Головна Новини Політика зовнішня політика Геополітичні ігри РФ та США: чи дійсно Україна стала розмінною монетою
commentss НОВИНИ Всі новини

Геополітичні ігри РФ та США: чи дійсно Україна стала розмінною монетою

Експерти прокоментували відносини, які складаються між Росією, Америкою і нашою державою

25 жовтня 2021, 11:50
Поділіться публікацією:

У жовтні заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд побувала з візитом в Москві, де обговорювала з російським керівництвом низку двосторонніх, регіональних і глобальних питань. Пізніше відбувся візит до Києва глави Пентагону Ллойда Остіна.

Геополітичні ігри РФ та США: чи дійсно Україна стала розмінною монетою

Геополітичні ігри РФ та США: чи дійсно Україна стала розмінною монетою - колаж "Коментарі"Д.Романюк

Експерти оцінили для порталу "Коментарі" те, що відбувається навколо США, РФ і України, а також можливість прориву з донбаського кейсу. Також вони поділилися думками, чому Україна все частіше виглядає як розмінна монета в геополітичних іграх.

Україна лише маріонетка у великій грі

Керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко упевнений, що американо-російські зустрічі говорять про те, що питання ситуації на Донбасі, а також питання війни і миру вирішуються не в Києві, а у Вашингтоні. І що основні бенефіціари війни знаходяться не в Києві і Донецьку, а в Вашингтоні та Москві.

"Україна лише маріонетка у великій грі. І, на жаль, сама не може вирішувати — виконувати їй Мінські домовленості чи ні, вводити режим перемир'я чи ні, — зазначає Костянтин Бондаренко. — З моєї точки зору, в 2014 році в результаті перевороту до влади прийшли не просто "сили Майдану", а компрадорів, які погодилися на те, щоб стати відвертими маріонетками Вашингтона. Подібні дії США проводили в ряді інших держав — у Латинській Америці, в Африці, в деяких країнах пострадянського простору. Таким чином, Україна в 2014 році погодилася бути розмінною монетою в чужих іграх. Сьогодні пожинаємо плоди. На жаль, вихід з подібної ситуації можливий тільки шляхом деяких катаклізмів і потрясінь. І не факт, що вийшовши з-під однієї залежності, ми не потрапимо в залежність іншу. Зміни можуть відбутися — але це дуже тривалий процес, що розтягується часом на цілі покоління. На жаль, внутрішніх сил для розвитку українського ірредентизму (політика держави, партії чи політичного руху по об'єднанню народу, нації, етносу в рамках єдиної держави — прим. Ред.) сьогодні не спостерігається ".

Коментуючи нещодавній виступ президента РФ Володимира Путіна на засіданні міжнародного клубу "Валдай, під час якого він заявив про готовність почати поставки газу другою ниткою газопроводу" Північний потік-2 "на наступний день після отримання дозволу на його запуск, а також висловив думку, що Україна знаходиться під управлінням націоналістичної меншини, незалежно від того, хто є главою держави, експерт зазначив, що у "валдайських тезах" Путіна немає нічого нового або такого, що б він не говорив раніше.

"Україна подається як галузь національних інтересів Росії. І Путін підкреслює, що він буде домагатися відновлення сюзеренітету над Україною (це проходить червоною ниткою через усі його виступи останнього часу). "Північний потік-2" — важливий інструмент енергетичного впливу на політику Європейського Союзу. І Путін в умовах нової енергетичної дійсності (підвищення цін на газ., нестача газу в європейських газосховищах) дає зрозуміти, що м'яч на стороні Європи: чим швидше закінчите сертифікацію, тим швидше отримаєте російський газ. Путін вміє чекати — це головний сигнал. І він нікуди не поспішає", — резюмує Костянтин Бондаренко.

