Ніякої політики - чистий бізнес: кар'єрний шлях нардепа-мільйонера Степана Івахіва

СПЕЦПРОЕКТ "ШЛЯХ ДЕПУТАТА"

Народний депутат Степан Івахів. Фото: Слово і діло

Не секрет, що українська політика давно перетворилася на бізнес, в якому звичайні людські відносини відходять на третій план, в той час як ключову роль відіграє особиста вигода. Даний постулат яскраво підтверджується на прикладі народного депутата України VII-IX скликань Степана Івахіва. Перед тим, як стати членом депутатської групи "За майбутнє", політик побував в таборі противників одіозного олігарха Ігоря Коломойського, якого називають головним спонсором політпроекту. Причому для одного з цих супротивників, партнера Івахіва, це закінчилося трагічно.

Стартап із шкіряними куртками

Народився Степан Івахів в 1968 році. Після закінчення школи він вступив на навчання в Рівненський інститут водного транспорту. З урахуванням дворічної служби в лавах Збройних Сил СРСР майбутній політик закінчив виш у 1992 році, але на той час в пошані були вже не інженери, яким, згідно з дипломом, став Івахів, а бізнесмени. В результаті спільно з однокласником Ігорем Єремеєвим наш герой зайнявся бізнесом, створивши мале підприємство "Континіум" з пошиття шкіряних курток.

Вже через три роки бізнесмени зареєстрували ТОВ "Торговий дім Континіум", захопившись торгівлею, і з часом віддавши перевагу паливу. Ідея вилилася в створення СП "Західна нафтова група" (West Oil Group або WOG). Оскільки бензин і інше паливо молоді бізнесмени брали в основному на НПК "Галичина", немає нічого дивного в тому, що власники останнього — Степан Лагур і Петро Димінський — увійшли в роздрібний бізнес "Континіуму", ставши партнерами Івахіва і Єремєєва.

Спільний бізнес від цього тільки виграв, стан і вплив всіх партнерів почала зростати, а інтереси "Континіуму" поширилися на сферу фінансів (банк "Надра"), АПК і харчову промисловість ( "Західна молочна група", "Клуб сиру", молочна компанія " Галичина "та ін.).

ЗМІ відводили головну заслугу в успіху "Континіуму" колишньому "червоному директору" однієї з львівських шахт Петру Димінському, а також Ігоря Єремєєва. Вже набагато рідше звучало прізвище Степана Лагура. А ось про Івахіва журналісти майже нічого не говорили, але, очевидно, його такий стан речей до пори до часу цілком влаштовував.

З бізнесу — в політику

Ситуація змінилася у 2002 році, коли Ігор Єремеєв та Степан Івахів синхронно спробували потрапити до Верховної Ради, правда, за списками різних політичних сил. І якщо Єремеєв став нардепом, то Івахіва з партією "Нова генерація" очікувало фіаско.

"Другим млинцем комом" для бізнесмена стали вибори 2006 року, коли під номером 133 Івахів намагався потрапити в ВР через Блок Литвина, на той момент фінансований Єремеєвим і "Континіумом". В результаті йому довелося поки задовольнятися місцем директора, а пізніше — президента ТОВ "Континіум".

Перший успіх на політичній ниві у вигляді мандата депутата Волинської обласної ради до Івахіва прийшов лише у 2010 році разом з місцем у партійному списку "Партії регіонів".

Після цього на виборах до Верховної Ради VII скликання у 2012 році по мажоритарному округу №21 Івахів, нарешті, відсвяткував перемогу. Він набрав 37,23% голосів виборців, обійшовши свого опонента з ВО "Батьківщина" (різниця становила всього 0,84% або 800 голосів). Оскільки в ході передвиборчої кампанії бізнесмен активно використовував свій благодійний фонд "Патріот Волині", за новообраним нардепом закріпився шлейф політичного "гречкосія".

На позачергових виборах у наступному скликанні Верховної Ради 26 жовтня за Степана Івахіва віддали вже 63,49% голосів, що, знову ж таки, викликало звинувачення опонентів в гречкосійстві, яким депутат займався через той же БФ "Патріот Волині". Але все це не завадило продовжити нардепу традицію перемог на мажоритарному окрузі №21 та на виборах 2019 року. Івахів набрав 44,88% голосів і знову отримав звинувачення в підкупі виборців через "Патріота Волині".

