Ексклюзив Бійки, кримінальні справи та піар на коронавірусі: яскравий кар'єрний шлях нардепа Сергія Шахова

СПЕЦПРОЕКТ "ШЛЯХ ДЕПУТАТА"

Народний депутат України Сергій Шахов

Для широкого загалу українців народний депутат Сергій Шахов став відомим у березні. Саме він став першим парламентарем, який "офіційно" захворів на коронавірус. Політик влаштував зі своєї хвороби ціле шоу. А на завершення одужання пролунала гучна заява  прес-служби нардепа про те, що його кров має "цілющу силу" і допомагає у лікуванні хвороби. Вже цей факт досить красномовно описує Шахова, як політика, але в його біографії є багато інших яскравих моментів, про які вирішили згадати наші журналісти.

Від кухаря до політика

Офіційна біографія нардепа досить скупа на подробиці, і виглядає як якась "американська мрія". У 1976-му році однорічний Сергій Шахов з батьками переїжджає з Казахстану у Луганську область тоді ще Української СРСР. Своє 18-річчя політик зустрів випускником ПТУ зі спеціальністю кухаря-кондитера (правда, за фахом він так і не працював). Тоді ж він став торговим представником ВАТ "Марічка", а вже через три роки — заступником директора з продажу в іншій фірмі — ВАТ "Руслан", де і пропрацював цілих вісім років.

У 2000-х роках майбутній нардеп отримав вищу юридичну освіту, після чого перейшов працювати в юридичну фірму, а на початку 2010-х став головою ТОВ "Луганська промислова група".

Але вже в 2006-му Сергій Шахов знайшов політичний успіх — став депутатом Луганської обласної ради від Партії регіонів, а чотири роки по тому увійшов до складу виконкому рідного міста Стаханов. Але основна битва чекала амбітного політика в 2012-му році, і він її програв.

Скандали, п’ятдесятка за голос і кримінальна справа

Уже в ті роки молодий, але "йоржистий" Шахов встиг посваритися з багатьма, і цікавості до його персони вистачало. Зокрема, за даними ЗМІ, основним бізнесом майбутнього політика в 90-00-х роках був кримінальний. Нібито, спершу Шахов займався обміном валюти — популярним і прибутковим в ті роки бізнесом, а з 2002-го року до нього додалися конвертаційні центри, через що підприємець отримав в кримінальних колах прізвисько "Кит". Партнерами майбутнього нардепа, як писали ЗМІ, були стахановський бізнесмен Олександр Стеценко, а також двоюрідний брат самого Шахова — Олексій Шахов. Хоча цю інформацію правоохоронці офіційно так і не підтвердили.

У 2009-му році Олексій Шахов разом із ще двома чоловіками загинув в ДТП в Київській області. Міліціонери тоді знайшли в авто 3 мільйони 360 тисяч гривень, 10 мільйонів рублів і 10 500 пошкоджених гривневих купюр. У коментарі ЗМІ Сергій Шахов заявив, що ці гроші належали йому, а брат зняв їх в банку і віз йому, аби він міг віддати борг.

Крім того, в 2009-му році правоохоронці повідомляли про розгром конвертаційного центру в Стаханові з оборотом близько 30 млн. грн за дев'ять місяців. Тоді на Луганщині були "накриті" 15 "конвертів", що нібито, за даними ЗМІ, і призвело до заходу бізнесу Сергія Шахова.

Але, як би там не було, у 2010-му році ім'я Сергія Шахова звучить вже в іншому контексті — як людини, близької до нового мера Стаханова від ПСПУ — Юрія Борисова. Більше того, політика називали мало не "тіньовим" мером міста, який допоміг Борисову перемогти завдяки інноваційній та скандальній системі — "технології п"ятдесятки". Технологія передбачає створення виборчої мережі, суть якої полягала в тому, що кожен виборець в обмін на появу на мітингу кандидата в мери отримував купон, який давав право забрати продуктовий набір на суму в 50 гривень.

