Рубрики
МЕНЮ
Вечканова Елена
Сім років тому, 18 березня 2014 року, президент Російської Федерації Володимир Путін підписав із "керівництвом" АР Крим та Севастополя договір про "приєднання Криму до складу Росії". Це сталося лише через два дні після псевдореферендуму. У річницю офіційного оформлення захоплення Криму "братнім народом" видання "Коментарі" поцікавилося в експертів, які висновки ми зробили з того, що сталося, які важливі кроки зробили, щоб подібного не повторилося, а повернення Криму Україні стало ближчим.
РФ утримує Крим уже сім років. Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк
Ветеран, військовий і політичний експерт, директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко називає головним висновком з окупації Криму "братнім народом" те, що суспільна свідомість України отримала вічне щеплення від "русского мира".
"До 2014 року значна кількість жителів України щиро вважала росіян братським народом, вірила в необхідність тісної, культурної, економічної й навіть політичної інтеграції, якісь спільні союзи і так далі. Окупація Криму і подальша агресія на Донбасі показали, що Росії не потрібна Україна як незалежна держава, що РФ ніколи не буде сприймати нас як рівних, що весь час вона буде прагнути до відновлення свого контролю, впливу, щоб включити Україну до складу своєї імперії. Саме це — фундаментальний стовп їхньої ідеології, а без України Російська імперія не виходить", — підкреслює Юрій Кочевенко.
Попри драматизм подій, що відбулися, він бачить і позитив, і те, що значна частина українців "прозріла". Ми почали реформування ЗСУ та взагалі держави, вже чітко розуміємо, хто друг, а хто — ворог.
"Не дивлячись на потужну пропаганду, на серйозне фінансування проросійських сил всередині України, проросійських медіа, наш народ щеплений від "русского мира". Я сподіваюся, що назавжди. І це головне. Решта — додасться. Упевнений, настане час, цілком можливо, навіть швидше, ніж нам здається, і ми звільнимо Донбас, Крим, відновимо територіальну цілісність. До речі, різкі заяви Росії щодо тієї ж "Кримської платформи", її загрози, брязкання зброєю підтверджують, що ми все робимо правильно. Як тільки українська влада виявляє волю, починає діяти активно, у Кремлі — психоз, спроби залякати нас. На це не слід піддаватися, — впевнений Юрій Кочевенко. — Ми й так знаємо, із ким живемо по сусідству. Якщо нам доведеться битися не тільки на Донбасі, ми будемо битися. Чому- чому, а цього останніми роками навчилися. І це — ще один урок і висновок після 2014 року".
Політолог, експерт з питань російської агресії проти України Віктор Каспрук вважає, що окупація Російською Федерацією українського Криму стала тим "політичним Рубіконом", перейшовши який Путін уже був готовий на все що завгодно щодо України.
"Очевидно, що Москва після відновлення української незалежності десятиліттями готувалася до окупації Кримського півострова. Було лише питанням часу, коли вона спробує це зробити, — зазначає Віктор Каспрук. — Хоча українські експерти неодноразово попереджали українське керівництво про реальну загрозу, у Києві воліли закривати на це очі, пояснюючи свою "своєрідну" поведінку небажанням псувати відносини із Кремлем і тим, що будь-які різкі рухи (щодо того ж Чорноморського флоту РФ) можуть спровокувати Путіна. Подальші кроки росіян довели хибність такої поведінки. Потенційного агресора задобрити не вдалося, тому що із потенційним агресором (який завжди — агресор) такий підхід не працює. І це — перший висновок із того, що сталося з Кримом".
Другим висновком експерт вважає те, що від Росії з її імперськими замашками Україна завжди повинна чекати гіршого. Потрібно в будь-який момент бути готовими до нових "сюрпризів" із боку Москви.
"Якщо говорити про реальні кроки щодо деокупації Криму, то до них можна віднести створення "Кримської платформи", до якої Україна запросила приєднатися інших держав-членів Організації Об'єднаних Націй. "Кримська платформа" цілком здатна стати дієвим інструментом для висвітлення проблем окупації півострова Росією на міжнародному рівні. Тільки спільними зусиллями України й наших союзників, міжнародних партнерів можна буде відродити у Криму конституційний порядок і повернути цю незаконно захоплену РФ українську територію. Крім заяв, потрібна ще і стратегія, конкретні дії. Крім недопущення відновлення подачі води у Крим до його повернення під контроль України, потрібно говорити і про необхідність налагодження чіткої координації української влади із Меджлісом — єдиним представником кримськотатарського народу", — підкреслює Віктор Каспрук.
На його думку, в разі початку широкомасштабних заворушень по всій Російській Федерації й можливого її розпаду Україна повинна бути готова разом зі своїми союзниками на Заході вжити дієвих заходів щодо повернення окупованої території.
Нагадаємо, раніше "Коментарі" розповідали про те, що російська окупаційна влада збирається подати на Україну до суду за ніби-то водну блокаду Криму. Прогнози експертів на цю тему ви можете знайти в нашому матеріалі.
Також на порталі можна прочитати, які кроки будуть зроблені Україною щодо стратегії деокупації АРК, на думку глави МЗС Кулеби.
Новини