Головна Новини Політика зовнішня політика Україна на геополітичній арені: головні перемоги та поразки у 2021 році
commentss НОВИНИ Всі новини

Україна на геополітичній арені: головні перемоги та поразки у 2021 році

Експерти розповіли про основні провали та прориви держави на міжнародній арені у році, що минає

16 грудня 2021, 13:08
Поділіться публікацією:

Зовнішньополітичні перемоги та поразки України у 2021-му році — експерти розповіли виданню "Коментарі", що вдалося державі, а що ні.

Україна на геополітичній арені: головні перемоги та поразки у 2021 році

Україна на геополітичній арені - фото з відкритих джерел

2021 можна сміливо занести в актив української дипломатії

Політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан вважає, що у 2021 році Україні вдалося досягти низки позитивних для всієї країни результатів у зовнішньополітичному напрямку. На його думку, їх можна сміливо називати міні-перемогами.

"По-перше, ми провели у серпні інавгураційний саміт Кримської платформи. Незважаючи на запеклу протидію Росії, представники 47 держав та міжнародних організацій взяли в ньому участь. При цьому вісім держав представляли президенти, п'ять – прем'єри та дві – спікери. Навіть незважаючи на те, що у саміті на найвищому рівні не взяли участь деякі наші стратегічні партнери, зокрема США, ФРН, Франція та Туреччина, а деякі утрималися від поїздки до Києва, зокрема Азербайджан, сам цей івент сміливо можна вважати беззастережним успіхом української дипломатії. І він матиме довготривалі позитивні наслідки для України", – упевнений Вадим Трюхан.

Другим досягненням він вважає те, що вдалося зберегти коаліцію держав, які підтримують незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

"Це знайшло своє вираження у прийнятті низки резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, зокрема, про порушення прав людини на Кримському півострові та її мілітаризації Росією, а також у збереженні та навіть деякому розширенні санкцій проти Росії", – наголошує експерт.

Третьою зовнішньополітичною перемогою Вадим Трюхан називає те, що Україна несподівано для більшості оглядачів позитивно виявила себе під час евакуації іноземців з Афганістану. Злагоджена робота українських силовиків та дипломатів показала всьому світу, що наша держава може проводити успішні спеціальні операції навіть тоді, коли за них не беруться спецназівці провідних країн світу.

"Четверте – Україні вдалося фактично перезапустити відносини із США. Під час візиту президента Зеленського за океан було прийнято Спільну Заяву щодо стратегічного партнерства Україна – США, яка не оновлювалася з 2008 року. Так, у документі відсутні ті амбітні положення, на які очікувала більшість оглядачів. Зокрема, щодо надання Україні статусу головного союзника поза рамками НАТО, щодо прискорення нашої євроатлантичної інтеграції. Але сам документ загалом став добротною основою для поглиблення співпраці між двома державами у пріоритетних для них галузях, насамперед у галузі безпеки, оборони та інших", – наголошує експерт.

П'ятою міні-перемогою Вадим Трюхан вважає те, що відносини стратегічного партнерства з Туреччиною набули нових відтінків.

"Окрім низки спільних цивільних проектів, набирає обертів військово-технічна співпраця. В Україні розпочалося будівництво центру ремонту безпілотників "Байрактар" та навчального центру, планується створення заводу для виробництва цих апаратів. Крім того, у Туреччині закладено перший корвет для ВМС України. І це все незважаючи на постійні "скарги" Путіна на Україну особисто президенту Ердогану та президенту Байдену", – зазначає експерт.

Водночас, продовжує він, динамічно розвивалася співпраця з НАТО та ЄС, а також традиційними стратегічними партнерами України, зокрема Канадою, Польщею, Литвою, Францією тощо. Розпочато також два перспективні багатосторонні формати – "Люблінський трикутник" (Україна, Польща, Литва) та "Асоційоване тріо" (Україна, Грузія, Молдова). На горизонті трикутник "Азербайджан – Туреччина – Україна", який може утворитися під час саміту трьох президентів наступного року, який ініціював нещодавно президент Зеленський.

"Загалом 2021 рік можна сміливо занести до активу української дипломатії. Навіть попри те, що вистачало і провалів чи проколів за іншими напрямками", – резюмує Вадим Трюхан.

Не вистачило співробітництва, особливо якщо говорити про Україну та ЄС, поза контекстом російської агресії, а в ракурсі виконання Угоди про асоціацію, постановки нових, конкретніших завдань

Про "проколи" нашої дипломатії у 2021 році розповіла аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно.

"За цей рік Україна точно могла бути активнішою на різних майданчиках. Насамперед щодо ЄС та НАТО, – упевнена вона. – Влітку відбувся черговий саміт НАТО , куди Україну навіть не запросили. З одного боку, добре, що основна увага сконцентрована навколо безпеки, обговорення можливих санкцій проти РФ у разі військової ескалації. Про це говорить і Північноатлантичний Альянс та Євросоюз. І це, найімовірніше, буде відображено у певних документах. Але, на мою думку, не вистачило співпраці, особливо якщо говоримо про Україну та ЄС, поза контекстом російської агресії, а в ракурсі виконання Угоди про асоціацію, постановки нових, конкретніших завдань. І конкретнішого співробітництва, пов'язаного з перспективою членства, з конкретнішими датами. Цього немає щодо ЄС, цього немає щодо Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)".

Олеся Яхно нагадує, що представники Альянсу часто наголошують: Росія не має права диктувати, кого брати туди, кого не брати. І це добре.

"Але, на мою думку, недостатнім на рівні прикладної співпраці є взаємини України з НАТО. Досі немає конкретних дат, на які Україна могла б орієнтуватися у разі виконання певного переліку умов як було з безвізовим режимом, – зазначає аналітик. – З боку України цього року точно не було достатньої активності щодо співпраці та демонстрації своєї привабливості для ЄС та НАТО".

Другим зовнішньополітичним провалом України року Олеся Яхно вважає будівництво "Північного потоку-2", що завершилося. Російсько-європейського проекту, який б'є по Україні не лише економічно (наша газотранспортна система може перетворитися на металобрухт), а й збільшує ризики ескалації з боку РФ.

"Зрозуміло, що це не лише український "прокол". Тут все набагато ширше. Це стосується, зокрема, політики Європи щодо РФ. Довго Німеччина узгоджувала із США позиції щодо цього проекту. Всередині ЄС також є суперечності щодо ПП-2 – між Східною Європою (особливо Польщею) та Німеччиною. І все ж таки для України ПП-2 – це ще й демонстрація того, що за багато років (не лише за цей), за різних президентів та урядів, в енергосфері наша країна посідала неправильну позицію. Намагалася торгуватися між Заходом та Росією. Автоматично припускаючи, що бажання Заходу диверсифікувати постачання енергоресурсів гарантуватиме збереження транзиту через Україну. Як показує ситуація – це було помилкою, – зазначає Олеся Яхно. – Треба бути вигіднішими європейцям, пропонувати їх компаніям консорціум української ГТС. Це могло б зняти питання про таку зацікавленість Німеччини у будівництві "Північного потоку-2". Але цього не було зроблено і тепер пожинаємо наслідки".

Раніше на порталі "Коментарі" — Путін готовий говорити із Зеленським: у Кремлі зробили заяву.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини