Вторгнення Росії в Україну: чи справді Захід нагнітає ситуацію і для чого
Президент України Володимир Зеленський вважає, що меседжі західних лідерів про швидкий початок широкомасштабних бойових дій завдають шкоди українській економіці
Американський телеканал CNN запевняє, що між президентом України Володимиром Зеленським та адміністрацією президента США Джо Байдена зростає напруженість через розбіжності щодо загрози нападу на Україну з боку Росії.
Заступник міністра оборони Ганна Маляр у суботу заявила, що повідомлення ЗМІ про те, що Росія стягує до кордону з Україною запаси крові та медобладнання, не відповідає дійсності та є елементом інформаційно-психологічної війни.
Washington Post із "посиланням на джерела" повідомляє, ніби українська розвідка вивезла з Києва на захід країни секретну документацію та обладнання.
Посольство США у Києві знову рекомендує своїм співгромадянам покинути Україну.
Що відбувається та чому? Чи немає відчуття, що тиск, застереження, а то й відверто панічні статті та заяви – штучні? Хто і яку мету переслідує? Щоб розібратися у цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.
Після низки заяв західних політиків про неготовність підтримувати Україну у разі військового конфлікту з РФ, Київ змушений був поставити питання про зниження градуса напруження
Соціолог, експерт з комунікацій, керівник дослідницьких проектів Центру соціального інжинірингу "РАНД" ("Розпізнавання та аналіз несистемних дій") Дмитро Громаков пояснює:
Експерт не думає, що розмова Зеленського з Байденом була такою критичною, як її намагаються представити у ЗМІ.
На його думку, остаточні висновки ще рано робити, а ось проміжні підсумки підбити можна.
1. Мета Банкової була, як мінімум, отримати ПДЧ у НАТО. Хоча її не досягнуто, але зроблено серйозний крок. Київ показав, що здатний до подальшої командної гри із Заходом, якщо його інтереси будуть враховані.
2. Україна отримала підтримку у Нормандському форматі та утрималася від переговорів з маріонетковими режимами в ОРДЛО. Російський план підвищення статусу ТКГ було фактично зірвано.
3. Україна отримала додаткові озброєння та логістику у разі агресивних дій РФ щодо нашого суверенітету. А для військових це дорогого варте.
4. США вийшли на переговорний процес із росіянами з правом говорити від імені вільної Європи.
4. НАТО зафіксувало свою присутність у Східній Європі і набуло сенсу подальшого існування.
5. Росія отримала свій діалог із Заходом. Але питання в тому, що в модальності ультиматумів це неминуче веде до холодної війни 2.0 і не сприятиме головній меті Путінської зовнішньої політики (легітимації територіальних надбань Росії за останні 20 років). Для росіян це партія із нульовим балансом, резюмує Дмитро Громаков.
У геополітиці формуються нові правила гри. І саме про це весь переговорний процес. Україна точно не в центрі цих переговорів
Політтехнолог Олександр Кондратенко погоджується з тим, що останнім часом виходить багато різноманітної інформації щодо російсько-українського конфлікту та можливого вторгнення. Якась підтверджується, якась суперечить тому, що підтверджено.
За його словами, у міжнародній практиці, особливо між запеклими супротивниками (як РФ та США), перші переговорні пропозиції, як правило, є абсолютно нереальними. Як зроблено Росією у грудні.
Він наголошує, що з початку цього року, на тлі подій у Казахстані, у нашому інформаційному полі дещо нівелювалася російсько-американська зустріч у Женеві .
Після низки переговорів видно, що домовленостей поки що не досягнуто. Є надто глибокі протиріччя, зазначає Олександр Кондратенко. Він не виключає, що ми зможемо побачити, до чого реально домовилися лише за 4-5 місяців.
Раніше на порталі "Коментарі" - Російська загроза та деескалація навколо України: чого чекати від візиту глав МЗС Франції та ФРН до Києва.