Стратегія деокупації Криму: плюси і мінуси прийнятого документа

Сьогодні українське суспільство бурхливо обговорює підписаний президентом Володимиром Зеленським указ, що стосується Криму. Йдеться про рішення РНБО "Про Стратегію деокупації і реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" (далі — Стратегія).

Експерти вважають Стратегію деокупації Криму "сируватою". Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк

Нещодавно на сайті Президента з'явився і сам текст документа. "Коментарі" звернулися до експертів, які проаналізували деталі Стратегії та дали свою оцінку можливості її реалізації.

Документ не враховує прав кримських татар як корінного народу Криму

Заступник гендиректора кримськотатарського телеканалу ATR журналіст Айдер Муждабаев вважає, що Стратегія не враховує ні думки кримських татар (киримли), ні природних законних прав його народу як корінного народу України.

"Ексочільник МЗС України Павло Клімкін був у шоці, коли я в прямому ефірі ATR повідомив йому, що цю Стратегію прийняли без урахування думки національного лідера киримли, народного депутата України Мустафи Джемілєва і глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. З людської точки зору — це приниження мого народу. Якби інші країни прийняли якесь рішення про долю України, не взявши до уваги думку президента Володимира Зеленського, я відчував би те ж саме, — каже Айдер Муждабаев.

Журналіст упевнений, що якщо права киримли, які висловлюють і відстоюють законні представники Криму, владою вирішено не враховувати, то така стратегія не буде дієвою.

"Вона не буде ефективною, оскільки не враховує реальності — існування корінного народу України в тимчасово окупованому Криму. Причому народу, який вже 8-й рік публічно пручається окупації, про що знає весь світ. Народу, який згаданий як корінний і окупований у низці міжнародних документів, в тому числі ООН та Євросоюзу, деякі з яких підписані державою Україна (!). Це абсолютний нонсенс, Клімкін був здивований недарма. Це як якщо б у Другу світову війну написали стратегію звільнення Франції без французів, Польщі — без поляків і так далі. Просто оруелловщіна якась, яку нам подають із неймовірною помпою ".

Айдер Муждабаев також уточнює, що, на відміну від Європарламенту, ВР України досі не визнала кримських татар корінним народом України.

"Крім іншого, наша влада таким чином чітко показала Євросоюзу, в який ми ніби як прагнемо (та не на кшталт — за Конституцією!), свою зневагу статтею 60 резолюції "Про Асоціацію ЄС з Україною", прийнятої Європарламентом буквально місяць назад. У ній чорним по білому прописано, що Європарламент наполягає на тому, щоб українською владою були реалізовані природні права кримських татар як корінного народу України, в тому числі право на національно-територіальну автономію в складі України, а саме — в Криму. Крапка".

У такій показовій ігнор-поведінці нинішньої української влади журналіст бачить тривожні сигнали не тільки для кримських татар.

"Раз вона [влада — ред.] не враховує рекомендацій ЄС, зазначених в одній зі статей "Асоціації", то є підозри в щирості її курсу на євроінтеграцію, євроатлантичну інтеграцію загалом. Детально обговорювати цю явно не дописану Стратегію деокупації і реінтеграції АРК і міста Севастополя я для себе просто не бачу сенсу. Деокупувати треба Батьківщину кримськотатарського народу, корінного народу Криму і України, звільняти треба його законну автономію в складі його країни — України. Будемо чекати нормальну стратегію, що враховує факт існування народу киримли в Україні", — резюмує Айдер Муждабаев.

"Поки це скоріше декларація про наміри"

Керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко вважає, що сам факт появи такого документа варто вітати.

"Він підтверджує послідовність політики влади в питанні повернення Криму до України, — пояснює експерт. — Поряд з ініціативою Кримської платформи це ще один юридичний документ, що підтверджує серйозність відповідних намірів України, в тому числі на міжнародній арені. Нагадаю, що згідно з Конституцією президент представляє нашу державу в міжнародних відносинах і здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю".

На думку Михайла Дяденка, поява такої стратегії саме зараз - ознака безпомічності влади часів Порошенко, яка за 5 років так і не спромоглася прийняти хоч якийсь документ в цьому напрямку.

"Щодо суті документа - поки це скоріше декларація про наміри, - вважає експерт. - Стратегію в такому вигляді можна охарактеризувати як твір із розряду "за все хороше - проти всього поганого". Україні необхідно переходити від таких декларативних документів до законодавчих актів. Наприклад, до закону, який гарантував би права власності громадян України й інших держав на те нерухоме майно, яке знаходиться в Криму і вилучається зараз російською окупаційною владою. Щоб такий документ "зацементував" приналежність цієї нерухомості попереднім власникам і визначав би апріорі незаконність усіх проведених окупантами угод, поставивши на міжнародній арені питання про нелегітимність прийнятих російською владою рішень".

Нагадаємо, раніше "Коментарі" розповідали про те, чому, на думку Путіна, відбулася окупація Криму Росією.

Також на порталі можна дізнатися, проти яких російських артистів відкрили кримінальні провадження за виступи в окупованому Криму.