Рубрики
МЕНЮ
Никита Синицин
Народний депутат Ігор Палиця. Фото: volynnews
Ранній етап життя Ігоря Палиці сповнений загадок і недомовок. Ні, спочатку все здається простим: народився він у 1972-му році в Луцьку, потім навчався на історичному факультеті Волинського державного університету ім. Лесі Українки ... Цікаві факти в його біографії з'являються з 1993-го року, коли згідно з офіційною біографією 21-річний студент Палиця разом з однокурсниками стає засновником українсько-латвійського СП "Мавекс-Л", причому сам майбутній нардеп займає пост директора.
Яким чином компанія студентів змогла "увійти" в нафтовий бізнес 90-х років, на той момент смертельно небезпечний через пильну увагу кримінального світу до цієї сфери, так і просто налагодити такий бізнес (особливо в 21 рік, та ще й на міжнародному рівні ) — залишається загадкою. Втім, Латвія у той час часто використовувалася, як якийсь пострадянський "офшор", і тому "міжнародний" характер бізнесу часто був фікцією. Однак все одно відповіді на питання це не дає.
Втім, за версією ЗМІ, справжнім натхненником бензинового бізнесу був батько Ігоря Палиці — Петро. Дійсно, згідно з даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, з батьком нардепа пов'язані півтора десятки комерційних структур з різних сфер діяльності: оптова торгівля, нерухомість, аграрний і паливно-енергетичний сектор.
Але як би там не було, до кінця 90-х років Ігор Палиця знайшов нового "вчителя". Ним став один зі співвласників групи "Приват" Ігор Коломойський. Причому сталося це за вельми скандальних обставин, що викликали судові чвари на міжнародному рівні.
Так, Петро та Ігор Палиці вирішили підтримати англійського інвестора Майкла Уотфорда, який з'явився в їх рідному регіоні та чия "Watford Group" націлилася на покупку "Нaдворнянcкoгo нафтопереробного заводу", перетвореного в ВАТ "Нафтоxімік Прикaрпaття". Однак коли з цією ж метою на Волинь прийшов "Приват" і Ігор Коломойський, обидва Палиці якимось чином опинилися серед прихильників дніпропетровського олігарха.
Втім, спочатку все виглядало цілком буденно: "Watford Group" і "Приват", створили офшорну фірму "Watford Petroleum", на яку і оформили великий пакет акцій "Нафтохіміка Прикарпаття". Пізніше, після проведення деяких банківських операцій і кредиту, акції "Нафтохіміка" виявилися у "Привата", який протягом декількох років вів судову війну з Майклом Уотфордом, раніше судимим за шахрайство колишнім працівником "Союздержцирку" Михайлом Толстошиєм. Зрештою, радянсько-англійський бізнесмен цю війну програв .
Незважаючи на скандальний характер історії з "Нафтохіміком Прикарпаття", чиїм комерційним директором, а пізніше і головою правління був Палиця, його кар'єра з того часу пішла "в гору".
Після успіху на "Нафтохіміку Закарпаття" Ігор Палиця продовжив свою кар'єру в нафтовому бізнесі Ігоря Коломойського, ставши в лютому 2003-го року головою правління ВАТ "Укрнафта" — підприємства, в якому близько 42% належали олігархові, а партнером була держава.
На посаді голови "Укрнафти", за твердженням ЗМІ, Ігор Палиця за рахунок державних коштів (близько 2 млрд грн), виділених на рішення бензинової кризи шляхом скупки нових АЗС, придбав за завищеними цінами десятки автозаправних комплексів. Тільки за перше півріччя 2005-го року компанія скупила 166 АЗС .
За даними ЗМІ, покупка за завищеними цінами відбувалася у "родинних" фірм. Так, у "Мавекс-Л", записаної на батька, Палиця купив 12 не найкращих АЗС за 81,5 млн грн. Деякі ж заправки продавалися через посередників, але знову за завищеними цінами.
Скандал був серйозним, у ВР навіть подумували про створення спеціальної комісії з розслідування угод. А Дніпропетровська обласна прокуратура звинуватила компанію в покупці 68 АЗС за завищеними в 15 разів цінами: 385,5 млн грн при балансовій вартості в 20 млн грн. Останній факт, правда, в компанії спростували.
Можливо, цей скандал і став однією з причин інтересу Ігоря Палиці до політики і можливої депутатської недоторканності. У всякому разі, в 2006-му році глава правління "Укрнафти" під №6 у партійному списку Селянської партії України "штурмував" Верховну Раду. Але невдало.
У 2007-му році ЗМІ писали про інші сумнівні схеми роботи "Укрнафти": продаж видобутого нею природного газу за заниженими цінами комерційним структурам, пов'язаним з "Приватом".
Втім, свою політичну кар'єру Ігор Палиця почав вже в наступному році, пройшовши за партійним списком блоку партій "Наша Україна — Народна самооборона". З тих пір без Ігоря Петровича не обходилося жодне наступне скликання Верховної Ради України. Правда, його депутатство в VIII-му скликанні виявилося дуже короткочасним.
Можна сказати, "приватизувавши" одномандатний виборчий округ №22 у Волинській області, Ігор Палиця перемагав своїх конкурентів три рази поспіль — у 2012-му, 2014-му і 2019-му роках, набираючи в ході виборів від 37% до 40% голосів виборців.
Втім, перемогою на дострокових виборах 2014-го року Ігор Палиця вважав за краще знехтувати. Через місяць після виборів він відмовився від мандата, і причиною цього був вибір на користь займаного ним тоді поста голови Одеської обласної державної адміністрації. Цю посаду він отримав у травні 2014-го року.
Загалом, ніхто не сумнівався, що на пост глави регіону Ігоря Палицю просунув саме Ігор Коломойський, він же наполіг і на тому, щоб його екс-менеджер "Укрнафти" залишився в Одеській області. На посаді губернатора Ігор Палиця відзначився пристрасним бажанням посадити екс-главу ЦВК України 2004-го року і нардепа від "Партії регіонів" Сергія Ківалова.
За іронією долі, саме "Укрнафта", точніше її захоплення озброєними людьми на чолі з Ігорем Коломойським в березні 2015-го року, стало початком падіння олігарха. Спочатку він позбувся своєї посади губернатора Дніпропетровської області, а в травні нового голову ОДА отримала і Одеська область. Ним став Михайло Саакашвілі, якому Ігор Палиця побажав усіляких гараздів.
Ідилія, проте, тривала недовго. Уже влітку новий губернатор звинуватив Ігоря Коломойського в причетності до контрабанди в Одеському порту. Раніше, в лютому 2015 го року, в об'єктив фотографів потрапило смс-листування нардепа Хомутинника і губернатора Одеської області, в якому другий цікавився у першого розцінками, "схемами" і "дахами" на українській митниці. Не дарма Віталія Хомутинника називали куратором митниці та податкової. Це передбачувано завершилося перепалкою екс- і чинного губернаторів в ефірі шоу "Шустер LIVE".
У те, що трапилося не було нічого дивного, адже на той час Ігор Палиця вступив до "Українського об'єднання патріотів" ( "УКРОП") — партії, створеної соратниками все того ж Ігоря Коломойського, яку очолив один з найбільш близьких до нього людей — Геннадій Корбан. Втім, партійна кар'єра Палиці в "УКРОПі" йому принесла не так вже й багато: місце депутата, а з листопада 2015-го — і голови Волинської обласної ради. Але це краще, ніж доля глави партії Геннадія Корбана, якого заарештували в жовтні 2015-го року.
На Волині, як писали ЗМІ, Ігор Палиця відзначився у створенні власної силової структури: громадської організації "Вартові порядку". Як повідомляли журналісти проекту "Слідство.інфо", члени організації займалися стеженням за політичними опонентами, розгоном мітингів проти влади, контрабандою і багатьом іншим, за що отримали прізвисько" приватної армії "Палиці.
Іншим напрямком діяльності, які приписуються ЗМІ голові облради, був видобуток бурштину. Для цього було створено КП "Волиньприродресурс", що має право вести видобуток бурштину і міді на 51-му гектарі. Але КП не поспішав починати свою діяльність. Як припускали журналісти, причиною цього стало бажання укласти договори на роботи з тими фірмами-видобувачами, чиї власники погодяться працювати на "УКРОП" та її партійну касу, а також "пропускати через себе" і "відмивати" бурштин, видобутий "чорними старателями".
Втім, підприємство відразу потрапило "під приціл" Генеральної прокуратури, яка оголосила отримані "Волиньприродресурсом" дозволи підробленими і відкрила з цього приводу кримінальне провадження № 42017000000000805 .
Лише у травні 2018-го року підприємство заявило про початок геологорозвідувальних робіт .
У ході дострокових виборів до Верховної Ради влітку 2019-го року Ігор Палиця, знову вигравши вибори по мажоритарному округу №22 на Волині, став народним депутатом. У парламенті 9-го скликання політик став секретарем Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики (мабуть, консультації з Віталієм Хомутинником не пройшли дарма).
У день початку своїх повноважень як народного депутата, 29-го серпня, Ігор Палиця приєднався до депутатської групи "За майбутнє", за якою закріпилася стійка репутація підконтрольної Ігорю Коломойському. Це підтверджується, власне, і самим фактом знаходження в ній Палиці — члена "УКРОПу" . Та й сам нардеп не приховує близькості до бізнесмена, зокрема, повідомляючи про появу у Коломойського онуків, народжених його дочкою Анжелікою.
Як і годиться секретарю комітету ВР з питань податкової та митної політики, велика частина законопроектів авторства Ігоря Палиці стосується податків. Однак, на думку деяких своїх колег, головним завданням парламентарія є відстоювання інтересів олігарха Ігоря Коломойського.
