Ексклюзив Тиждень перемир'я і переговорні гри: що відбувається на Донбасі і навколо нього

Рівно тиждень тому, 27 липня, на Донбасі мало настати всеосяжне припинення вогню. Повинно було, але не настало. Втім, кількість обстрілів значно знизилася, а бойових втрат в рядах захисників України за сім днів не було. І все ж, є багато питань: як щодо цього перемир'я, так і глобальних — до переговорів, що стосуються миру. Видання "Коментарі" проаналізувало ситуацію.

Спроба закріпити перемир'я на Донбасі продовжується. Фото: РБК-Україна

Битва за Донбас: перемир'я в цифрах і фактах

Якщо звернутися до сухих цифр, то видно, що перемир'я працює. Так, повного припинення вогню немає. Жоден день не обходиться без обстрілів. Але їх кількість зменшилася в рази, так само як і калібри, що застосовуються калібри, та число жертв.

Так що мітинг під стінами Офісу президента з вимогою "захистити армію" поки виглядає, швидше, як політична акція опонентів Зеленського, а не як реальна турбота про воїнів. До того ж, як зазначив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов, якщо ворог буде переходити певні межі, якщо будуть втрати з нашого боку, то відповідь буде дуже швидкою. За словами Данилова, ніхто не буде чекати, поки наших військових почнуть вбивати. Попри неоднозначність перемир'я, експерт Українського інституту майбутнього Ростислав Смірнов нагадує істину: поки говорять дипломати — гармати мовчать.

"Ми повинні розуміти, що навіть таке перемир'я краще, ніж його відсутність. Адже обстрілів дійсно стало набагато менше, — зазначає експерт. — А якщо доб'ються повного припинення вогню — це стане значним кроком до настання реального миру на Донбасі".

Також він закликає визначити: а чого ми, власне, хочемо від Донбасу.

"Коли влада йде на переговори — ми незадоволені цим. Коли не йде, заморожує конфлікт, ми теж незадоволені, — каже Ростислав Смирнов. — Я вважаю, що переговори однозначно потрібні. Можливо, не з першого разу, але все вийде".

За тиждень, що передував початку припинення вогню, штаб Операції об'єднаних сил (ООС) зафіксував 86 обстрілів. А з 27 липня, коли перемир'я "худо-бідно" запрацювало, відбулося лише 16 обстрілів. Якщо за тиждень до перемир'я в рядах ОС було два загиблих і 7 поранених, то всі дні перемир'я пройшли без бойових втрат. Так, 1 серпня у зведеннях фігурували двоє травмованих захисників України. Але один з них отримав осколкові поранення, зачепивши ногою невідомий вибуховий пристрій, а другий травмував руку на одному з опорних пунктів. Тобто, обстріли тут ні до чого.

У зведеннях Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ фігурують значно більші цифри. Так, в період з 27 липня по вечір 31 липня спостерігачі зафіксували 225 порушень режиму припинення вогню на Донбасі.

Але, по-перше, методика підрахунку СММ і ООС відрізняється (спостерігачі рахують кожен постріл, а українські військові — весь обстріл). А, по-друге, порівняльний аналіз все одно демонструє значне зниження вогневої активності. Наприклад, раніше Місія тільки за добу і тільки в Донецькій області зафіксувала понад 100 пострілів і вибухів.

На жаль, не обійшлося умовне перемир'я без жертв серед цивільних. Спостерігачі ОБСЄ зафіксували випадок поранення мирного жителя Мар'їнки — якраз у перший день "припинення вогню" шрапнель прилетіла йому в ліву руку.

Битва за Донбас: що не так з перемир'ям

Сторони традиційно звинувачують один одного. Відповідні спікери зі створених РФ квазіутворень "ДНР" і "ЛНР" запевняють, що стріляє виключно українська сторона. Та, своєю чергою, стверджує, що "прилітає" тільки з боку окупантів.

Впадає в очі, що офіційний Київ намагається всіляко виправдати обстріли та вберегти чергове перемир'я (а це вже 29 спроба!) від краху.

Так, президент Володимир Зеленський, який напередодні припинення вогню провів телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним, пояснював, що у нас 400 з гаком кілометрів лінії розмежування, і проконтролювати все дуже складно. Тому й бойовики, яких курують росіяни, часом зриваються.

Начальник Генштабу, головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак також пояснив порушення безстрокового перемир'я в Донбасі "неконтрольованими емоціями" або "провокаціями на найнижчому рівні". Мовляв, обстріли не є системними.

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов вважає, що за допомогою перемир'я Зеленський намагається поставити Путіна в патову ситуацію. На ділі ж сам може виявитися в пастці.

"Дуже схоже, що реалізується план глави Офісу президента Андрія Єрмака, — говорить експерт. — Суть його в тому, щоб змусити Зеленського йти на компроміси та поступки росіянам. Він намагається показати, що ми відійшли, що не стріляємо. Що хочемо повернути російських офіцерів в Спільний центр по контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), звідки вони вийшли в грудні 2017-го року (пояснили це якимись серйозними труднощами, з якими нібито стикалися "через позицію української влади "). А Росія, мовляв, впирається. І тоді в очах міжнародної громадськості РФ буде виглядати недоговороспроможною державою. Можна навіть почати говорити про посилення санкцій. Але на ділі все поки що відбувається інакше ".

Росія, нагадує Олег Жданов, вже вмила руки, заявивши, що не може виступати гарантом дотримання режиму припинення вогню "тією стороною", тому що (версія Кремля) — не є учасником конфлікту на Донбасі.

"Тобто, нам можуть завдавати удари, і Росія наче й ні до чого, — пояснює експерт. — А стріляти будуть — чим далі, тим більше. І втрати будуть. І у всьому будуть звинувачувати Зеленського. Саме тоді Єрмак запропонує загнаному в кут президенту підписати проект Конституції з особливим статусом. Мовляв, тоді "та сторона" точно припинить стріляти. Ну і по ходу — нас все більш явно підводять до прямих переговорів з "ДНР" і "ЛНР". Тобто — до повернення Донбасу на умовах РФ".

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко також вважає, що зміни навколо мирних переговорів на Донбасі вкладаються в логіку запровадження російських інтересів.

"Так, режим перемир'я, який багато розкритикували, протримався без порушень аж двадцять хвилин, — зазначає Богдан Петренко. — В цьому не було нічого дивного. Світ не знає жодного випадку, коли б обстріли на 100% скорочувалися одразу після мирних договорів. Вони були та будуть. А без відповідних механізмів координації між сторонами тільки збільшуватимуться".

У домовленостях, нагадує експерт, зазначено, що ці механізми тільки будуть розроблені на базі СЦКК.

"Але якщо ми зараз будемо звертатися до СЦКК, то отримаємо або переговори з собою, або — якщо ми визнаємо "республіканських"   представників у ній  — підемо на прямі переговори з російськими маріонетками. Тому росіян в цьому центрі немає", — пояснює Богдан Петренко.

Битва за Донбас: мінус Кучма, плюс Кравчук

У перший тиждень "недоперемир'я" відбувалися інші важливі речі, пов'язані з Донбасом. Так, другий президент України, Леонід Кучма, вдруге покинув пост голови української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) перемовників у Мінську щодо врегулювання ситуації на Сході нашої країни.

Одні вказували на поважний вік Леоніда Даниловича, якому 9 серпня виповниться 82 роки. Інші не виключали, що Кучма не хоче бути причетним до того варіанту миру, який зараз намагаються придумати для Донбасу офіційні Київ і Москва.

Після того як стало відомо, що Кучму змінить перший президент України, 86-річний Леонід Кравчук, фактор віку відійшов на другий план. Схоже, справа все ж у "червоних лініях", які Кучма, на відміну від Кравчука, не готовий перетнути.

Кравчук запевняє, що суверенітет, територіальна цілісність, незалежність, недоторканність кордонів — питання, по яких жодних компромісів бути не може. А ось на інші компроміси, включаючи прямі переговори з "керівниками" т.зв. "ДНР" і "ЛНР", новий глава української сторони в ТКГ готовий.

Координатор в "Стоп Терор" Семен Кабакаєв впевнений, що Кравчук таким чином легітимізує в очах світової спільноти керівників окупаційних адміністрацій та зводить все до внутрішнього конфлікту, підігруючи РФ.

З такою позицією згоден і військовий експерт Олег Жданов.

"Думаю, Кучма зрозумів, що Зеленського просто підставляють, — зазначає він. — І не хотів осоромитися, бігаючи з проектом закону про особливий статус або відповідними поправками до Конституції. До речі, Кравчук як парламентар мені здається сильнішим за Кучму. І якщо йому здоров'я дозволить, він зможе вести переговори. І зможе навіть більш конструктивно, ніж Кучма. Але якщо моя версія багатоходівки правильна, то він, як і Зеленський, стане цапом відбувайлом, вимушено прийнявши тяжку ношу російських умов Донбасом ".

Заміна Кучми на Кравчука — передбачуваний крок, оскільки другий президент з самого початку заходив тимчасово. Таку думку висловив Богдан Петренко.

"В самих переговорах навряд чи щось зміниться після заміни, — каже заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму. — Хто б не був представником, вони будуть залишатися залежними від Офісу президента. Але зміниться те, що відбувається навколо переговорного процесу. Тому що Кравчук більшою мірою прагне публічності. І ми матимемо більше інформації про роботу ТКГ з перших вуст, хоча і в інтерпретації Кравчука".

При цьому Богдан Петренко вказує на неприйняття Кравчука частиною українського суспільства через його зв'язки з кумом Путіна, лідером ОПЗЖ Медведчуком.

"Тому все, що буде сказано, все, про що буде домовлено в ТКГ, буде інтерпретуватися через призму цих зв'язків, — пояснює експерт. — І навіть якщо зради там не буде, її почнуть шукати, додумувати. Є навіть версія, що Кравчук — це ширма, руками якої ОП намагатися злити інтереси України, залишившись "поза грою". Але навряд чи вдасться. Адже що б не приймала ТКГ, українське суспільство розуміє, на кому лежить відповідальність".