Але ось що стало несподіваним з одного боку, і логічним — з іншого, то це поява Івахіва в депутатській групі "За майбутнє", яку пов'язують з Ігорем Коломойським. Адже історія їхніх стосунків з 2014 року складалася дуже непросто.

Степан Івахів vs Ігор Коломойський — чистий бізнес

Той факт, що група "Континіум" і Ігор Коломойський активно працювали на ринку нафтопродуктів, що робило їх конкурентами, вже дозволяв припускати відсутність любові між їх власниками. Але у 2014-2015 роках між ними спалахнула справжня війна, на щастя — лише інформаційна.

Ще влітку 2014 року Ігор Коломойський звинувачував "обличчя" "Континіуму" Ігоря Єремеєва в партнерстві з одіозним Сергієм Льовочкіним, що сам Єремєєв спростовував. У листопаді того ж року після створення депутатської групи "Воля народу" її очолив Єремєєв, а Степан Івахів став його заступником. Група заслужила оцінку експертів як таємний резерв президента Петра Порошенка — аж надто часто вона голосувала саме так, як було потрібно главі держави. Очевидно, така підтримка і допомогла "Континіуму" до кінця року стати головним постачальником ПММ для ЗСУ, потіснивши структури Ігоря Коломойського.

В інформаційному просторі розгорілася боротьба між двома Ігор — Коломойським і Єремеєвим. Перший звинувачував другого в зароблянні мільярдів на держтендерах, перш за все для ПАТ "Укрзалізниця", другий же першого — на зароблянні на державній нафті через підконтрольних менеджерів "Укрнафти".

Кульмінацією стали події березня 2015 року, коли Ігор Коломойський звинуватив "групу Еремеєва" в захопленні "Укртранснафти", а 24 березня позбувся поста губернатора Дніпропетровської області через чи то захоплення ним, чи то захист  "Укрнафти".

Втім, вже до літа 2015 року, за даними ЗМІ, позиції Ігоря Єремеєва на паливному ринку ослабли. У "солодку" нішу тендерів на поставку ПММ для "Укрзалізниці" прийшов інший паливний західноукраїнський олігарх — Віталій Антонов та його ПП "ОККОБізнес Контракт".

Того ж літа трапилася справжня трагедія — 26 липня Ігор Єремеєв впав з коня і внаслідок отриманої травми впав у кому. Пізніше він був переправлений в швейцарську клініку в Цюріху, де 13 серпня і помер. У ЗМІ навіть заговорили про надто вже своєчасну смерть нардепа, що пішла на користь Ігорю Коломойському.

З урахуванням цього рішення Степана Івахіва про входження до депутатської групи "За майбутнє" виглядала вельми неоднозначно. У тому ж році преса відзначила співпрацю WOG і Кременчуцького НПЗ, контрольованого Коломойським. У нього "дітище" Еремеєва-Івахіва стало купувати в три рази більше бензину, ніж раніше, одночасно знизивши його імпорт на третину. Судячи з усього, співробітництво нардепа явно мало на меті фінансову вигоду.

Степана Івахіва можна зрозуміти, адже судячи з останніх новин, фінансові справи у нього йдуть далеко не блискуче.

Вічний боржник Степан Івахів

Після смерті Ігоря Єремєєва і смертельного ДТП за участю Петра Димінського, який поспішив покинути Україну, справи "Континіуму" пішли не кращим чином. Особливо помітно це на тлі основного бізнесу групи — нафтового, і групи компаній WOG.

Так, ще у 2018 році інший одіозний олігарх-втікач Дмитро Фірташ заявив, що "Континіум" винен йому близько 460 млн дол. США, які він виділив у 2011-2015 роках на розвиток мережі АЗК.

