудні.

Він наголошує, що з початку цього року, на тлі подій у Казахстані, у нашому інформаційному полі дещо нівелювалася російсько-американська зустріч у Женеві .

Після низки переговорів видно, що домовленостей поки що не досягнуто. Є надто глибокі протиріччя, зазначає Олександр Кондратенко. Він не виключає, що ми зможемо побачити, до чого реально домовилися лише за 4-5 місяців.

Раніше на порталі "Коментарі" — Російська загроза та деескалація навколо України: чого чекати від візиту глав МЗС Франції та ФРН до Києва.