Головні висновки після місцевих виборів в Україні

Перший робочий тиждень після обрання місцевої влади добігає кінця. Емоції вже вщухли, основні цифри відомі, багато карт розкриті. "Коментарі" проаналізували розклад, який ми отримали.

Висновок №1: два рекордні падіння

Ці вибори поставили ряд рекордів. У їх числі — два рекордних падіння: відвідуваність дільниць і довіра до партії влади. За даними ЦВК, всього 36,88% українців скористалися 25 жовтня своїм правом голосу. Це найгірший показник за всю історію виборів в незалежній Україні. Спостерігається сумна тенденція — на кожних наступних місцевих виборах голосує все менше людей. Найбільшу активність цього разу проявили виборці в Тернопільській області (47%). А найменше бажаючих проголосувати було на підконтрольній Україні частини Донецької області (32%), де, до того ж, не всім місцевим громадам дали можливість це зробити.

Друге рекордне падіння продемонструвала партія "Слуга народу" (СН). Правда, Зе-команда намагається шукати позитив. Мовляв, раніше у нас зовсім не було в місцевої влади, а тепер буде. І взагалі, ми завели свої всі облради, і тепер СН представлена у всіх громадах України. Нардеп від "Слуги народу" Роксолана Підласа навіть вважає, що це приклад того, як партія влади "зшиває" країну.

Але насправді для СН, яка, фактично, не займалася партійним будівництвом і спробувала, як і на парламентських виборах, виїхати на бренд Зеленського — все досить сумно. Повний розгром стався в битві за мерство. У лічених містах (за останніми даними, лише в Нікополі та Ужгороді) кандидати від "слуг" вийшли до другого туру. І не факт, що їм там щось "світить".

"Провладна політична сила втратила дуже багато. Неприпустимо багато як для партії, яка планує і далі брати участь в політичному житті країни. Після майже 50% на парламентських виборах у 2019-му, не більше 10-15% на місцевих в цьому році — це серйозні втрати", — зазначає політтехнолог Олександр Курбан.

Не згоден він і з тим, що країну "зшивають". Швидше, вона знову перетворюється в клаптеву ковдру.

"Електоральне поле, яке сколихнули події минулого року, поступово повертається у свій звичайний стан, — каже Олександр Курбан. — Одна чверть має чітко виражену прозахідну орієнтацію, інша орієнтована на РФ, і дві чверті — так зване електоральне болото, яке орієнтується найчастіше на політичні тренди та не має стійких політичних цілей".

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала прогнозує проблеми у Зеленського і СН, які раніше виправдовували свої дії (нерідко йдуть врозріз з законодавством) масовою підтримкою українців. Тепер цієї підтримки немає, а та, яка залишилася — стрімко тане на тлі "видатних" рішень КСУ, дерибану ковід-фонду, повернення топ-менеджерам космічних зарплат і провалів в боротьбі з пандемією.

Висновок №2: своя сорочка ближче

На тлі провалу партії влади ми бачимо стрімкий зліт партій місцевого типу. Були переобрані майже всі мери найбільших міст. Вони завели до місцевих рад міні-армії своїх соратників. Все той же Геннадій Кернес залишився мером Харкова, не встаючи з лікарняного ліжка і, фактично, місяць, не з'являючись на людях.

Безумовно, зіграла свою роль децентралізація. Місцева влада отримала реально більше повноважень і можливостей, ніж раніше. І за неї стало цікавіше боротися. Місцеві еліти стали вагомішими, адже своя сорочка ближче до тіла. А на побажання (веління) центру вони все частіше спльовують крізь зуби. І це небезпечно. Ми такі "плювки" вже проходили в 2004-му і 2014-му. Все закінчилося майданами, розколом країни, втратою території, війною.

Про ризик феодалізації країни, фактично, федералізації, кажуть багато експертів. Так, представник Українського інституту політики Руслан Бізяєв не виключає, що ми можемо побачити варіанти, коли місцева влада відкрито не підкоряється центру. Як було вже не раз з тими ж карантинними заходами. Центральна влада каже: "вводьте", а на місцях відповідають: "так ідіть ...". Протиставлення по лінії "місцеві еліти — центр" може, дійсно, вилитися у велику біду. Тим важливіше не допустити цього протистояння. Необхідно шукати точки дотику, а не поглиблювати розколи.

