Президент Володимир Зеленський та Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі у Брюсселі детально обговорили напрямки взаємодії України з Альянсом. Прозвучали певні заяви щодо можливої відкритої російської агресії та вимог РФ не розширювати НАТО на Схід. Своєю оцінкою результатів зустрічі в інтерв'ю порталу "Коментарі" поділилися наші експерти.
Зеленський та Столтенберг. Фото: сайт президента України
По ситуації в Чорному морі може бути два варіанти для зниження там напруженості та охолодження запалу Росії
Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко констатує, що за результатами зустрічі президента України із генсеком НАТО прориву не сталося.
"Столтенберг традиційно заявив, що Росія заплатить ще більшу ціну у разі відкритої агресії. Говорив про підтримку України та її територіальну цілісність. Тоді як і потрібно робити набагато більше. Наприклад, важливими є постачання в Україну необхідного озброєння в достатніх обсягах. Про це не йшлося, на жаль. Принаймні у відкритих повідомленнях цього немає, – зазначає Павло Жовніренко. – Також можна було б організувати практичну річ на постійній основі. Вже в січні-лютому 2022 року, у період, коли деякі експерти прогнозують ймовірну ескалацію, провести багатонаціональне військове навчання із захисту периметру кордонів України від можливої агресії. За винятком ділянки кордону, де ми є сусідами з країнами-членами НАТО".
Експерт упевнений, що країни НАТО могли б жорсткіше ставити ті чи інші вимоги перед Росією, яка значно поступається в економічному та технологічному плані навіть США – одній державі з Альянсу, до якої входить 30 країн. Але цього поки що немає.
"Що стосується ситуації в Чорному морі, яка також обговорювалася, то може бути два варіанти для зниження там напруженості та охолодження запалу Росії, – вважає Павло Жовніренко. – Це постійна активна присутність там кораблів НАТО. Є проблеми зі строками – на постійній основі вони там перебувати не можуть відповідно до договору Монтре. Але можлива ротація. Причому під активною присутністю я маю на увазі не просто факт знаходження в чорноморських водах кораблів Альянсу, а дії, які минулого літа здійснив
британський есмінець HMS Defender. А саме – проходити українськими територіальними водами (з дозволу, звісно, України), які Росія після анексії Криму вважає своїми. Defender зробив своєрідний перший крок, його слід закріплювати. Другий варіант – повна демілітаризація Чорного та Азовського морів".
Нагадаємо, що британський есмінець HMS Defender, який прибув у червні 2021-го для участі в навчаннях "Sea Breeze-2021", по дорозі з Одеси до грузинського Поті, слідував міжнародним коридором, який проходить поряд із Севастополем і перетинає 12-мильну зону українських територій. (Окупованих зараз Росією). Це викликало паніку та істерику у росіян, які нібито навіть стріляли на шляху есмінця. Що, зрештою, не змусило його змінити курс.
Зараз, після зустрічей керівництва України з представниками ЄС та головою НАТО, чітко стало видно, на що Захід готовий, на що – ні
Політолог, голова платформи Єдиний координаційний центр Олег Саакян позитивно оцінює результати зустрічі українського президента з генсеком НАТО та низкою європейських партнерів у ході саміту "Східне партнерство" .
"По-перше, сторони звірили годинник. По-друге, проведено низку важливих зустрічей. Україна побачила, на що ми реально можемо розраховувати, на що ні. Також ми отримали можливість заявити власну позицію та зняти у партнерів ілюзію щодо можливих реакцій нашої країни, – пояснює Олег Саакян. — Наслідком військового загострення,
влаштованого Росією, і подальшого
ланцюжка дипломатичних комунікацій, стала потреба реагування країн Заходу на такі дії РФ. Узгодження таких реакцій та активна робота нашої дипломатії фактично можуть призвести до більш реалістичного підходу. І українського істеблішменту – до міжнародної політики. І країн Заходу – до викликів, зокрема, з боку Росії".
Ситуація, на думку експерта, стала своєрідним стресом, який має розбудити всіх.
"До цього Захід існував більше у деклараціях, які часто розходилися з діями та готовністю діяти. А Україна жила в романтичних очікуваннях, – зазначає Олег Саакян. – Зараз, після зустрічей керівництва України з представниками ЄС та головою НАТО, чітко стало видно, на що Захід готовий, на що – ні. Він підготував певні проекти та реакції, яких ми раніше й очікувати не могли. Так, це менше, ніж ми хотіли. Але більше, ніж Захід ще недавно міг собі дозволити. Україна побачила, на що ми можемо розраховувати, на що не можемо. Де той периметр завдань, які ми можемо виконувати з нашими партнерами, а де виклики, які доведеться вирішувати самі. У загальному заліку я задоволений зустріччю саме в тому ракурсі, що на зміну рожевим окулярам є шанс, що надійде адекватний погляд на ситуацію".
Читайте також на порталі "Коментарі" — експерти розповіли про підсумки саміту "Східне партнерство".
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.