Ситуація демонструє, що і відносини між Заходом і Росією, і роль та місце тут України залишаються в періоді невизначеності

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник вважає, що ми бачимо продовження женевського треку (зустріч Путіна і Байдена в червні) діалогу між Росією і США. І він має ряд ключових напрямків. Починаючи від нормалізації дипломатичних відносин між Вашингтоном і Москвою (припинення практики висилки представників посольств, закриття консульств і так далі) — закінчуючи питаннями стратегічної стабільності, ядерного роззброєння, кібербезпеки.

"До кінця цього року ще є час для якихось зрушень. Але поки результатів немає. І ми бачимо, що між США і РФ зберігається чимало проблем", — підкреслює експерт.

Він також зазначає, що американське політичне і американське військове керівництво дещо по-різному бачать свої цілі в Східній Європі.

"Якоюсь мірою повторюється ситуація з Афганістаном. Військове керівництво продовжує наполягати на розширенні військової присутності США в Східній Європі, на пострадянському просторі, в тому числі в Україні. Саме тому приїжджає сюди Остін і говорить про те, що відкриті двері в НАТО. А політичне керівництво, включаючи Байдена, Нуланд і так далі намагаються знайти точки дотику з РФ для хоча б холодного миру. Так, фінальне слово буде за політичним керівництвом. Але вся ситуація демонструє, що і відносини між Заходом і Росією, і роль та місце тут України залишаються в періоді невизначеності", — пояснює Руслан Бортник.

Будь-якого рішення щодо України не прийнято. Серйозних домовленостей між Білим домом і Кремлем немає, резюмує він. І ця невизначеність, впевнений експерт, створює суттєві загрози ескалації російсько-українського конфлікту, російсько-європейського, російсько-американських форм загострення. Що ми вже бачимо на прикладі енергетичної кризи.

"На жаль, найближчим часом сподіватися на те, що будуть якісь кроки з врегулювання ситуації на Донбасі, не доводиться. Хоч виключати того, що з'явиться якийсь новий, американо-російський, план щодо Донбасу, теж не можна. Але умови для його реалізації сьогодні — мінімальні, — вважає Руслан Бортник. — Будь-які домовленості щодо України можуть бути тільки неформальні. Якихось публічних угод щодо врегулювання нового конфлікту американська політична система після афганської катастрофи не переварить. Так що поки все буде зберігатися в нинішньому статус-кво".

Україна могла б вийти з цієї ситуації, якби почала самостійно просувати якесь мирне компромісне рішення. Але Зеленський і його команда поки явно не здатні на такі рішення, побоюючись через них втратити владу, констатує директор Українського інституту політики.

Раніше на порталі "Коментарі" — візовий режим з Росією: в РНБО дали відповідь .



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!

Ігор

25 жовтня 2021, 11:33

Звільнившись від окупації, у Східній Європі почали важко працювати, щоб повністю позбутись тої комуністичної системи/ладу. В Україні «патріоти» з самого початку не збирались нічого міняти – їм потрібна була комуняцька розкіш. Одягнули вишиванки та називали «ковбасниками» тих, хто посмів думати про прогрес, економічне зростання, демократію, науку, тощо. Замість танцювати в шароварах поки продажні патріоти влаштовують на посади кумів/друзів. Так екстремісти у вишиванках дійшли до того, що поставились вороже до 73%, які посміли не голосувати за їх пахана – всіляко знущались та ображали. Продажність і егоїзм «патріотів» дбала тільки про себе. Вони не тільки брехали та дурили своє суспільство. Вони намагались перехитрувати саму Імперію Зла. Кравчук – хитрий лис. Кучма – на двох стільцях. Спільник організатора двох революційних рейдерств, Порошенка – Янукович, взагалі займався блефом – то в Росію, то в Європу. Нездатні до порядності «патріоти» були впевнені, що вхопили за бороду не тільки Бога, а і саме російське Зло – всіх перехитрували. Але Імперія Зла готувала відповідь продажним «патріотам». То чому ці корумповані «патріоти» зараз скиглять, результат їх дій не сподобався?


Новини