Свої претензії Фірташ підкріпив низкою позовів від  хімічних комбінатів, що йому належать і які, власне, і позичили "Континіуму" гроші у вигляді зворотної фінансової допомоги. У списку позивачів — "Рівнеазот", яке вимагає повернення 380 млн грн, а також "Стирол", що позичило в лютому 2014 "Континіуму" 551 млн грн і знаходиться в непідконтрольній нині Україні Горлівці. 1 червня вже 2020 року Господарський суд Волинської області зобов'язав боржника в особі "Вог Трейдинг" заплатити за позовом майже 598 млн грн.

Однак "Континіум"винен не тільки Фірташу, але й банкірам — "Альфабанку" Михайла Фрідмана, "Укрсиббанку", а до 2019 року в списку кредиторів значився і банк "Форум". На деяких же комерційних структурах "Континіуму" "висять" мільярдні борги, як наприклад на ТОВ "Золотий екватор" — 3,655 млрд грн. А ТОВ "Вог трейдинг", яке зобов'язане повернути "Стиролу" Дмитра Фірташа 598 млн грн, має податковий борг перед УКРІНФОРМ у 188,7 млн грн.

У нещадній війні з боргами, за інформацією журналістів, власники "Континіуму" навіть підставляють сім'ю колишнього партнера по бізнесу Ігоря Єремеєва. Так, у 2018 році журналісти програми "Схеми" повідомили, що було підроблено договір на кредит у 20 млн дол. в "Ощадбанку", нібито взятих у борг загиблим нардепом.

Але є і світлі плями. Наприклад, рішення Господарського суду Львівської області від 25 травня, який визнав ПрАТ "Галичина", молочний напрямок бізнесу "Континіуму", банкрутом зі списанням 1,2 млрд грн боргів. Або ж реструктуризація заборгованості ТОВ "Клуб сиру" перед "Ощадбанком".

Словом, фінансовий стан "Континіуму" явно залишає бажати кращого і стимулює шукати нових союзників. Одного із них очевидно, Степан Івахів побачив в особі Ігоря Коломойського.

Авто, ювелірка і багатомільйонні подарунки від мами

Якщо фінансовий стан бізнесу Степана Івахіва залишається важким, то його особисте благополуччя як політика, судячи з електронної декларації за 2019 рік, просто чудове.

Бізнесмену і його дружині Світлані належать понад 30 об'єктів різної нерухомості: земельні ділянки, гаражі, квартири і житлові будинки. Також десятками обчислюється колекція ювелірних виробів, брендового одягу та хутряних виробів. Є у нардепа і годинник Rolex, і 10 картин.

Також політик володіє 11-ма автомобілями, починаючи від "скромних" марок на кшталт Nissan і Toyota, закінчуючи Porsche і двома Rolls-Royce. Все це вивело його на друге місце в "хіт-параді" автовласників з-поміж нардепів нинішнього скликання ВР. Більше авто — 19, тільки у лідера "ОТЗЖ" Віктора Медведчука.

Що стосується цінних паперів, то політик повідомляє про володіння 1000 акцій офшорної компанії з Британських Віргінських островів KUFFRY ASSET HOLDINGS LIMITED, такої ж кількості акцій (на 116,5 млн грн) статутного фонду в ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" і 50 тисячами акцій швейцарської PETROLEUM TRADING GROUR SA. Крім того, Степан Івахів може похвалитися 183 інвестиційними сертифікатами компанії з управління активами "Інвестиційна група" Прометей ", куди підприємець і перевів його ж бізнес-активи.

В цілому нардеп називає 69 комерційних структур, з-поміж десяти зареєстрованих в офшорних зонах Кіпру, Британських Віргінських островів і Нідерландів, власником яких є він сам і члени його сім'ї. Однак "чорні плями" в його стані все ж залишаються.

Так, сукупний дохід Івахіва за 2019 рік — 44 млн 18 тис. 659 грн, з яких зарплата народного обранця склала 443 434 гривні. Найбільше — 23,27 млн грн — припали на дивіденди від тієї самої КУА "Інвестиційна група" Прометей ". Інші доходи, у 20,026 млн грн, припадають на грошовий подарунок від матері політика Марії Івахів. Звідки у неї такі гроші — абсолютно незрозуміло. За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl Марія Івахів мала відношення тільки до однієї фірми — ВАТ "Волинська маслосирбаза", в якій їй належать 9,6%. Але фірма була ліквідована ще у 2013 році. Також якась Марія Іванівна Івахів зареєстрована як приватний підприємець у сфері бухгалтерських послуг, хоча не факт, що це мати нашого героя. Але навіть якщо це і так, то як можна заробити на консультаціях 20 млн грн — залишається загадкою.

