Рубрики
МЕНЮ
Ткачик Олеся
Верховна Рада 10 січня у першому читанні прийняла
законопроєкт "Про доброчесне лобіювання
та адвокацію в Україні", проте представники експертної спільноти вважають, що
він потребує серйозного доопрацювання.
Активісти вважають, що нардепи вирішили їм помститися
Отже, в законопроєкті визначено, що лобіст - це фізична або юридична особа, її працівники, що здійснюють лобіювання в інтересах клієнта на підставі відповідного договору, відомості про яких внесено до Реєстру прозорості, що веде НАЗК. Окрім того, встановлюється поняття адвокація — соціальне лобіювання, оскільки вона відстоює інтереси громадян на політичному рівні. Тобто, адвокація та лобіювання по суті займаються однією і тією ж діяльністю, обидва піднімають питання зміни законодавства та користуються однаковими методами впливу на політичні рішення. Проте ті компанії чи люди, які займаються адвокаціює не повинні вносити свої данні у "Реєстр прозорості", бо вони не отримують фінансову винагороду за свою діяльність.
Як відзначила член правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, до другого читання законопроєкту необхідно уточнити, щоб було більш зрозуміло, що є лобізмом, а що —адвокацією. На її думку, має бути чітке розмежування у меті діяльності: в адвокації — це суспільний інтерес, у лобіюванні — виключно гроші.
Такої ж думки дотримується і експерт Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова. За її словами, важливо удосконалити ключові поняття законопроєкту, в першу чергу ідеться про чітку межу між лобіюванням та адвокацією.
"Необхідно створити сприятливі умови для подальшої реєстрації лобістів і мінімізувати можливі лазівки для тіньового лобіювання", — відзначила Піскунова.
Разом з тим нардеп Ірина Геращенко відзначила, що законопроєкт має справедливу критику від неурядових організацій, бо може створити перешкоди для діяльності громадських організацій, які займаються адвокацією та організацією публічного обговорення суспільно важливих питань. Вона звернула увагу на те, що в законопроєкті лобізм як професійна оплачувана діяльність не відмежований від діяльності громадських організацій.
До речі, керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що депутати та урядовці вирішили помститися громадським активістам за відкриття е-декларацій. Саме тому вони намагаються закрити для експертів з-поза світу політики доступ до законотворчого процесу, додав Шабунін.
Якщо сьогодні фактичним автором норм будь-якого законопроєкту може бути експерт або громадський діяч, що працює у відповідній сфері, то за нормами проголосованного у першому читанні законопроєкту за кожне додане слово або частину певної статті якогось проєкту того чи іншого фахівця, що не є суб’єктом законодавчої ініціативи доведеться реєструватися в "базі лобістів", що адмініструється НАЗК. Це значно ускладнить доступ до формування порядку денного реформ, відзначив Шабунін.
Критикують законопроєкт і представники бізнес-асоціацій, яких теж хочуть зарахувати до лобістів. Вони вважають, що займаються насправді адвокацією. Як відзначив нардеп Олександр Федієнко, будь-яка громадська організація, будь-яка асоціація, якщо вона відстоює інтереси її учасників, комунікує з політиками, то є лобістом. За його словами, така позиція критикується, бо ні бізнес-асоціації, ні громадські організації не хочуть потрапляти до реєстру лобістів.
До речі, на думку експерті, існує вірогідність, що лобісти нестимуть додатковий тягар обов’язків та матимуть ризики накладення з боку НАЗК санкцій, тому не будуть достатньо зацікавлені у реєстрації в якості лобістів.
Окрім того, законопроєкт розкритикував і уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, лобіювання потрібно розширити до сфери інших публічних рішень, наприклад, отримання грантів, укладання контрактів органами виконавчої влади. Наразі відомо, що, наприклад, предметом лобіювання не можуть бути судове рішення, рішення та висновок Конституційного Суду України; акт про оголошення мобілізації; акт про введення воєнного та надзвичайного стану; оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру; використання Збройних Сил України та інших військових формувань; оголошення зон надзвичайної екологічної ситуації та індивідуальний акт.
Разом з тим, експерти вважають, що України таки треба врегулювати ринок лобізму. За їх словами, західні партнери не сприймають українських корупційних схем, але розуміють як працює механізм лобіювання. Окрім того, легалізація ринку лобіювання — це те, що важливо інвесторам, додають вони.
Як писали "Коментарі", вважається, що легалізація лобізму відкриває для бізнесу нові можливості.
Окрім того, експерти розповідали "Коментарям" про те, що питання лобізму в Україні требу булолегалізувати ще 20 років тому.
Також "Коментарі" розповідали, як працює лобізм в США та як у Європі працює Реєстр прозорості.
Новини