Сергій Рахманін: від «Молодої гвардії» до «Голосу»

СПЕЦПРОЕКТ "ШЛЯХ ДЕПУТАТА"

Журналістами, які пішли в політику, українців уже не здивуєш. Інша річ — журналісти, які в політиці доросли до очільників парламентських фракцій. Такий кар'єрний стрибок — велика рідкість, і це далеко не єдине, чим виділяється народний депутат України Сергій Рахманін.

Успішний журналіст, який розпочинав у "Молодій гвардії"

Сергій Рахманін народився в 1969 році в Харкові і з вибором майбутньої професії визначився, схоже, ще в школі. У всякому разі, в 1983 році він став працювати позаштатним кореспондентом на київську газету "Молода гвардія". Очевидно, саме цей досвід привів до того, що після закінчення школи в 1986 році майбутній політик вступив на навчання на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, паралельно продовжуючи працювати в "Молодій гвардії", причому в 1991-1992 рр він уже працював штатним кореспондентом.

До моменту закінчення вузу в 1993 році Сергій Рахманін працював в газеті "Киевские ведомости", звідки через 5 років перейшов редактором відділу політики в газету "Дзеркало тижня". З цим виданням виявився пов'язаний 21 рік життя і трудової кар'єри політика, протягом яких він ставав переможцем загальнонаціональної програми "Людина року-99" в номінації "Журналіст року" і двічі — її лауреатом. Перемагав Рахманін у Всеукраїнському фестивалі журналістики, в конкурсі "Журналістська думка", ставав лауреатом премії імені Олександра Кривенка "За поступ в журналістиці" — і все це лише частина його нагород.

Роботу в "Дзеркалі тижня" і журналістську стезю Рахманін доповнював участю в телевізійних проектах, наприклад, на "ТРК Україна", за що став лауреатом премії "Телетріумф" у 2008 році. З 2014 року майбутній нардеп почав вести передачу "Гра в Класику" на телеканалі ZIK, а з 2018 року — програму "Апокриф" на "Радіо НВ".

Але все це, врешті-решт, Сергій Рахманін змінив на політику, пішовши у 2019 році в парламентську діяльність.

Громадська робота, інфаркт та керівництво фракцією

Не можна сказати, щоб Сергій Рахманін зовсім вже цурався політичної діяльності, що було б неможливо, враховуючи його роботу редактором відділу політики в "Дзеркалі тижня". Але якимось чином почав свій шлях в ній майбутній нардеп лише у 2001-му. Саме тоді Рахманін виступив співзасновником громадської організації "Хартія-4", у 2002-2003 роках був членом журналістського страйкому, тоді ж написав книгу "Руки, качають колиска демократії" та сценарій документального фільму "Незалежність. Український варіант".

Найбільшу популярність на громадському фронті журналіст отримав як прихильник "мовного питання", оголосивши у 2012-му голодування в знак протесту проти прийняття закону "Про засади державної мовної політики". Тоді він був госпіталізований з мітингів з підозрою на серцевий напад.

Як зізнавався пізніше сам Рахманін, в різні партії на вибори до Верховної Ради його звали ще з 2002 року, проте все обмежувалося роботою помічником народних депутатів Віктора Мусіяка ("Наша Україна", 2002-2006 роках) і Володимира Філенка в 2007-2012 роках, на громадських засадах.

Тим більше несподіваним стало повідомлення партії "Голос" про те, що до неї приєднався Сергій Рахманін.

"У політичній журналістиці я вже зробив все, що міг. Дуже вдячний професії, колегам, читачам, глядачам і слухачам. Але зараз я відчуваю в собі готовність до змін у житті та роботі. І відчуваю, що можу допомогти міняти країну", — процитувала слова Рахманіна пресслужба партії 8 червня 2019 року.

Хоча у виборчому списку партії "Голос" Сергій Рахманін виявився нехай і на високому, але не лідерському місці №8, в перший день роботи Верховної Ради України IX скликання саме він був обраний головою парламентської фракції партії.

Врятувати "Голос": місія неможлива?

Попри формальну посаду глави фракції, в ЗМІ Сергій Рахманін згадувався нечасто, та й то в якості глави тимчасового комітету ВР з відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України. Також його згадували як заступник голови аналогічної комісії з розслідування вибухів на українських складах у 2014-2018 роках або у зв'язку з відмовою "Голосу" продовжувати особливий статус Донбасу.

Головним чином "Голос" як і раніше зв'язувався з більш вагомою фігурою свого лідера Святослава Вакарчука, хоча останній все більш явно став втрачати інтерес до політики і вже 11 березня склав із себе повноваження голови партії. Через 3 місяці, 11 червня, шоумен заявив, що складає з себе і повноваження народного депутата України — вже другий раз у своєму житті.