Однак у даний скандал Сергій Шахов потрапив у 2012-му році. Посварившись на той час з Партією регіонів, політик поставив перед собою мету — потрапити до Верховної Ради, і навіть виставив цілу команду кандидатів у нардепи по ряду міст у Луганській та Донецькій областях. Серед цих кандидатів, до речі, опинився і майбутній голова фракції БПП в ВР VIII скликання Артур Герасимов, який балотувався по виборчому окрузі №51 в Горлівці, Донецької області, і зайняв тоді друге місце.

Цього разу на руки потенційний учасник "сітки" отримував купонну книжку із 30-ма купонами, які можна було "обміняти" на 50 гривень.

Кричуще порушення виборчого законодавства не минуло дарма. Цьому явно чимало посприяла позиція Партії регіонів, з якою у Шахова на той час був конфлікт. Ще у вересні Луганська обласна прокуратура відкрила кримінальну справу проти кандидата в нардепи по виборчому окрузі №107 Сергія Шахова і провела обшук в його офісі.

Саме голосування 28 жовтня 2012 року застало Сергія Шахова "в бігах", оскільки він був оголошений в розшук за підозрою в підкупі виборців. Однак наш герой не був виключений зі списку кандидатів і посів друге місце.

До 2014-го року політик зник із активного інформаційного поля.

Сергій Шахов і Верховна Рада: спроба №2

Зі зміною влади в 2014-му році для Сергія Шахова також все змінилося. Він знову повернувся до активної громадської діяльності, завдяки, по-перше, своєму статусу потерпілого від ПР, а по-друге — різкому зльоту свого партнера Артура Герасимова. Але все це сталося не одразу.

У 2014-2015-х роках Сергій Шахов активно заявляв про себе на Луганщині як громадський діяч. Зокрема, саме він, за інформацією штабу АТО, врятував льотчика, збитого біля села Самсонівка, допомагав військовослужбовцям спорядженням і медикаментами.

За припущеннями ЗМІ, Сергій Шахов став таким собі куратором Луганської області, але сам він явно хотів більшого — мандата народного депутата України. І в липні 2016-го року він його отримав. В ході проміжних виборів на виборчому окрузі №114 з центром у Станиці Луганській політик переміг, набравши 37,62% голосів виборців.

Опоненти вже традиційно звинуватили Шахова, на той момент депутата Сєвєродонецької міськради від партії "Наш край", в підкупі виборців за допомогою вручення "соціальної картки" від благодійного фонду партії. Правда, як писали тоді ЗМІ, на ниві "засіву" округу гречкою відзначилися майже всі 107 серйозних кандидатів.

Сергій Шахов в Раді: від скандалу до скандалу

Потрапивши в жаданий парламент, Сергій Шахов не поспішав приєднуватися до будь-кого. Лише через п'ять місяців — в лютому 2017-го року  він поповнив ряди депутатської групи "Воля народу", яку давно вважали спорідненою "Нашому краю". Як звернули тоді увагу ЗМІ, прихід нардепа допоміг "Волі народу" зберегти свою фракцію, яка опинилася на межі розпуску після того, як у грудні 2016-го пішов один із її членів.

Однак Сергій Шахов не збирався просто "відбувати номер статиста" у фракції, а кинувся у бійку, в прямому сенсі цього слова, причому авторитетів для нього не існувало.

Так, 13 липня 2018-го року нардеп побився не з ким-небудь, а з міністром енергетики Ігорем Насаликом, причому, прямо на очах у мітингувальників перед будівлею відомства.

У серпні Шахов встиг двічі вступити в боксерський поєдинок з нардепом Ігорем Мосійчуком, спершу в прямому ефірі телеканалу "Прямий", а потім, через лічені хвилини, у ліфті.

Потрапляв нардеп і в пікантні скандали. Так, журналіст, а нині нардеп Олександр Дубинський опублікував фото листування Шахова з якоюсь дівчиною Діаною, яка висилала йому свої інтимні фото і цікавилася грошима. Сам нардеп заявив, що Діана — це падчериця його друга, якиму він допомагає, і писав з телефону нібито саме друг, а інтимні фото — "це такий прикол". При цьому в самого нардепа п'ятеро дітей.

