"Кримська платформа": про що свідчить присутність одних країн і відсутність інших на саміті

Сьогодні, 23 серпня, в Києві стартував саміт "Кримська платформа". Про що свідчить присутність одних країн (і саме в такому представництві) та відсутність інших? Чому цей саміт такий важливий? Як зробити, щоб він мав правильне продовження?

"Кримська платформа" - фото з відкритих джерел

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілія Куса вважає, що саміт "Кримської платформи" має важливе значення з точки зору політичного символізму і як потужний дипломатичний захід.

На саміт прибуло 45 делегацій. На рівні президентів представлені Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Словенія, Фінляндія; на рівні прем'єр-міністрів — Румунія, Грузія, Хорватія, Швеція; на рівні глав парламентів — Швейцарія та Чехія. Німеччину представляє міністр економіки й енергетики Петер Альтмайер, США — президентська делегація на чолі з міністром енергетики Дженніфер Гренхолм. 13 держав представлені на рівні міністрів закордонних справ — Туреччина, Франція, Іспанія, Італія, Бельгія, Австрія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Данія, Болгарія, Чорногорія, Північна Македонія; міністрами оборони представлені Великобританія і Португалія; від Норвегії прибув держсекретар Міністерства закордонних справ. Сім держав (Нова Зеландія, Мальта, Японія, Австралія, Кіпр, Канада, Ісландія і Греція) представлені на рівні послів. Також прибули президент Європейської ради Шарль Мішель, віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, заступник генсека НАТО, генсек Ради Європи.

Ілія Куса вважає, що участь саме цих країн свідчить про те, що саміт буде такою собі зустріччю однодумців, клубу держав, які з 2014 року займають приблизно однакову позицію по Криму й у яких суттєвих розбіжностей немає.

Ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан упевнений, що повернення до порядку денного зовнішньої політики України питань про деокупацію Криму в такому форматі — дуже правильний крок.

Василь Богдан акцентує, що "Кримська платформа" дозволить нарощувати зусилля в міжнародній юридично-правовій площині щодо звільнення Криму від російської окупації.

Також Василь Богдан вважає важливим більш широко залучати до цього питання Меджліс кримськотатарського народу. На його думку, це буде мати потужний вплив на ісламський світ, на тюркомовні народи й посприяє реалізації тих декларативних рішень, які будуть підтримані в рамках "Кримської платформи".

Нагадаємо, що в МЗС Росії виступили проти "Кримської платформи", назвавши її "шабашем".