Рекет чи побачення наосліп: які 50% ресурсів стали каменем спотикання для України та США

Зі витоків у пресу відомо, що США вимагали від України віддавати 50% доходів від видобутку корисних копалин. Однак важливо прояснити, про який видобуток йдеться — вже існуючу чи за майбутніми ліцензіями. Це важливо для розуміння справедливості угоди, яку продавлював президент США Дональд Трамп зусиллями своєї команди. Про це 18 лютого пише портал "Коментарі" з посиланням на колишню заступницю міністра закордонних справ України, екс-радника міністра енергетики України Лану Зеркаль.

Трамп виставив Україні умови, як рекетир. Колаж: Коментарі

Експерт пише, що і у випадку з 50% доходів від нових ліцензій на видобуток ця угода – лотерея, але вже для обох сторін – якщо не знати та гадати, що саме записано (або не записано) в угоді.

Вона додає, що якщо пропозиція Трампа стосується ще не розвіданих ресурсів, це означає, що перед тим, як розпочати видобуток, необхідно здійснити дуже дорогі роботи з дослідження покладів, щоб зрозуміти, зокрема, чи є економічна доцільність їх видобутку. Це може тривати від 5 до 20 років та не гарантує позитивного результату. На прикладі корпоративної стратегії Нафтогазу зразка 2021 року Зеркаль вказала, що для фінансування програм розробки, сейсмічної розвідки та видобутку нових родовищ газу необхідно було б вкласти 20 мільярдів доларів протягом 10 років.

На думку Зеркаль, пропозиція американської сторони була не економічною угодою, а політичною домовленістю. Економічним воно могло б стати, якби США чітко визначили свої фінансові зобов'язання щодо наповнення Фонду та готовність інвестувати саме у розвідку потенційних поки що родовищ.

"Коментарі" писали, що у Мюнхені американці на чолі з віце-президентом Джей Ді Венсом фактично поставили ультиматум Зеленському . Вашингтон, порушуючи міжнародні правила, хотів передачі за договором українських надр, без урахування пропозицій Києва до розробленого Америкою документа. Від Зеленського в тоні, що межує з хамством, вимагали підписати документ, що не влаштовував Україну, "негайно". Україні заявили, що інакше зустріч із американською делегацією (тим самим Ді Венсом та держсекретарем Марко Рубіо) не відбудеться.

Як писали "Коментарі", 12 лютого під час візиту до Києва міністр фінансів США Скотт Бессент подав проект угоди про економічне партнерство . У документі йшлося про українські природні ресурси. Президент України Володимир Зеленський наголошував на тому, що таку угоду країни можуть підписати під час Мюнхенської конференції з безпеки, яка триває з 14 по 16 лютого (чутки, що президент відмовився підписувати документ, з'явилися відразу після зустрічі з Бессентом).

Зеленський 17 лютого підтвердив інформацію, що раніше з'явилася в ЗМІ, що американський документ не містив жодних конкретних гарантій для України та зобов'язань з боку США, тому не влаштував його. Але, в принципі, додав президент, Україна зацікавлена в інвестиціях зі Штатів.

"Коментарі" повідомляли, що український інвестбанкір Сергій Фурса розібрав положення проекту документа, який США нав'язували Україні, та пояснив, що з ним не так. Видання The Daily Telegraph пізніше додало, що умови, прописані в угоді гірше, ніж були встановлені для Німеччини та Японії після їхньої поразки у Другій світовій війні. Підписання такого документа на умовах Трампа означає практично колонізацію України . Зокрема, документ передбачав контроль Вашингтона над усіма мінеральними ресурсами, включаючи нафту та газ, порти та "іншу інфраструктуру". Трамп вимагав, щоб США забирали 50% від поточних доходів, які отримують Україна від видобутку ресурсів, а також 50% від вартості "всіх нових ліцензій, виданих третім особам".