Рішення про відставку Олексія Резнікова з посади міністра оборони України, чутки про що активізувалися після низки скандалів у МО, підтвердилися. За словами голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давида Арахамії, логіка війни диктує, що силові відомства на цьому етапі мають очолити не політики, а кадрові силовики. Тому Резнікова мають намір зробити міністром із питань стратегічних галузей промисловості, а на його місце призначити керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони (МО) Кирила Буданова. У планах – призначити повноцінними (без в.о.) керівниками СБУ Василя Малюка, а – Ігоря Клименка. Як оцінюєте майбутні кадрові зміни? Чому відбуваються саме зараз? Який шанс, що кандидатури пройдуть через Раду? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Олексій Резніков. Фото: DW
Влада намагається через кадрові перестановки переконати і західних партнерів, і українське суспільство, що з усіма випадками корупції ми нещадно боремося
Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник упевнений, що кадрові зміни, рішення щодо яких очікуються найближчими днями, є наслідком корупційних скандалів навколо МО, Мінрегіону тощо. Це, нагадує він, стало мейнтсрімом останніх тижнів в Україні.
"Цей інформаційний скандал завдав шкоди репутації нашим керівникам за кордоном. І це на тлі ситуації, коли підтримка з боку Заходу – військова, фінансова – критично важлива для нас, щоб продовжувати боротьбу проти злочинної російської агресії", – наголошує експерт.
Постраждала, за його словами, репутація керівництва країни та всередині українського суспільства. Соціологія показує, що тотальна більшість українців різко обурена навіть натяками на корупцію в МО у нинішній ситуації. 85% допомагають ЗСУ. І будь-яке розкрадання грошей, спрямованих на нашу армію, чутливо б'є по громадським настроям.
"Влада намагається через кадрові перестановки, через хвилю обшуків та підозр, яку запустили силові структури, орієнтовані на Офіс президента (СБУ, ГБР, БЕБ), переконати і західних партнерів, і українське суспільство, що з усіма випадками корупції ми нещадно боремося. Але соціологічні виміри показують, що перший етап такого показового антикорупційного наступу виявився не зовсім переконливим. В результаті влада змушена йти на серйозні кадрові перестановки, – пояснює Руслан Бортник. – У тому числі, прибираючи з посади міністра МО Резнікова – з можливим його переведенням у голови Мін'юсту чи Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, а то й заступником голови ОП (оскільки голосів за його призначення до якогось нового міністерства в парламенті, схоже, не вистачає ). Бачимо спробу зберегти цього важливого для президента члена команди. При цьому спробувати нівелювати критику на адресу МО.
Щодо Клименка (у глави МВС) та Малюка (у глави СБУ), вони довели свою ефективність, акцентує директор УІП. Обидва є характерними представниками силового блоку, воєнного середовища. Мають довгу історію роботу у відповідних структурах. І їхнє призначення міністрами без приставки в.о. — Цілком логічний крок. Який, зокрема, означає, що ВП зберігає контроль над найважливішими силовими структурами, наголошує експерт.
"Вірогідне призначення Буданова головою МО (якщо вдасться вирішити питання, що на цій посаді має бути не військовий, а цивільний) – трохи інша історія. Буданов примітний тим, що ще до початку широкомасштабного російського вторгнення говорив, що воно точно буде. Навіть ідучи попри те, що тоді продукували органи влади України. Ця людина має високий рівень довіри у західних партнерів. І його ймовірне призначення міністром оборони має, за ідеєю, переконати їх, що корупції у МО більше не буде. Але це означає посилення західних партнерів на Міноборони України, де раніше домінував ВП, – пояснює Руслан Бортник. – Як наслідок, ймовірно формування військово-політичного союзу між Будановим та головкомом ЗСУ генералом Залужним – двома дуже вагомими, зокрема інформаційно, фігурами. Що, зрештою, під час наступних виборів може створити проблеми для Зеленського та нинішньої партії влади".
Експерт припускає, що кандидатури Клименка, Малюка та Буданова пройдуть через ВР. А ось призначення Резнікова будь-яким міністром буде пов'язане з величезними труднощами. І без особистого втручання президента – навряд чи відбудеться. В результаті Резніков точно втратить свою посаду, але може отримати посаду або в дипломатичному корпусі, або в ВП, вважає Руслан Бортник.
Атакувати ефективного міністра оборони через те, що якийсь із його заступників прокрався – не вихід
На думку політтехнолога Бориса Тізенгаузена, має бути зрозумілим механізм оцінювання роботи урядовців.
"Після кожної відставки виникає запитання – за що? Чого він не виконав? Це демотивує Кабмін загалом. Коли без вагомої причини якогось міністра відправляють у відставку, його колеги думають – так можуть завтра вчинити і зі мною? Мені потрібно на повну силу працювати чи ні? Горизонт планування у мене – рік, півроку, місяць, день? Я підтримую і Резнікова, і Буданова, мені здається – обоє зараз на своєму місці", – зазначає експерт.
Він пояснює:
"Відставка Резнікова саме зараз, коли він налагодив контакт із іншими міністрами оборони у форматі "Рамштайн", з яким є продуктивний діалог з боку наших партнерів, – не найкраща ідея. Вводити когось нового, наново його всім представляти, наново вибудовувати зв'язки – це час. А в нас його з огляду на масований наступ, який готує і вже частково проводить РФ, мало, вона для нас – дорогоцінна".
Борис Тізенгаузен вважає, що всі кадрові пропозиції пройдуть через ВР. Хоча питання, звісно, будуть.
"Вже видно, як активізувалася опозиція. При цьому атака на міністра оборони зараз, хоч у МО і виявлено факти корупції (яка там завжди була), все відомство – явно необачне. Звичайно, ми маємо боротися з корупцією, немає сприятливого чи несприятливого часу для цього, – зазначає політтехнолог. – Але атакувати ефективного міністра оборони через те, що якийсь із його заступників прокрався – не вихід. Так можна і весь Кабмін прибирати, і все воєнно-політичне керівництво країни. І кому це буде на руку?".
Варто зазначити, що вже сьогодні зранку Давид Арахамія уточнив, що очікується призначення глав МВС та СБУ. Щодо кадрових змін у сфері оборони, то протягом цього тижня вони не відбудуться.
Читайте також на порталі "Коментарі" — стати членом ЄС через 2 роки: чи це вдасться Україні – від чого залежить така перспектива.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.