Головна Статті Політика Скандали.Політика Найгучніші скандали 2020: які події в Україні обговорювали найбільше
commentss Cтатті Всі новини

Найгучніші скандали 2020: які події в Україні обговорювали найбільше

Видання "Коментарі" підібрало найскандальніші події 2020 року

29 грудня 2020, 13:19 comments1169
Поділіться публікацією:

2020 рік добігає кінця, але як і будь-який інший, він не обійшовся без гучних скандалів, які прогриміли не тільки на всю Україну, а й за її межами. Видання "Коментарі" обрало найбільш резонансні події, які суспільство не забуде ще довго.

Найгучніші скандали 2020: які події в Україні обговорювали найбільше

Колаж: Д. Романюк/Comments.uа

Нові Санжари

Мабуть, варто почати з протестних акцій, які відбулися 19-20 лютого в селищі Нові Санжари Полтавської області. Причиною протестів стало рішення уряду визначити прибулих громадян з Уханю, який в той момент був епіцентром COVID-19, в місцевому госпіталі для обсервації.

Місцеві жителі були вкрай незадоволені таким рішенням уряду і почали всіляко перешкоджати розташуванню земляків в госпіталі. За день до прибуття автобуса з евакуйованими з Китаю, жителі почали блокувати дороги, палити шини та вступати в серйозні сутички з правоохоронними органами. Однак автобусам з евакуйованими вдалося потрапити на територію медустанови.

Більш того, тодішній міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька заявила, що буде перебувати на обсервації разом з прибулими з Китаю, але незабаром з'ясувалося, що вона покинула заклад.

Через відведений для обсервації час, все 79 евакуйованих з Ухань українців і іноземців, покинули межі лікарні. Заражених коронавірусом серед них не виявилося.

Реакція на події

Протести в Нових Санжарах отримали неоднозначну оцінку в суспільстві. Навіть деякі жителі селища називали вчинки своїх земляків "дикістю".

Політичний аналітик Марія Золкіна порахувала, що мітинг в Нових Санжарах є не "місцевим божевіллям", а проблемою всієї України.

А ось президент України Володимир Зеленський висловив припущення, що протести мають політичний підтекст.

Мінування Олександрівської лікарні

8 квітня в поліцію надійшло повідомлення про замінування столичної Олександрівської лікарні, а саме кардіологічного відділення. Після перевірки фахівцями медичного закладу інформація не підтвердилася і на території не було виявлено ніяких вибухонебезпечних предметів.

Однак через деякий час, народний депутат Гео Лерос на своєму YouTube-каналі опублікував відео, в якому розповів, хто стоїть за повідомленням про мінування Олександрівської лікарні в Києві. За його словами, до цього причетний помічник народного депутата від партії "Слуга народу" Миколи Тищенка — Руслан Гончаров.

Гео Лерос опублікував нібито рішення суду, в якому зазначено, що дзвінок з повідомленням про мінування кардіологічного відділення київської лікарні поступив з телефону Руслана Гончарова. Він є не лише помічником нардепа Тищенка, а ще і його давнім другом. За словами народного депутата Лерос, 8 квітня Микола Тищенко разом з друзями зібралися на застілля, і з мобільного телефону Гончарова повідомили про 5 кілограмів вибухівки в стінах клініки. Більш того, Лерос запевняв, що цей дзвінок був спланований, оскільки помічник Тищенка заздалегідь купив SIM-карту. Як стверджує нардеп Лерос, після того, що сталося, "слуга народу" Тищенко вирушив "замолювати гріхи" в лікарню. Він вирішив пригостити медперсонал вишуканими стравами, приготованими в одному з його ресторанів.

Реакція на подію

Микола Тищенко назвав слова Лероса "політичними інсинуаціями" і стверджував, що жоден з його помічників раніше не мав ніякого кримінального досвіду.

Сам Гончаров заявив у Facebook, що не має ніякого відношення до мінування Олександрівської лікарні і назвав слова Лероса "брудною технологією". Гончаров опублікував відповідь прокуратури про те, що він не є підозрюваним або обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Медведчук і Стус

19 жовтня Дарницьким районним судом Києва було заборонено поширення книги "Справа Василя Стуса" — публіцистичної книги українського історика Вахтанга Кіпіані. У книзі зібрані архівні документи з кримінальної справи поета, слова свідків, а також спогади його близьких. Позов про заборону подав народний депутат, а за сумісництвом колишній адвокат Василя Стуса — Віктор Медведчук.

Що обурило Медведчука

Автор книги висловив думку про те, що Віктор Медведчук нібито підтримував всі звинувачення щодо Василя Стуса, а також погодився, що поет дійсно вчинив всі злочини, які йому інкриміновано.

Віктор Медведчук не погодився з такими твердженнями та попросив визнати дев'ять уривків книги помилковими. Ось деякі з них:

"... розпинав поета, призначений державою адвокат Медведчук", "Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним "заслуговують на покарання", "... шістка комуністичної системи Медведчук" і так далі.

