Актуально Україна готується до легалізації лобізму. Як цей процес працює в США

В Україні 10 січня Верховна Рада на вимогу Єврокомісії у першому читанні проголосувала законопроєкт "Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні". Його головною метою є створення ринку лобіювання. Як відзначили розробники законопроєкту, такий ринок насправді існує і зараз, проте знаходиться в тіні і породжує корупційні ризики. Окрім того, міжнародні партнери розуміють, що таке лобізм, і як за його допомогою легально впливати на прийняття тих чи інших рішень. Законодавці та експерти вважають, що законопроєкт може залучити до України іноземних інвесторів, які використовуючи лобістів, зможуть, наприклад, докластися до повоєнного відновлення України.

Лобізм в США

Саме тому, народні депутати у законопроєкті про "Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні" серед іншого встановили всю необхідну термінологію у сфері лобіювання, визначили права та обов’язки суб’єктів лобіювання, методи впливу. Окрім того, згідно законопроєкту, буде створено Реєстр прозорості, держателем та адміністратором якого стане Національне агентство з питань запобігання корупції.

У різних країнах світу процедура лобіювання регламентована по-різному. У якомусь розумінні зразковою є модель, що існує в США. Зокрема, податковим управлінням США визначено лобіювання, як будь-яку діяльність, через яку здійснюється вплив на конкретне законодавство або на точку зору окремого посадовця.  

У США розрізняють пряме лобіювання та масове. Перше — спроба вплинути на конкретне законодавство, висловлюючи свою думку щодо цього законодавства через пряме спілкування з членом Конгресу, персоналом Конгресу чи будь-яким іншим урядовцем чи службовцем, який бере участь у процесі формування політики. Друге – це спроба вплинути на конкретне законодавство через комунікацію з будь-яким сегментом населення в цілому, де така комунікація заохочує одержувача вжити заходів щодо цього законодавства.

Окрім того, в США громадські фонди можуть займатися лобістською діяльністю, якщо вона становить "незначну" частину загальної діяльності організації. Разом з тим, приватні фонди не можуть займатися лобіюванням, за винятком випадків самозахисту.

Визначення лобіста зазвичай стосується лобіювання від імені іншого за винагороду. В Арканзасі, Коннектикуті, Джорджії, Гаваях, Індіані, Меріленді, Міннесоті, Мічигані, Техасі, Вайомінгу та Нью-Йорку встановлені порогові суми компенсації, тож особа повинна зареєструватися лише після отримання певної суми компенсації. Реєструються лобісти в Міністерстві юстиції, а інформація про тих, хто просуває інтереси іноземних клієнтів, розміщується у відкритому доступі в базі даних FARA.

Самі лобісти відзначають, що правила роботи в США дуже жорсткі. За порушення правил роботи передбачені суворі санкції. Вважається, що саме вони мають забезпечити прозорість лобіювання як важливої частини демократичного урядування. Згідно з чисельними регуляторними актами щодо лобізму лобісти або їхні організації повинні: офіційно реєструватися у обох палатах парламенту кожні три місяці,  подавати у окремих файлах інформацію про кожного клієнта, що замовляє послуги (ім’я, посада, кошторис витрат на просування свого рішення) та повідомляти про розмір грошової винагороди за послуги. Реєстрація лобістів є електронною і до неї є відкритий громадський доступ. 

Разом з тим, лобістська діяльність у США отримує багатомільярдні прибутки. Наприклад, корпорація Apple, за даними Центру відповідальної політики США, в рік витрачає понад 5,5 млн доларів на лобіювання своїх інтересів.

Як писали "Коментарі", вважається, що легалізація лобізму відкриває для бізнесу нові можливості.

Окрім того, експерти розповідали "Коментарям" про те, що питання лобізму в Україні требу було легалізувати ще 20 років тому.