Рубрики
МЕНЮ
Андрей Кривцун
Реальна боротьба з корупцією залишається в топ-запитах українського суспільства. Це демонструють всі опитування. Однією з передвиборних обіцянок Володимира Зеленського та партії "Слуга народу" були посадки корупціонерів — не залежно від рангів. Але посадок як не було, так і немає. А корупція як була — так і є. Ось тільки чи є вина Зеленського в тому, що все саме так, а не інакше?
Президент України Володимир Зеленський
Адже не можна перемогти корупцію, як і принести мир на Донбас, лише клацнувши пальцями. Сувора реальність — це вам не рукавичка Таноса з камінням нескінченності... А реальність така, що Зеленському в спадок дісталася країна, в якій корупція пронизала все суспільство. Від батьківських "презентів" в дитсадки і школи — до мільйонних "відкатів" за потрібне рішення чиновників і нардепів.
У 90-і основну частину матеріальних цінностей нашої держави було "прихватизовано" різними кланами. З мафіозно-олігархічних вони незабаром стали політико-олігархічними. Але суть залишилася тією ж — "розділяй і володарюй!". І вони ділили (і продовжують ділити) державні активи й підприємства. При цьому активно пручаються спробам зруйнувати збудовану ними реальність, де Україна — дійна корова для їх особистої вигоди, а не ненька, яку потрібно розвивати-підтримувати. Причому пручаються руками політиків всілякого штибу, так чи інакше "зав'язаних" в іграх фінансово-промислових груп. Глава ОП Андрій Єрмак зазначає: "Наша принципова позиція викликає масштабний опір з боку корумпованих чиновників на всіх рівнях".
Додайте до цього війну на Сході, постійний тиск з боку Росії, інтриги Заходу, який за рахунок України вирішує ті чи інші свої питання (і політичні, і економічні, і геополітичні). Приправте корона-кризою, що перевернула весь світ з ніг на голову. І отримаєте те саме корупційне блюдо, яке неможливо ударними темпами розсьорбати Зеленському та частині його команди, яка дійсно цього бажає. Тому що є й інша частина "слуг", яку нинішній стан речей цілком влаштовує. І тут справа не в нових або старих особах, а в сутності людини. "Привіт" нардепу від СН Олександру Юрченко, якого днями спіймали на хабарі і Ко.
Чи розуміють весь цей "букет" обставин ті, хто критикує Зеленського за "слабку боротьбу з корупцією"? Скоріше так, ніж ні. Але ж у нас як — "якщо когось лають, значить, це комусь потрібно".
Ось і чуємо ми сумні історії від Андрія Богдана, в недавньому минулому правої руки Зеленського. Втративши посаду глави Офісу президента, Богдан переживає, що його недавній соратник проміняв їх "спільні мрії про країну щасливих людей без корупції на теплу ванну для себе і дешеві примхи непрофесійних і самозакоханих людей". Які нібито маніпулюють главою держави.
Але навіть він не наважився назвати Зеленського корупціонером. Правда, запевняв, що інформацію про "схематози" в найближчому оточенні той воліє переводити в жарт. Та робить вигляд, ніби не розуміє, що відбувається.
"Прилітає" Зеленському та від ще одного недавнього соратника, а тепер суперника — підприємця, телеведучого, політичного діяча Андрія Пальчевського. Він запевняє, що "вже тільки ледачий не носить" найближчих помічників президента.
Радник по Європі в міністерстві закордонних справ Великобританії в 1990-х, політичний аналітик Девід Кларк в колонці для Atlantic Council також висловив думку, що основним гальмом для перемоги над корупцією стають друзі Зеленського. При цьому, за словами експерта, існує думка, що сам Зеленський не схильний до корупції.
Гострі випади робить і фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. За його словами, при Зеленському Конституційний суд на вимогу корупціонерів б'є прямо по НАБУ, депутатів СН, які втратили недоторканність, неможливо притягнути до відповідальності, на митницю повертаються міцні кадри часів Януковича і т.д.
На думку Ігоря Чаленка, наскільки щирий президент в бажанні перемогти корупцію, покаже час.