Хоча формальним лідером партії ще в березні стала нардеп Кіра Рудик, реальним керівником партії, коментуючи відхід Вакарчука, екс-нардеп Тарас Чорновіл назвав саме Сергія Рахманіна. Саме це — відсторонення від реального управління партією, створеною в інтересах Віктора Пінчука, Чорновіл і назвав основною причиною відходу Вакарчука з політики.

Якщо екс-нардеп прав, то завдання перед Сергієм Рахманіним стоїть воістину титанічне — врятувати "Голос". Втім, поки він з цим завданням явно не справляється. Так, якщо на виборах в липні 2019 роки за "Голос" віддали голоси 5,9% виборців, то до літа 2020 року її рейтинг впав до 2,9%, а згідно з опитуванням фонду "Демократичні ініціативи" і соціологічної служби імені Разумкова, в серпні "Голос" готові були підтримати вже лише 1,8% готових взяти участь у виборах і вибрали партію.

Завдання ускладнюється ще й тим, що, як писали "Коментарі", політичні експерти очікують появи на електоральній базі "Голосу" іншої партії або "ребрендингу" самого "Голосу" на чолі з новими обличчями, в яких бачать Олега Сенцова або Сергія Стерненка.

Тим часом сам Сергій Рахманін продовжує представляти позицію "Голосу" в парламенті, наприклад, різко висловлюючись проти особливого статусу Донбасу. Цікаво, що, на думку Комітету виборців України (КВУ), лідер фракції "Голос" — один з найефективніших керівників парламентських фракцій нинішнього скликання Верховної Ради.

Як розповіла в інтерв'ю "Українській правді" лідер "Голосу" Кіра Рудик, Рахманін призначений куратором Закарпатської області, очевидно, напередодні місцевих виборів. Дійсно, 5 березня була зареєстрована Закарпатська територіальна організація партії "Голос" співзасновником і керівником якої є Сергій Рахманін. Правда, як йому вдасться виконати свою задачу в регіоні — загадка, адже за даними місцевих ЗМІ, в рейтингах політичних уподобань й жителів області партія просто відсутня, судячи з оновлюваної 1-2 рази на місяць сторінки територіальної організації в соцмережах, ніякої зримою роботи в регіоні не ведеться.

Сергій Рахманін у Верховній Раді: особистий рахунок

Згідно з даними сайту Верховної Ради України, голова фракції "Голосу" вельми плідний — йому належить авторство і співавторство 56 законопроектів і поправки ще до 8. Правда, за даними того ж КВУ, відсоток їх прийняття невеликий — з 23 запропонованих в січні-серпні документів був прийнятий всього 1.

За даними КВУ, Рахманін відвідав 98% засідань Ради, хоча за даними електронної реєстрації парламенту нардеп пропустив 7 засідань з 118, тобто побував на 94% з них.

Що стосується матеріального стану, то, формально, нардеп особисто не володіє нічим, крім авторських прав на книгу "Руки, качають колиску демократії" та сценарію документального фільму "Незалежність. Український варіант". При цьому на його дружину Кіру Івашову і дочок Юстину і Варвару записані дві квартири в столиці площею 42,1 кв. м і 82,7 кв. метри, ділянка землі в 553 "квадрата" і житловий будинок на 116 "квадратів" в Київській області.

Також дружині належить легковий автомобіль "Subaru" і контракт з ТОВ "Статус "Строй-прайм" на 592 469 гривень, за яким Івашова зможе отримати квартиру після її добудови.

У плані доходів, за 2019 рік найбільшу вигоду Сергію Рахманіну принесла підприємницька діяльність — 448 тисяч 80 гривень: з жовтня 2001 року до червня 2019 років нардеп, за даними YouControl, здійснював індивідуальну творчу діяльність. 163 368 гривень політик заробив у вигляді заробітної плати парламентарія і 4969 гривень у вигляді гонорарів. 50 776 гривень заробила дружина політика, яка працює в "Дзеркалі тижня" і 78 140 гривень — дочка політика Варвара, студентка Києво-Могилянської академії, яка працює в ТОВ "Філдворк Едженсі". Остання, до речі, проходить як фігурант кримінальної виробництва про невиплату заробітної плати та ухилення від податків.

Що стосується фінансових активів, то нардеп зберігає у вигляді готівки 325 тис. Грн, 67 тис. Дол. Та 16 тис. Євро. Ще 63 408 грн нардеп зберігає в банку. Члени його сім'ї володіють 46 059 гривнями з яких 45 000 у вигляді готівки зберігає Варвара Рахманіна.

Нагадаємо, "Коментарі" в рамках спецпроекту "Шлях депутата" розбиралися, хто такий глава Рахункової палати України Валерій Пацкан, вивчали в біографію Ярослава Дубневича. Також ми попорпалися в минулому одного з найодіозніших політиків України Іллі Ківи, представника депутатської групи "За майбутнє" Ігоря Палиці та нардепа Олександра Гереги.