А в повітрі все більше пахне достроковими парламентськими виборами. Адже зараз ситуація в Раді навіть близько не відображає виборчої палітри нинішнього дня. І мова не тільки про СН. Далеко не найкращі результати продемонстрували "Європейська солідарність", "Батьківщина", "Голос". Хіба що ОПЗЖ швидше поліпшила, ніж погіршила свій результат (правда, виключно на південному сході і частково в центрі).

"Місцеві вибори також є індикатором ставлення до національних політсилам, їх перспективи на майбутніх виборах до парламенту, — зазначає соціолог Ірина Щиголь. — Судячи з усього, на перехід локальних (регіональних) партій на всеукраїнський рівень годі й сподіватися. А ось відхід з національного на місцевий рівень ми вже спостерігаємо: "УДАР" Кличка вже давно став місцевою партією, Оппоблок розсіявся на невеликі місцеві партії і отримує свої бонуси на Півдні і Сході України, ділячи його з ОПЗЖ".

Попереду — дивовижні альянси і дивні пасьянси в міських, районних і обласних радах. Гібрид умовного бульдога з носорогом експерти прогнозують майже всюди. Ідеологія на місцях явно програє більше матеріальних речей.

Висновок №3: виборча демократія

З одного боку, вибори пройшли демократично, з іншого — демократія була вельми вибірковою. Як і карантин.

За нашими виборами спостерігали дев'ять міжнародних і близько 100 громадських організацій. Основний висновок — законність і прозорість виборчої процедури були забезпечені.

Хоча сам процес проходив не без проблем. Тут і нове виборче законодавство, і виклики у вигляді пандемії. Чи не все було гладко і з відповідною підготовкою дільниць. Померли від ускладнень, викликаних коронавірусною інфекцією, два мери, які знову перемагали у своїх містах: Олег Бондаренко, який керував Новгород-Сіверським в Чернігівській області та Анатолій Федорчук — діючий мер Борисполя і головний претендент на посаду голови Бориспільської ОТГ.

Були старі "каруселі". Народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Дубинський і зовсім назвав цей виборчий процес чемпіоном з фальсифікацій за всю історію незалежної України.

Але в цілому вибори були досить демократичними, фальсифікації припинялися, і на загальний підсумок вони особливого впливу не мали.

Мабуть, головним порушенням стало опитування від Зеленського. Вже дуже явно він скидався на агітацію певної політсили. На цьому наголосила навіть місія БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини — один з інститутів ОБСЄ), обмежено представлена на наших виборах.

"Вперше в історії України місія ОБСЄ, яка спостерігає за українськими виборами, зазначила грубе порушення, яке влаштував ... президент України", — зазначив редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов.

Висновок №4: все тільки починається

Важливо розуміти, що нічого ще не закінчено. І не тільки тому, що остаточні результати оголосять на початку листопада. І не тому що в багатьох містах нас чекає другий тур "мерської битви", а повторне голосування за градоначальників пройде в більшості територіальних громад з чисельністю виборців від 75 тисяч.

Є більш глобальні моменти.

По-перше, своїм рішенням про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування Конституційний суд України (КСУ) заблокував призначення переможців місцевих виборів.

Він позбавив Національне агентство по запобіганню корупції (НАЗК) доступу до реєстрів, необхідним для перевірки декларацій кандидатів на керівні посади. Так, президент Зеленський заявив про загрозу національній безпеці і скликав 29 жовтня термінове засідання Ради нацбезпеки і оборони (РНБО). Так, після термінових засідань СНБО і уряду доступ відкрили, а КСУ збираються терміново переформатувати. Але це не означає, що все буде так просто.

А ось що може статися все з більшою часткою ймовірності — це дострокові парламентські вибори. Як менше зло — нова коаліція в Раді і новий уряд.

Нагадаємо, експерти розповіли "Коментарям", для кого з українських політиків, чиновників, топ-суддів останній місяць осені може стати останнім на їх постах, і чому.