Так, народний депутат України Вікторія Сюмар на своїй сторінці у Facebook заявила, що глава комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус погоджує позицію щодо законопроекту №3658 про зниження зелених тарифів безпосередньо з бізнес-партнером Ігоря Коломойського, депутатом Ігорем Палицею, а також прикріпила фотографію цього потенційного листування. Втім, незабаром вона видалила пост, визнавши, що, швидше за все, "повелася" на підробку.
Екс-глава Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг Дмитро Вовк заявив про бажання Андрія Геруса допомогти "Привату" знизити тарифи на 40-50%, що еквівалентно збиткам для України в 5 млрд дол.
Так чи інакше, відповідний закон про скорочення "зелених тарифів" президент Володимир Зеленський підписав 31 липня.
Втім, у всіх випадках листування нардепів Андрія Геруса та Ігоря Палиці визнали, врешті-решт, сумнівним. Але що не викликає сумнівів — так це далекосяжні плани партії "За майбутнє", створеної на базі однойменної депутатської групи.
Очевидно, плани на місцеві вибори у політсили амбітні, і місце Ігоря Палиці в цих планах далеко не останнє, так само як і надії на Одеську область, в якій нардеп раніше був губернатором. У всякому разі, саме екс-глава Одеської ОДА 23-го липня презентував в Одесі партію "За майбутнє" з очевидним прицілом на місцеві вибори.
Передвиборний марафон екс-губернатора і старання однопартійців явно не проходять даром — про приєднання до партії заявив мер Черкас Анатолій Бондаренко, одним з перших виступив проти президента Володимира Зеленського, і ратував за ослаблення карантинних заходів, введених черех епідемію коронавірусу.
Як свідчить офіційна декларація про доходи та активи за 2019 й рік, Ігор Палиця не має навіть особистого кута, де він міг би жити. Він орендує квартиру, п'ять машиномісць, два офіси і користується правом проживання ще в одній квартирі. Вся нерухомість офіційно належить комерційним структурам і якійсь Оксані Василівні Палиці — ймовірно, матері.
З цінного майна за ним числиться троє чоловічих годинників, в тому числі "Ролекс". Ні авто, ні будь-яких акцій або корпоративних прав у своїй декларації нардеп не вказав. Всі його доходи обчислюються 155 461 грн зарплати депутата. При цьому, зазначені політиком витрати, набагато вище його доходів. Адже тільки в березні 2019-го за навчання дочки в швейцарській школі Ігор Палиця заплатив 188 590 грн — суму, більше своєї депутатської зарплати. У липні платіж склав 415 101 грн. При цьому нардеп ще й віддає на благодійність чималі кошти 38 378 грн — у вересні, 35 041 грн — в жовтні і т.д.
Зводити кінці з кінцями парламентареві, очевидно, вдається завдяки готівковим коштам, яких у його розпорядженні налічується 27 млн грн, ще 1,105 млн грн він зберігає в банках. При цьому в 2018-му році у вигляді готівки у нього були 34 млн грн, а в 2015-му — і 750 тисяч дол., які він, очевидно, перевів у гривні.
Цікаво, що до переходу на держслужбу Ігор Палиця жив набагато багатше. Так, у 2013-му році він заробив 60 млн 228 тисяч 119 гривень, а в 2014-му, на посаді губернатора — всього 8 млн 120 тис. 77 грн (сюди входить і зарплата — 651 560 гривень, і 7,5 млн грн від продажу майна). У банку він зберігав 4,111 млн грн, мав три автомобілі: "Mercedes S600" (2007-го року випуску), "Mercedes GL500" (2006-го р.в.), "Lexus LX570" (2011-го р.в) , три гаражі, а також дві квартири: на 303 і 246 квадратних метрів.
Втім, нардепу явно нема чого боятися. Адже за даними YouControl, крім 15-ти фірм, записаних на його батька Петра Палицю, існують ще 26 комерційних структур, в яких фігурує та сама Оксана Палиця. У неї політик орендує київську квартиру на 626 квадратних метрів. Ці фірми, в основному, займаються операціями з нерухомістю, але не тільки.
Наприклад, одна з фірм, співвласницею якої значиться Оксана Палиця — ТОВ "Рокита М", створена в січні 2020-го року для виробництва зброї і боєприпасів. Серед її власників — співвласники "Привату" Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.
Серед акціонерів компанії присутній Захар Ігорович Палиця — син нардепа, на якого також записані частки в 18-ти комерційних структурах. Таким чином, сукупно на найближчих родичів Ігоря Палиці записані близько 60-ти фірм. З таким активом можна не переживати, заробляючи на рік 150 тис. грн і витрачаючи по 7-8 мільйонів.
Раніше "Коментарі" в рамках спецпроекту "Шлях депутата" розбиралися, хто такий глава Рахункової палати України Валерій Пацкан, розбирались в біографії Ярослава Дубневича, а також попорпалися в минулому одного з найодіозніших політиків України Іллі Ківи.
Новини