Віцепрем'єр-міністр, міністр реінтеграції Ірина Верещук заявила про необхідність доопрацювати проєкт Закону "Про засади державної політики перехідного періоду". У ньому пропонувалося закріпити на рівні закону визначення Російської Федерації як держави-агресора та держави-окупанта, а також були питання щодо деокупації Донбасу та Криму. Але тепер Кабмін відкликав його з парламенту. Це сталося напередодні зустрічі радників голів "нормандського формату", запланованої на 26 січня. Як оцінюєте це рішення? Чи не виглядає воно як поступка Москві, яка раніше розкритикувала цей законопроєкт, називаючи його порушенням "Мінських угод"? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
КПВВ. Фото з відкритих джерел
Влада зрозуміла, що за проєкт Закону "Про основи державної політики перехідного періоду" у Раді немає голосів
На думку юриста-аналітика ГО "Донбас СОС" Михайла Фоменка, загалом рішення про відкликання цього законопроєкту – правильне.
"Навіть виходячи з фактичної ситуації: якщо законопроект навіть не був включений до порядку денного парламенту – це може говорити про відсутність підтримки депутатів та небажання ініціювати свідомо провальне голосування. Логічним результатом є бажання щось змінити у цьому рівнянні", – пояснює експерт.
Він нагадує, що Венеціанська комісія висловлювала низку зауважень щодо положень законопроєкту, зокрема з питань, про які говорила віце-прем'єр Ірина Верещук. Йдеться про конвалідацію (визнання окремих категорій односторонніх угод, скоєних на тимчасово непідконтрольній території), люстрацію, статус Криму тощо.
"Коаліція правозахисних організацій, які займаються захистом прав потерпілого від конфлікту населення (до неї входить і Донбас СОС), також готувала аналіз цього законопроєкту, брала участь у його обговоренні. До нормативних актів, які покликані регулювати такі "чутливі питання", потрібно підходити набагато серйозніше та системніше. Особливо коли це стосується створення нових конструкцій, яких не існувало раніше у національному законодавстві. Теоретичне обґрунтування та відповідність нормам Конституції, чинному законодавству – життєво необхідні. Їх ігнорування призведе до цілком конкретних проблем на етапі реалізації, що може поставити весь процес під загрозу", – зазначає Михайло Фоменко.
Він наводить такий приклад. Законопроект містив повноваження президента, які не передбачені Конституцією. І у разі прийняття документа у такій редакції та ухваленні президентом певних рішень на підставі таких норм права, вони згодом можуть бути скасовані.
"На даному етапі законопроєкт, на жаль, був ближчим до політичної декларації, ніж до цілісної конструкції, яка здатна працювати у тому вигляді, у якому існує", – резюмує експерт.
Українська сторона у переговорах із РФ не може маніпулювати власним законодавством для агресора
Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Марія Золкіна вважає, що рішення про термінове відкликання із ВР законопроєкту про перехідний період точно пов'язане з майбутньою зустріччю радників голів держав "нормандської четвірки". І є хибним.
"Справді, до проєкту було багато питань у правозахисників, юристів. На його доопрацюванні наполягала Венеціанська комісія. Наголошувалося на важливості, щоб він не входив у суперечність з іншими законами, з Конституцією. Адже у нас є вже законодавча база щодо Автономної Республіки Крим. Загалом були суто юридичні претензії. Частину з яких, до речі, врахували перед внесенням законопроекту до парламенту, що сталося у серпні 2021 року. Важливо було, щоб ця ідея отримала хід. Щоб у нас з'явилося зведення законів, яке регламентувало б, яким чином відновлювати владу та суверенітет України над деокупованими територіями у процесі та реінтеграції. Все можна було доопрацювати. Але законопроект відкликали не через юридичні претензії до нього. А тому, що РФ висунула таку умову для зустрічі радників голів "нормандського формату". І тому я вважаю такий крок, зроблений під тиском Москви, неприйнятним, недалекоглядним, необґрунтованим", – пояснює Марія Золкіна.
На її думку, якби законопроект відкликали у зв'язку з бажанням щось у ньому покращити, поправити або прийняти зведення інших законів загалом – це було б нормально. Але українська сторона в переговорах з РФ не може маніпулювати власним законодавством для агресора, впевнена аналітик.
"Якість законопроєкту – це друге питання. А перше – його відкликали заради проведення найдрібнішої за форматом (радники – адже це не глави МЗС, не керівники держав) зустрічі у "нормандському форматі". Зустрічі, яка не принесе жодних зрушень у врегулюванні конфлікту. Між Києвом і Москвою зараз немає предметного діалогу, заради якого можна було б йти на певні компроміси, щоб прийти до якогось спільного знаменника. До того ж зараз триває велика геополітична гра, у якій РФ виставила високі вимоги Заходу (не розширення НАТО, роззброєння вже наявних підрозділів Альянсу у Європі, не вступ до НАТО України та Грузії). І ставки тут значно вищі, аніж виконання окремих пунктів "Мінських угод". Тому зустріч нормандських радників ні до чого не приведе. Відкликаний законопроєкт можна вважати фактично похованим, тому що до парламенту він уже не повернеться", – прогнозує Марія Золкіна.
Читайте також на порталі "Коментарі" – в ОП побачили позитивний сигнал у майбутній нормандській зустрічі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.