Рубрики
МЕНЮ
Елизавета Черных
Президенти США Джо Байден, Франції Емманюель Макрон, в. о. канцлера Німеччини Ангела Меркель, прем'єри Великобританії Борис Джонсон та Італії Маріо Драгі поспілкувалися перед переговорами американського лідера з президентом РФ Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським.
Переговори Володимира Путіна з Джо Байденом - колаж "Коментарі" Д.Романюк
Відомо, що із Зеленським Байден має намір поговорити після того, як поспілкується з Путіним.
Про що говорить саме така черговість розмов американського президента (європейські лідери, глави РФ, глава України)? Чи немає відчуття "зради" з боку колективного Заходу? Чи це – нормальна дипломатична практика? Щоб розібратися у цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник розмірковує так:
"Ми бачимо традиційний "байденівський" прийом дипломатії. Коли перед зустріччю з Путіним він проводить переговори із ключовими союзниками США в Європі. Також було у червні – перед женевською зустріччю Байдена та Путіна. Це дозволяє американському президенту говорити з російським, висловлюючи не лише свою позицію, не лише від імені США, а й від колективного Заходу. Що посилює переговорні позиції Байдена, надає додаткової впевненості, додає інструментів тиску на російського лідера".
Жодної "зради" Руслан Бортник у такій послідовності розмов не бачить.
За його словами, слід розуміти, що Україна та США перебувають у різних політичних лігах. Звідси й активна роль держсекретаря США у переговорах із українським керівництвом.
Експерт ГО "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко вважає, що така переговорна послідовність має два аспекти. А саме – ставлення до інституцій та конкретних людей.
Другий же аспект, на його думку, у тому, що Байден все ж таки спочатку розмовляє з Путіним, а потім вже повідомляє Зеленського про результати.
Щодо позиції, з якою американський лідер виходить на переговори з господарем Кремля, то вона, наголошує експерт, уже неодноразово озвучена. Це – повна підтримка суверенітету та територіальної цілісності України. Жодної капітуляції, незважаючи на натиск Путіна.
"І цьому багато в чому сприяла громадянська спільнота України, – упевнений Віктор Бобиренко. – Наші активісти чітко показали, що жодної капітуляції не буде. Україна може воювати з РФ, навіть якщо Захід більше не дасть нам зброї. Як воювали 2014-го. І Путін, якщо ризикне вторгнутися, отримає серйозну відповідь. І ми даємо зрозуміти Заходу – домовленостей за спиною України не може бути. Бо навіть якщо президент, умовно скажемо, готовий здатися, піти на якісь поступки, прогнутися під російське прочитання Мінських угод – на це ніколи не піде громадянська спільнота, Український Народ. І колективний Захід цього не може не розуміти.
Новини