Реакція на подію

Багато сучасних українських діячів підтримали автора книги Вахтанга Кіпіані та зажадали справедливого суду. Зокрема, проти позову Медведчука виступили письменник Сергій Жадан, журналістка Зоя Казанжи, музикант Олександр Сидоренко та інші.

В результаті Дарницький районний суд Києва визнав недостовірними три фрагменти книги, а ще в трьох було заборонено використовувати прізвище Медведчука. Рішення суду ще не набрало чинності, тому що Кіпіані подав апеляцію.

Відомо, що після скандалу, з книжкових магазинів були розкуплені всі екземпляри книги про Стуса, а через деякий час видавництво вирішило додрукувати ще 15 тисяч книг. Новий тираж відрізнявся від старого — у ньому додрукували рішення Дарницького райсуду.

Рішення суддів Конституційного суду

27 жовтня Конституційний суд України виніс скандальне рішення, яке визнавало покарання за завідомо недостовірну інформацію в декларації неконституційним. Таким чином судді, по суті, скасували відповідальність за внесення неправдивих даних в е-декларації та незаконне збагачення. Після цього робота Національного агенства з питань запобігання корупції була зупинена. Як виявилося, відповідний позов до КСУ подали депутати фракції "ОПЗЖ" і "За майбутнє".

Реакція на подію

Слідом скандальному рішенню відреагували представники української влади. В Офісі президента зазначили, що всьому виною "бізнесмени і політики", які не стерпіли контролю за їх особистим майном.

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін назвав рішення "плювком в обличчя Євросоюзу" (тому як однією з умов співпраці з ЄС і МВФ є антикорупційна реформа).

Народ також не залишився осторонь: під будівлею Конституційного суду України пройшли акції протестів проти суддів, які прийняли скандальне рішення про скасування ряду норм антикорупційного закону.

Учасники мітингу приносили до будівлі КС валізи для суддів і "квиток в Ростова" із зображенням екс-президента України Віктора Януковича. Також активісти закидали установу презервативами, фаєрами, димовими шашками, писали матюки висловлювання на адресу суддів.

Вихід із ситуації

Через кілька днів після рішення суддів, президент України зареєстрував законопроект, який пропонував позбавити суддів посадових повноважень. Водночас голова Верховної ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроект, в якому запропонував відновити права НАЗК.

2 грудня Володимир Зеленський звернувся за коментарем до Венеціанської комісії, яка опублікувала два висновки, які критикують КСУ. Члени Комісії порекомендували змінити законодавство, яке регулює роботу Конституційного суду.

Загалом після рішення Конституційного суду, НАБУ закрило понад 100 справ чиновників, які збрехали в деклараціях.

Справа Олега Татарова

2 грудня НАБУ виступило з жорсткою критикою Генерального прокурора України Ірини Венедиктової, яка, за даними антикорупційного відомства, зірвала затримання заступника голови Офісу президента Олега Татарова.

До цього колишньому президенту компанії Укрбуд Максиму Мікитасю і ще семи людям НАБУ інкримінували участь в корупційній схемі, в результаті якої Національній гвардії було завдано збитків у розмірі 81,6 млн грн. 1 грудня НАБУ повідомило Мікитасю про підозру в даванні хабаря за фальсифікацію експертизи у вигляді паркомісця за 250 000 грн. Зокрема фігурантом справи також став заступник Офісу президента Олег Татаров, який за даними НАБУ, відправляв співробітнику Укрбуду фото паспорта Костянтина Дубоноса (замдиректора Держекспертного центру МВС) і давав вказівку оформити на нього паркомісце зі 100% знижкою. У листуванні Татаров також підкреслив, що Максим Микитась дав на це згоду.

Після цього журналіст Юрій Бутусов написав, що Микитась "дав сенсаційні свідчення в НАБУ", як Татаров нібито підкупив Дубоноса.

"Затримання Татарова планувалося 2 грудня вранці. Однак через дії Венедиктової — зірвалося. "Вчора ввечері в ОП Зеленський провів нараду у справі Татарова, і ОП прийняв рішення його захищати, нібито у НАБУ немає достатніх доказів", — заявив Бутусов.

24 грудня стало відомо, що Офіс генпрокурора передав справу, в якій фігурує Татаров, з НАБУ в СБУ.

28 грудня Олегу Татарову мали обрати запобіжний захід, однак Вищий антикорупційний суд не зміг це зробити через неявку прокурорів. Головний суддя переніс засідання на 30 грудня.

Реакція на подію

В Офісі президента заперечували слова журналіста Бутусова і назвали нараду Зеленського "абсолютною вигадкою".

НАБУ звинуватило генпрокурора Венедиктову в перешкоджанні в справі Татарова, зокрема, Бюро вказало, що вона не мала права змінювати групу прокурорів, а також назвали дії генпрокурора "втручанням в розслідування".

Виконуючий обов'язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук також не зміг підтвердити, що Венедиктова діяла законно.

Раніше видання "Коментарі" повідомляло про те, скільки насправді заробляють головні антикорупціонери країни.










Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини