Позапартійний нардеп Дмитро Лубінець: шлях від Порошенка до Коломойського

СПЕЦПРОЕКТ "ШЛЯХ ДЕПУТАТА"

Дмитро Лубінець. Фото: офіційна сторінка Дмитра Лубінця

Глава Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму Дмитро Лубінець — відносно нове обличчя в українській політиці. Водночас його не обійшли стороною характерні для української політики тенденції у вигляді скандалів і переходів з однієї партії в іншу.

Людина з нізвідки

Біографія Дмитра Лубінця до того, як потрапив до Верховної Ради небагата подіями. Він народився в 1981 році у місті Волноваха Донецької області. Майбутній політик жив і від початку мав кар'єру на малій батьківщині.

Лубінець навчався на історичному факультеті Донецького національного університету, а пізніше — в Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Спочатку Дмитро Лубінець обіймав посаду менеджера по роботі з клієнтами в одному з невеликих комерційно-виробничих підприємств рідного міста. У 2005 році у Волновасі майбутній нардеп зареєструвався як приватний підприємець у сфері нерухомості — відкрив торговий центр, в якому здавав в оренду  приміщення.

Перший досвід політичної діяльності Лубінець отримав у 2010 році, коли став депутатом міської ради Волновахи, а вже через 4 роки перейшов на щабель вище, потрапивши до Верховної Ради та отримавши мандат народного депутата.

На дострокових парламентських виборах 2014 року Дмитро Лубінець балотувався на окрузі №60 у Волновасі від "Блоку Петра Порошенка". Результати голосування показали переконливу перемогу у його опонента, нардепа від "Партії регіонів" Олександра Риженкова. За Лубінця проголосували 43,58% виборців, в той час, як за Риженкова — 30,79%.

Втім, Олександр Риженков заявив про те, що перемога у нього була "вкрадена". Дійсно, вибори на окрузі тоді проходили в екстремальних умовах, чого варте тільки викрадення голови окружної виборчої комісії, звільненого бійцями спецбатальйону МВС "Київ-2".

Але хай там що, Дмитро Лубінець був визнаний переможцем і отримав мандат народного депутата України.

Скандальний початок

Новачок Дмитро Лубінець не загубився серед сотень інших нардепів у Верховній Раді, а досить швидко став відомий і впізнаваний у журналістів, правда, в основному через скандали.

Свого роду "розминкою" для політика став 2016 рік і звинувачення мережі супермаркетів "АТБ-Маркет" у взаємодії зі структурами РФ. Так, в ефірі телеканалу "112.Украіна" Лубінець заявив, що компанія платила податки на території країни-агресора. Втім, в той час подібні заяви звучали десятками та нікого не здивували.

На даний скандал нардеп потрапив у березні 2018 року, коли спробував взяти на поруки одного з підозрюваних в організації замовних вбивств, в тому числі Миколу Стрепаченко, якого підозрювали у замаху на керівника ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". За даними ЗМІ це пояснювалося тим, що його батько Микола Стрепаченко і його сестра Ольга Стрепаченко були серед помічників народного депутата на громадських засадах. Заступництво мало успіх. У всякому разі, Микола Стрепаченко-молодший разом з 3 іншими підозрюваними вийшов під заставу в 350 тис. грн. Цікаво, що сестра підозрюваного Ольга Стрепаченко, досі є помічником народного депутата України Дмитра Лубінця, тільки вже на платній основі.

Найбільш скандальним для нардепа став 2019 рік.

Взимку Дмитру Лубінцю пригадали підпис подання, на підставі якого Конституційний суд визнав неконституційною і скасував статтю 368-2 КК, що передбачає покарання за незаконне збагачення. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) тоді заявило, що це призведе до закриття всіх розслідуваних за цією статтею кримінальних проваджень і є "кроком назад в антикорупційній реформі".

Навесні сайт колишнього міністра податків і зборів Олександра Клименка звинуватив нардепа в неформальному супроводженні "сітки" зі скупки голосів на користь Петра Порошенка на виборчому окрузі №60 за участю місцевих чиновників. Серед останніх — родичі парламентарія: батько Валерій Лубінець — глава Волноваської районної ради, і брат Іван Лубінець — глава Волноваської військово-цивільної адміністрації.

У травні фотографи видання "Цензор.Нет" зняли листування нардепа, в якому члени його команди скаржилися на дії судді, який дозволив виїмку архівних документів дільничних виборчих комісій Волновахи та Костянтинівки. Також співрозмовники політика відзначали, що збираються "налагоджувати взаємодію з командою Зе".

Цікаво, що через місяць сам Лубінець покинув лави фракції "Блоку Петра Порошенка" у Верховній Раді.

Від Порошенко до Коломойського

На другі у своєму житті дострокові вибори до Верховної Ради Дмитро Лубінець балотувався знову по виборчому округу №60, і цього разу його суперником був представник "ОПЗЖ" Артем Марчевський. Перемога і на цей раз була на боці 38-річного політика, правда, тепер перевага була не такою великою — 35,9% проти 26,74%.

Ще до офіційного початку роботи Верховної Ради один з нардепів — Нестор Шуфрич — заявив, що Лубінець є координатором формування депутатської групи з-поміж мажоритарників на правах фракції в кількості 20-30 осіб. 29 серпня стало ясно що мова йде про групу "За майбутнє", яку пов'язують з інтересами олігарха Ігоря Коломойського, членом якої став сам Лубінець.

З того часу Дмитро Лубінець відзначився в ряді пропозицій, спрямованих як вважається на відстоювання інтересів Ігоря Коломойського. Так, нардеп був одним із співавторів законопроєкту №3133 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах". Документ передбачав можливість звільнення з посади директора НАБУ його глави Артема Ситника, останній прямо звинуватив в цьому Ігоря Коломойського через розслідування справ "Укрнафти" і "ПриватБанку".

Втім, кінець кінцем, у липні законопроєкт був направлений на доопрацювання, до того ж з ініціативи Дмитра Лубінця.

Взагалі нардепа можна вважати одним з найбільш активних в питанні законотворення — всього за 11 місяців роботи ВР він став автором понад 80 законопроєктів і таблиць поправок до них. Як показала робота нардепа в попередньому скликанні, його активність часто залишається "холостою". За підрахунками журналістів "Комсомольської правди" у 2014-2016 рр. нардеп подав 184 законопроєкти, з яких були прийняті лише 38.

Треба сказати, що під час своєї парламентської роботи нардеп не забував і про себе. У всякому разі, так думають учасники протистояння навколо підприємства-виробника снеків "Сємки" в Дніпропетровській області.

Дмитро Лубінець неодноразово був помічений в інтересі до розслідування кримінального провадження № 22019200000000006 від 5 лютого 2019 року за підозрою громадянина Шершень І.М. у фінансуванні тероризму та проти основ національної безпеки України. У рамках слідства Зарічним судом Сумської області було накладено арешт на снековий завод екснардепа від "Радикальної партії" Сергія Рибалка в Синельникове, оскільки саме на його потужностях виготовлялася продукція для подальшого продажу в "ЛНР" і "ДНР".

Зрештою, трудовий колектив підприємства звинуватив у спробі рейдерства сумського прокурора Андрія Жернового, пообіцявши тримати справу про його можливу причетність до спроби рейдерського захоплення "Сємок" під контролем і поскаржилися голові ВР Дмитру Разумкова на "неприпустиму поведінку народного депутата Дмитра Лубінця".

Сам Лубінець і собі звинуватив Сергія Рибалка в організації проти нього інформаційної кампанії.

Фінансовий стан

У 2014 році Дмитро Лубінець перестав бути приватним підприємцем. Його дружина Яніна Лубінець, бувши помічником нардепа від "Слуги народу" Арсенія Пушкаренко отримує офіційну зарплату, а також займається бізнесом, володіючи 50% зареєстрованого в Волновасі ТОВ "Диск".

В електронній декларації за 2019 рік на Дмитра Лубінця були записані житловий будинок площею 64,5 кв. м, гараж, нежитлове приміщення, дві земельні ділянки площею 888 і 20 тис. "квадратів", а також право на 67% квартири 80,7 кв. м. Дружина володіє квартирою в 89,5 кв. м і земельною ділянкою у 20 тис. кв. м, а також 50% нежитлового приміщення в 712,9 кв.м і половиною земельної ділянки у 2504 кв. м при ньому. Втім, в травні подружжя продало щось зі своєї власності за 129 767 грн.

Подружжя має право проживання у квартирі в 80,5 кв.м у Волновасі та у квартирі площею 154,3 кв.м в Києві, записаних на Людмилу Лубінець, очевидно, мати нардепа.

На двох Дмитро і Яніна Лубінець володіють відразу 5 авто: 3 "Рено", 1 "Лексус" у самого нардепа і ще один "Лексус" у його дружини.

Декларації нардепа і його дружини виглядають небагатослівно: 503 173 гривні зарплати у самого Дмитра Лубінця і 77 124 гривні зарплати в парламенті у його дружини, ще 11 118 гривень проходить як "додаткове благо" від Благодійного фонду "Право на захист". Цікаво, що, попри 50% власності Яніни Лубінець у ТОВ "Диск", ніякої інформації про доходи від нього в декларації немає. Додатковою пікантності додає той факт, що згідно зі статтею 34 Закону України "Про статус народного депутата України", помічники-консультанти народного депутата перебувають у штаті державних підприємств або установ, тобто є держслужбовцями та займатися бізнесом права не мають.

При цьому на руках у подружжя понад 2,1 млн грн заощаджень готівкою: 1 млн 893 тис. 338 гривень у нардепа і 726 227 гривень у його дружини.

Нагадаємо, "Коментарі" в рамках спецпроєкту "Шлях депутата" розбиралися, хто такий глава Рахункової палати України Валерій Пацкан, розбиралися в біографії Ярослава Дубневича. Також попорпалися в минулому одного з найодіозніших політиків України Іллі Ківи, представника депутатської групи "За майбутнє" Ігоря Палиці та нардепа Олександра Гереги.

Читайте Comments.ua в Google News