Битва за Донбас: хід Козаком

Ще одним важливим моментом в дипломатичних іграх навколо Донбасу стало те, що в пресу просочився лист, нібито авторства російського парламентаря з Донбасу, заступника голови Адміністрації президента РФ Дмитра Козака. У посланні, адресованому іншим членам нормандського формату (Україна, Німеччини, Франції), Козак назвав переговори по Донбасу на рівні радників безглуздими.

Пізніше в Кремлі відзначили, що до переговорів по Донбасу залучені й помічники глав держав, і МЗС держав, і контактні групи. І на всіх рівнях робота нібито триватиме.

"Заяву Козака я б відніс до чорного піару від Єрмака, — каже Олег Жданов. — За принципом "раз лають, значить, роблю все правильно". Не виключаю, що глава ОП попросив заступника голови АП РФ написати цей лист. Версія номер два: підвищити градус і перейти на рівень міністрів закордонних справ — теж має право на життя. На цьому рівні вже можна говорити про напрацювання і підписання якихось документів ".

На думку Богдана Петренка, заяви російського координатора Козака про вихід з групи радників слід розглядати з двох сторін.

"По-перше, — зазначає експерт, — це спроба тиску на Єрмака, який до цього був українською стороною в цій групі. Мета — стимулювати його до виконання взятих на себе зобов'язань. Друге — це зменшити кількість груп, в яких є Росія, і в яких немає "республік". Мет РФ — звести переговори до прямого контакту України з так званими "ЛДНР". Зрозуміло, що з нормандською групою у РФ не вийде, але вона може вийти з усіх допоміжних груп. Зокрема, з групи "Єрмак-Козак", на яку росіяни покладали великі надії...Вийти так само, як в кінці 2017-го росіяни вийшли із Загального центру контролю і координації".

Битва за Донбас: головні висновки

Активізація спроб розрубати гордіїв вузол, який затягнувся Донбасі, навряд чи до чогось призведе, — впевнені експерти. Але це не привід не намагатися.

"Не бачу променя світла в туманній темі Донбасу, — каже Олег Жданов. — примиренські кроки Зеленського і Ко можуть спровокувати поглиблення ліній розлому в українському суспільстві. Ті, хто боровся і бореться з агресором, не приймуть поразницьких рішень".

На думку військового експерта, Путін не піде добровільно з Донбасу, навіть якщо ми запишемо у Конституції все, що він захоче.

"У Кремлі розуміють, що ми можемо відіграти назад всі правки Конституції, — пояснює Олег Жданов. — Так що потрібні або військовий шлях, або жорстокі санкції. Конфлікт немає дипломатичного дозволу. До того ж, він  певною мірою вигідний США. За допомогою нього вони послаблюють Росію, "доять" Європу".

Богдан Петренко припускає, що на деякий час ми отримаємо відносне затишшя на фронті. Але до жовтня  ставатиме все спекотніше.

"Ми будемо спостерігати поступову ескалацію вогню. Після виборів в Україні стрілянина посилиться, — вважає експерт. — А до виборів кожен постріл на Донбасі — це мінус для голосів проросійських сил".

Експерт Українського інституту майбутнього Ростислава Смірнов вважає, що є чотири варіанти розвитку подій по окупованому Донбасу.

1. Заморожування конфлікту. Ситуація — ні війни, ні миру. Як було в останні 2-3 роки.

2. Відвоювати Донбас. Тобто — йдемо в наступ, що загрожує великими втратами та непередбачуваними наслідками.

3. Також малоймовірний, як і другий варіант. РФ чинить з окупованими територіями Донеччини та Луганщини, як з Кримом — приєднує до себе через "референдум". Або ж Україна сама відмовляється від них.

4. Повернення непідконтрольного Донбасу мирним шляхом. 

"У четвертого варіанту, за яким зараз намагається йти Київ, є кілька можливостей реалізації, — каже Ростислав Смірнов. — Перший — ми отримуємо Троянського коня, якщо повернемо  ОРДЛО на російських умовах. Другий варіант — ситуація вирішується за допомогою миротворців. Третій — йдемо чітко за Мінськими угодами. Можливо, з деякими новаціями. При цьому важливо зрозуміти — Росія просто так Донбас не віддасть. І нам доведеться йти на поступки. Питання — які ..."

Експерт УІМ також підкреслює: необхідно визнати, що цей конфлікт довгостроковий. А тому зараз необхідно хоча б заморозити його в тих межах, в яких він знаходиться.

"І, кажучи словами спортсменів, тренуватися, “качатися”. Я маю на увазі  покращувати армію, піднімати економіку, робити кроки для вступу в НАТО і ЄС. Умовно кажучи, нарощувати м'язи, зв'язки, покращувати імідж на світовій арені. Обростати союзниками", — резюмує Ростислав Смирнов.

***

Раніше "Коментарі" писали про ризики нового перемир'я і прогнозували, наскільки ймовірно, що обстріли на Донбасі припиняться. 

Зокрема, своєю думкою про підводні камені чергових домовленостей щодо білоруського режиму припинення вогню на Донбасі поділився професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.