Президент США Джо Байден та президент РФ Володимир Путін провели 7 грудня зустріч у форматі відеоконференції. Вона тривала дві години та п'ять хвилин. Президенту України Володимиру Зеленському голова Білого дому зателефонує вже за результатами зустрічі з Путіним, а також після спілкування з європейськими лідерами. Вже відомо, що розмова Байдена та Зеленського планується на четвер, 9 грудня. Експерти оцінили для видання "Коментарі" підсумки переговорів Путіна та Байдена.
Володимир Путін та Джо Байден. Фото: з відкритих джерел
США та союзники дадуть відповідь рішучими економічними та іншими заходами у разі військової ескалації з боку РФ
Політичний аналітик, доктор історичних наук Олена Галкіна так визначає цілі сторін відеодзвінка, якщо виходити з контексту:
"Пропаганда Кремля готувала свою аудиторію до цієї події як до "саміту" лідерів наддержав, мета якого – обговорити, як реалізуються домовленості з глобальних питань, досягнуті у
червні у Женеві. У публікаціях простежувалася лінія: незабаром закінчується півроку терміну, оголошеного Байденом, тому час би вже провести наступну зустріч і оголосити, що Кремль виявляє добру волю за заявленими індикаторами (кібербезпека, протистояння тероризму, відсутність зловмисної активності в Сирії, і т.д.). тому з ним можливий стратегічний діалог. Саме на це сподівалися, на мою думку, у Кремлі".
Олена Галкіна зазначає, що явна зацікавленість у якнайшвидшому проведенні переговорів зумовлена ще й тим, що насправді Байден говорив не про півріччя, що спливає у грудні, а про термін півроку-рік. А перебувати у підвішеному стані зі зв'язаними руками Кремлю дуже незручно, наголошує експерт. І нагадує, що ставка у глобальній політиці РФ робиться на продукування хаосу, як це можна зрозуміти з листопадової статті екс-помічника президента Росії, колишнього "сірого кардинала" та ідеолога Кремля Владислава Суркова у виданні "Актуальні коментарі".
Також аналітик акцентує, що з квітня цього року Байден та його наступники можуть вводити санкції за дії Кремля, які вони визнають зловмисними, не консультуючись із Конгресом.
"При цьому, Кремль вважав за можливе робити наступальні кроки начебто нижче за тотальне втручання великих гравців. Тобто "сушити" газовий ринок у ЄС, мабуть, з метою примусу до якнайшвидшої сертифікації "Північного потоку-2" в обхід процедури. А також стягувати
війська до кордонів РФ з Україною, щоб змусити Зеленського вдатися до якихось необачних кроків. Якщо цього не було окреслено саме за результатами Женевського саміту, отже можна, схоже, вирішили у Кремлі. Проте щось пішло не так", – зазначає Олена Галкіна.
За її словами, завдяки американським медіа та офіційним особам, світова увага виявилася прикутою саме до концентрації військ, яка стала головною темою дзвінка. Тобто порядок денний бесіди сформував у результаті не Кремль.
"Позиція Білого дому, лаконічна і жорстка, була озвучена невдовзі після завершення розмови: США та союзники дадуть відповідь рішучими економічними та іншими заходами у разі військової ескалації. Трохи пізніше радник президента США з національної безпеки з 2021 року Джейк Салліван та заступник держсекретаря Вікторія Нуланд додали подробиці: США зроблять те, чого не зробили у 2014 р., включаючи не лише повну ізоляцію РФ від світової фінансової системи, але й певну військову відповідь у вигляді крайнього заходу. Напевно, тому прес-реліз (офіційна позиція за підсумками зустрічі) російської сторони затримався на кілька годин і вийшов повним вказівкою на продовження лінії нагнітання загрози навколо України, – наголошує Олена Галкіна. – Як вихід Кремль знову закликає дати гарантії нерозширення
НАТО на схід, що вже не раз відкинуто чинною адміністрацією США як пропозиція не за адресою і неможлива в принципі. Але друга ідея Кремля – про те, щоб у суміжних з Росією державах не розміщувалися ударні наступальні системи озброєнь НАТО, цілком може бути предметом подальших переговорів. Якщо, звичайно, США вважатимуть за можливий стратегічний діалог з Кремлем. А очна зустріч президента Штатів з Путіним, зважаючи на все, відкладається до жовтня 2022 р. Принаймні, так сказав Байден".
Президенти обмінялися тезами, але про конкретні рішення поки що говорити не доводиться
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна наголошує, що офіційні результати переговорів не внесли ясності у перспективу подальших взаємин між США та Росією.
"Путіну вдалося змусити Байдена провести переговори. Ще місяць тому прес-секретар Білого дому Джейн Псакі говорила, що така зустріч у найближчому майбутньому не планується. І хоча основна частина розмови та можливі домовленості залишилися за лаштунками, сам факт проведення цих переговорів свідчить про гостру зацікавленість у діалозі обох сторін", – зазначає політолог.
Поки що відомо, що президенти обмінялися тезами, артикулованими останнім часом на сторінках авторитетних ЗМІ, підкреслює Ганна Малкіна.
Вона уточнює:
"Ключові тези щодо України з боку Кремля – виконання Мінських домовленостей на умовах Путіна, який усіма правдами та неправдами намагається вмонтувати ОРДЛО до складу України на умовах автономії. Ключова теза з боку Білого Дому – Україні допомагатимемо, правда незрозуміло як. Складається враження, що переважно морально. Хоча навіть моральної допомоги у вигляді дзвінка президенту Зеленському після зустрічі не було".
Конкретних рішень зустріч президентів не дала, вважає експерт. Навіть на рівні поновлення роботи дипломатичних місій.
"Втім, можливо такі рішення є – і ми зможемо про них судити щодо зміни риторики політичного дискурсу", – резюмує Ганна Малкіна.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Байден попередив Путіна — від атаки на Україну краще відмовитись.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.