Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю The Independent заявив , що Україна вже зробила для себе певні висновки і більше не може з серйозністю ставитися до тих обіцянок і слів підтримки, які озвучують нам західні лідери під час офіційних зустрічей. На його думку, Україні потрібно навчитися перетворюватися в гнучку військову державу на кшталт Ізраїлю, а також почати змінювати вектор, як всередині країни, так і зовні. Він вважає, що головними союзниками нашої країни тепер стають армія, дипломатія і український народ.
Гостра критика Заходу: чому українська влада змінила риторику - фото з відкритих джерел
Раніше з критикою Заходу виступав президент Володимир Зеленський (за недопуск в ЄС і НАТО, за "Північний потік-2", за недостатню допомогу у відбитті російської агресії).
Експерти проаналізували для порталу "Коментарі" подібну риторику української влади.
Коли нам ставлять у позитивний приклад Ізраїль, чомусь забувають акцентувати, що в основі цього багато в чому лежить культ захисника країни
Нардеп V, VI і VII скликань, екс-заступник голови Радміну Автономної Республіки Крим, голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко підкреслює, що в частині іншої соціальної організації суспільства в країні, яка воює і якій жити в оточенні кількох нестабільних в усіх відносинах держав (Росія, Білорусь), важливо розуміти, що країні потрібен стрижень.
"Російська імперія використовує весь арсенал (військову агресію, агресивну дипломатію, енергетичний шантаж, операції спецслужб, інформаційно-психологічний тиск через підконтрольні псевдоукраїнські ЗМІ, яких, на щастя, зараз стало менше), щоб розхитати наше суспільство, максимально розділити його. І коли нам ставлять у позитивний приклад Ізраїль, який живе та успішно розвивається, попри десятилітні війни й терористичні загрози, чомусь забувають акцентувати, що в основі цього багато в чому лежить культ захисника країни. Саме він об'єднує і цементує суспільство, — зазначає Андрій Сенченко. — Як відомо, в Ізраїлі лише служба в армії відчиняє молоді двері в політику, на держслужбу, у бізнес. Так формується стрижень держави. Справжня національна еліта. Не на зв'язках і грошах, не на горезвісному кумівстві".
На думку експерта, якщо ми хочемо реальної зміни, реального прориву, нам слід зробити ставку саме на Збройні сили України. І, як мінімум:
— закріпити на законодавчому рівні виключне право на службу і роботу в правоохоронних органах, судовій системі та на держслужбі для тих, хто пройшов військову службу в ЗСУ;
— ввести, крім основного контакту на службу в армії, попередній стоденний контракт (щоб кожен охочий міг добровільно пройти інтенсивну підготовку в рамках військової служби, отримавши своєрідний ключ до подальшої кар'єри як в армії, так і на "громадянці");
— узаконити право на отримання освіти коштом держави для тих, хто служить або відслужив в армії;
— створити умови для включення молоді в період служби та після її завершення в створення нової військової техніки, озброєння, систем управління та зв'язку і так далі.
"І, звичайно, важливі реальне реформування ЗСУ, зміна кадрової політики, повноцінне забезпечення військовослужбовців житлом", — зазначає Андрій Сенченко.
На його думку, в частині зовнішньополітичної мови не може йтися про зміну вектора, умовно кажучи, із Заходу на Схід.
"Швидше за все, мовиться про те, щоб менше зусиль і дорогоцінного часу витрачати на порожні розмови з нашими — нехай і партнерами, але, які ними ж декларовані цінності розмінюють на своє благополуччя, сите-спокійне життя. Тому нам важливо зосередитися на організації спільних зусиль з тими європейськими країнами, які мають з нами одне розуміння питань безпеки, — упевнений Андрій Сенченко. — В першу чергу — це Польща, Балтійські держави й низка інших країн Східної та Північної Європи. Звичайно, слід зміцнювати зв'язки з партнером, який демонструє досить послідовну лінію, — це Великобританія. І, зрозуміло, США, від яких ми маємо реальну підтримку, в тому числі в озброєнні. Це не означає, що ми порвемо взаємини з нормандськими партнерами — Францією і Німеччиною. Але просто розраховувати тільки на них в ситуації їх певної непослідовності явно небезпечно і безтурботно з нашого боку".
Наша влада таки переконалася, що вона у світі нікому не цікава, і тому ніхто не має наміру вирішувати за нас наші проблеми
Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков зазначає:
"Більшість гучних заяв наших керівників, міністра Дмитра Кулеби зокрема — це не стратегія, тому що вони толком не знають, що таке стратегія в принципі. Але це і не блеф, який є продуманою формою поведінки для досягнення бажаних результатів, тобто, елементом тактики. Тому що і тактикою наша влада не дуже володіє".
На думку аналітика, подібні заяви — рефлекторна психологічна реакція, подібна, наприклад, сльозам з очей, якщо людину образили.
"Наша влада таки переконалася, що вона у світі нікому не цікава, і тому ніхто не має наміру вирішувати за нас наші проблеми. І ось у відповідь йде така реакція скривджених організмів — мовляв, якщо ви такі нечутливі, то ми терміново виростемо, раптово станемо сильними та розумними, як Ізраїль, і всім, хто образив, страшно помстимося... Гранично інфантильна реакція, що нагадує анекдот про те, як мишам стати їжачками , щоб на них ніхто не нападав", — резюмує Олександр Кочетков.
Раніше видання "Коментарі" писали, чи допоможуть Штати врегулювати конфлікт на Донбасі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.