Відносно коштів, то нардепу належать 832 тисячі євро готівкою, а на банківських рахунках — 41 702 євро, 9900 британських фунтів, 46 823 долари та 10 млн 934 тис. 917 гривень.

Живе політик на широку ногу, ні в чому собі не відмовляючи. Так, у списку його витрат значиться покупка 27 вересня 2019 року якогось рухомого майна за 9 млн 999 тис. грн, а 1 жовтня — рухомого майна на 6 млн 192 тис. 510 грн.

Найімовірніше, йдеться про покупку двох авто марки Rolls-Royce. Одне з авто моделі CULLINAN і 2019 року випуску коштує від 300 до 400 тисяч доларів, що становить діапазон від 8 до 11 млн грн. Модель GHOST 2011 року, очевидно, обійшлася політику якраз в ті самі 6,2 млн грн.

Вже у 2020 році парламентарій продовжує робити дорогі покупки: наприклад, витрачаючи 2 млн грн на придбання якогось рухомого майна, покупку на 26,608 млн грн акцій ПАТ "Рокитнянський скляний завод".

В цілому ж, за оцінками видання "Новий час", за минулий рік Степан Івахів став біднішим на 15%, з 43-го місця в рейтингу журналу опустившись на 64-е (володіючи при цьому 98 млн дол. США).

Політика як хобі і приціл на Київщину

Про політичну діяльність як нардепа Степана Івахіва говорити особливо нічого — парламентські журналісти про нього особливо не пишуть, правда, його "люблять" в Комітеті виборців України. Останній раз у раз повідомляє про прогули нардепа у Верховній Раді, де він пропустив за січень-квітень 96,8% засідань.

Сам нардеп також не намагається зображати якусь активність. Він став автором 4-х законопроектів і 2-х таблиць поправок, причому за одні з них — до закону про вирубку лісу на Карпатах — екологи розкритикували політика, зазначивши, що ці поправки звели нанівець весь позитивний ефект від документа.

На сторінці Івахіва в соцмережі Facebook також важко знайти якусь політичну позицію парламентаря — там, головним чином, миготять привітання з професійними святами. Єдиний виняток — звіти про допомогу, яку нардеп навесні надавав в боротьбі з коронавірусом через БФ "Патріот Волині".

Але, як стверджують ЗМІ, на ділі Степан Івахів зайнятий важливою справою — спробою просунути "За майбутнє" на місцевих виборах, перш за все в стратегічному регіоні — в Київській області.

У липні 2020 року в Київській обласній раді з'явилася депутатська група "За майбутнє", а главою її регіональної організації, як писав сайт "Кіеввласть", повинен був стати Ярослав Москаленко.

Фігура останнього, екс-народного депутата України, деякий час була в "тіні". На ділі ж, Москаленко, мабуть, найближча людина до Степана Івахіва. Так, в 2015 році він разом з Ігорем Єремеєвим і самим Івахівим їздив на Донбас допомагати ВСУ, а після смерті Єремеєва і взагалі  очолював все ту ж депутатську групу "Воля народу". 

Свого часу Ярослав Москаленко вважався ж, "не сірим кардиналом" Київщини. За часів губернаторства Олександра Горгана подейкували, що саме він керує діями голови Київської ОДА. У всякому разі, аудит для ОДА оплатили депутати міжфракційного об'єднання "Київщина", яке очолював Москаленко.

З огляду на колишні близькі зв'язки Ярослава Москаленка і Степана Івахіва, тепер ще й помножені на загальне політичне сьогодення, мимоволі постає питання — чи так уже не цікавиться політикою нардеп, як це може здатися? Або ж просто не бажає відволікатися від головної сутички, переможцю якої дістанеться  столичний регіон.