Також є відео, на якому нардеп примудрився "проголосувати" за цілий ряд своїх колег, поставивши своєрідний "рекорд" — 19 разів натиснув на кнопку "за того хлопця".

Проте цей шлейф скандалів нітрохи не перешкодив Сергію Шахову стати народним депутатом у складі IX скликання Верховної Ради  по тому ж 114-му виборчому окрузі, на цей раз із результатом в 43,16% голосів. Залишаючись членом партії "Наш край", Шахов вступив у нову депутатську групу "Довіра". За даними ЗМІ, нова група є "парламентським крилом" партії "Наш край" і створювалася "під Офіс президента", яким тоді керував Андрій Богдан.

У новому складі Ради нардеп "відзначився" тим, що першим серед народних обранців захворів на коронавірус. Шахов не сумував і регулярно звітував про свій стан здоров'я і про лікування, яке проходив у київській лікарні. Тоді ж "відзначилася" прес-служба парламентаря, яка оголосила, що кров нардепа має мало не лікувальні властивості.

Проте Сергій Шахов ще до хвороби встиг посваритися з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим і тодішнім Генеральним прокурором Русланом Рябошапкою. З трибуни парламенту він звинуватив прокурора і очільника поліції Луганській області в кришуванні наркоторгівлі, крадіжках металолому і вугілля, а також у контрабанді.

У відповідь на це Арсен Аваков нагадав Шахову про кримінальне провадження, яке лежить в поліції з травня 2019-го року і стосується роздачі цукру на виборах.

Сергій Шахов: матеріальний стан — під питанням

Що стосується матеріального стану, то його розміри, судячи з електронної декларації нардепа, більш, аніж скромні. Хоча до того, як стати політиком, він поняд  десять років і займався бізнесом.

Так, згідно з електронною декларацією за 2019-й рік Сергію Шахову особисто належить тільки квартира в 109 квадратних метрів, яка знаходиться на непідконтрольній частині Луганщини — в рідному Стаханові, тепер перейменованому на Кадіївку. Тобто формально нардеп не має власної житлової площі. А ось на старшого сина Микиту записані дві квартири в Києві і ще одна в Стаханові.

Також на сина записано два автомобілі — HYUNDAI ACCENT і TOYOTA LAND CRUISER 200, а ось сам нардеп особистого авто не має. Свій автомобіль Toyota LAND CRUISER 200 Сергій Шахов продав в 2018-му році за 630 тисяч гривень. Очевидно, що отриманої зарплати нардепа у 848 715 гривень йому не вистачало.

У 2019-му році парламентарій заробив вже 908 510 гривень, в той час, як включений в декларацію син Микита Шахов — тільки 79 200 гривень. При цьому на сина ж записана і єдина комерційна структура, в якій офіційно має частку сім'я нардепа — 50% в ТОВ "Керуюча компанія "Наш дім". А сам нардеп є членом чотирьох благодійних організацій. Ще 507 402 гривні Шахов тримає на банківських рахунках.

Втім, ще у 2016-му році програма "Наші гроші" стверджувала, що за будівництвом в охоронній зоні столичного заповідника на Лейпцизькій, 13 стоять інтереси Сергія Шахова та іншого політика — Сергія Думчева, чия мати очолювала це підприємство.

"У 2003-му році ми купили "Мрію" 50 на 50 з Борисом Броншейном. Потім він продав свою частку Шахову. З ним у мене ніколи не було фінансових суперечок, цього цілком достатньо для партнерства ", — наводили журналісти слова Сергія Думчева.

За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl зараз ТОВ "Мрія-плюс" записано на громадянина Гамбії Ятта Абдоуліє, а сама компанія успішно судиться з Державно-архітектурною будівельною інспекцією, намагаючись змусити її видати сертифікат на будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями по вулиці Лейпцизькій, 13.

Раніше "Коментарі" в рамках спецпроекту "Шлях депутата" розбиралися, хто такий голова Рахункової палати України Валерій Пацкан, розбиралися в біографії Ярослава Дубневича. Також покоприсалися в минулому одного з найодіозніших політиків України Іллі Ківи і представника депутатської групи "За майбутнє" Ігоря Палиці.