За його словами, з одного боку, ініціюється збільшення фінансування антикорупційних органів — тих же Госбюро розслідувань (ДБР) і Вищого антикорупційного суду України (ВАСУ). А з іншого боку, маємо проблеми з НАБУ і САП, в зв'язку з чим нам недвозначно натякають на припинення безвізу з Євросоюзом.
Красномовним вважає Ігор Чаленко і довгий зважування на шальках терезів щодо вибору позиції Зеленського в нещодавній ситуації з нардепом Юрченко.
Звинувачення, які звучать в сторону Зеленського справедливі лише почасти. Так, є багато питань щодо безкарності корупціонерів всіх рівнів. Так, оточення президента — не святе. Так, деякі кадрові рішення валять у ступор навіть його найпалкіших прихильників. Але...
"Посадки" безпосередньо зав'язані на реформуванні антикорупційних, правоохоронних і судових органів. Реформи ці попередниками Зеленського зроблені або косметично, або бездумно (за тотальну люстрацію вже доводиться розплачуватися усією країною), або з закладеними в них мінами сповільненої дії. У НАБУ така вже "рвонула". Ряд положень законопроекту Конституційний суд визнав, що не відповідають Основному закону, як і призначення директора. До всього іншого, Ситник ще й сам виявився причетним до корупції. І це — факти, на відміну від конспірології з приводу бажання Офісу президента зробити антикорупційні органи — ручними, ризикуючи втратити підтримку ЄС і США.
Що стосується справи Юрченка, то ніхто його, схоже, спускати на гальмах не збирається. Це чітко дали зрозуміти і сам Зеленський, і його офіс.
Не будемо забувати і те, що саме при Зеленському в Україні був прийнятий закон про захист інформаторів, знята недоторканність з нардепів, почав роботу новий антикорупційний суд, взялися за реформування ряду наскрізь прогнилих структур, включаючи Держрезерв, Державну архітектурно-будівельну інспекцію.
І навряд чи тільки заради повноти влади Зеленський закликав днями українців боротися і міняти державу разом. Щоб отримати ще одну можливість обнулити старі, корупційні "сірі еліти" — тепер вже на місцях. Мова, за його словами, про необхідність перезавантажити традиційні для України соціальні відносини, огидне правило, коли корумпованій меншості закон не писаний, а більшості — злидні, несправедливість і обман.
Експерт у сфері права та політичних технологій, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко зазначає вигідну відмінність Зеленського від попередників-президентів в плані його некорупційності.
На його думку, саме тому Зеленський не встиг потрапити в сферу їх інтересів і обрости зобов'язаннями перед "дядьками за кадром".
Трохи допомагали артистові на шляху до президентства бізнесмени рангом поменше. Але ніхто з них визначального впливу на Зеленського не набув, вважає експерт. Тому він став президентом, маючи певні життєві принципи і засади. До того ж, до сих пір досить великий вплив на нього чинять близькі люди — його дружина і батько.
Експерт підкреслює, що тільки час покаже, наскільки Зеленському вдасться залишатися таким "президентом-безсрібником" в майбутньому. І чи зможе він і надалі контролювати своє далеко не "біле і пухнасте" оточення.
У лютому, виступаючи на 56-й Мюнхенській конференції з питань безпеки, Зеленський закликав не називати Україну корумпованою державою. В даний момент, за його словами, це вже неправда.
До речі, перший президент України Леонід Кучма, який представляє зараз нашу країну в ТКГ на переговорах по Донбасу, зізнався, що підтримує Володимира Зеленського саме тому, що той не замішаний в корупції. І робить ефективні кроки в боротьбі з нею.
Так, може, варто підтримувати правильні починання глави держави? Допомагати, а не топити. Якщо критикувати, то — конструктивно. Якщо допомагати, то — не вибірково ("ось тут мені вигідно, а ось тут — не дуже"), а — постійно. І тоді, можливо, і світ у кінці тунелю стане ближчим, і корупції буде менше...
Нагадаємо, раніше "Коментарі" з'ясовували, чим зараз займаються відставні міністри "Зе! Команди".
Новини