Рубрики
МЕНЮ
Slava Kot
Месенджер Telegram за час повномасштабної війни з Росією перетворився для українців на основний канал отримання інформації не лише про власну війну, а й про життя в країні. За даними останніх опитувань 72% українців використовують месенджер як джерело новин, хоча всього 2 роки тому цей показник дорівнював 20%. При цьому показники класичного телебачення впали майже втричі – з 85% у 2015-му році до 30% у 2023-му, а новинні сайти, як і TV, що мають свої Telegram-канали, мають аудиторію в 40%.
Чи заблокують Telegram в Україні. Фото з відкритих джерел
Все це говорить про структурну перебудову інформаційного ринку, який, крім популярності в українців, має ще одну важливу перевагу – анонімність. Втім, це має і свої мінуси, які офіційно сильно схвилювали українську владу в особі секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова.
У великому інтерв'ю виданню "Ліга" секретар РНБОУ Олексій Данілов різко критикував Telegram, основну увагу звернувши на його анонімність і вразливість, нібито за необхідності в 99% через нього можна увійти в телефон.
На пряме питання про те, чи можуть в Україні заборонити Telegram, Олексій Данілов пояснив, що якщо відповідні служби надішлють документи, які рекомендують закрити месенджер в Україні, РНБО швидко ухвалить відповідне рішення.
Також він розкритикував ідею з присутністю одного з Telegram-каналів, "Труха", на зустрічі глави держави з представниками ЗМІ, припустивши, що організатор зустрічі "підставив президента".
Хоча прізвищ не було названо, мова могла йти про радника глави Офісу президента України та куратора інформаційної політики ОП Михайла Подоляка. Хай там як, факт присутності "Трухи" на зустрічі нарівні з класичними ЗМІ говорить про те, що у владі немає єдиної позиції про роль Telegram у сьогоднішній інформаційній сфері країни – більше в ній негативного чи позитивного.
Справді, слова Олексія Данілова є лише однією із заяв про Telegram різних представників влади України, що звучали з вуст, з яких секретар РНБО має найвищий статус. Але єдності у цих висловлюваннях також не було.
Ще в липні спікер Повітряних сил України Юрій Ігнат, критикуючи Telegram-канали, що повідомляють про рух ракет у повітряному просторі України, заявив, що "є механізми, здатні заблокувати подібні канали". Причому зробив він це, даючи інтерв'ю Telegram-каналу.
У тому ж місяці голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія поспішив заявити, що планів щодо блокування Telegram в Україні влада не має. І знову цей меседж було поширено через Telegram-канал нардепа.
У вересні голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасимюк зазначила, що багато антиукраїнських сил активно і успішно використовують платформу Telegram для просування своїх наративів. І щоб протистояти їм, Нацрада та інші відомства активно намагаються працювати, щоправда, не розкриваючи деталей цієї роботи.
Збіг чи ні, але окрім опитування, яке показало зростання довіри українців до Telegram, що вийшло вже після резонансної заяви Олексія Данілова, за два дні до нього, 31 жовтня, з'явилися дані опитування суспільно-політичних симпатій українців.
Як стверджував у своєму опитуванні Київський міжнародний інститут соціології, з травня 2022 року по жовтень 2023 року серйозно впав рівень довіри до всіх владних інститутів. Так довіра до президента знизилася з 91% до 76%, Кабміну з 74% до 39%, ВР з 58% до 21%.
При цьому кількість українців, які вважають, що Україна рухається у неправильному напрямку, зросла з 16% до 29%, а що в правильному – впала з 32% до 17%.
Іншим симптоматичним моментом опитування став баланс довіри до Телемарафону "Єдині новини", який за той же період з травня 2022 року знизився з 69% абсолютної довіри до 48%. Втім, не довіряють телемарафону все ж таки меншість українців – 39%, але раніше таких було лише 12%.
Іншими словами, очевидно проявилася комунікаційна криза влади, яка, зробивши ставку на телебачення, через рік, виявила, що цей ТБ явно програє Telegram.
До всього цього можна ще додати розмови, що активізувалися, про можливість нових президентських виборів в Україні вже навесні 2024 року. Принаймні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що такий варіант президент "обмірковує". У такій ситуації занепокоєння Олексія Данілова щодо безконтрольності влади найпопулярнішого в українців інструменту отримання інформації може мати цілком конкретну мету – заволодіти ефективним сегментом інформаційного сектору країни.
Втім, як показує інше опитування, самі українці поки що не готові обирати іншого президента, 81% опитаних заявили, що краще проводити вибори після перемоги.
Експерти, опитані "Коментарі", розійшлися на думці щодо того, чи можливе блокування месенджера в Україні і навіщо це може бути зроблено.
Так, політичний експерт Володимир Фесенко зазначив, що це є приватна думка Олексія Данілова, тому його висловлювання не матимуть практичних політичних наслідків.
На думку директора Українського інституту політики Руслана Бортника, заява Олексія Данілова була викликана втратою владою контролю за інформаційним простором, що ілюструється цифрами дослідження КМІС. Так, за останній тиждень опитування телемарафон дивилося 28% опитаних, а Telegram – понад 60%. Причому йдеться не лише про наслідки такого програшу в інформаційній сфері Росії, а й опозицію.
Також на думку Руслана Бортника, через сучасний стан розвитку Telegram заблокувати його повністю практично неможливо, і принаймні вимагатиме допомоги "з боку", наприклад, міжнародних корпорацій чи інших країн. Інша справа — утруднити доступ до нього і зменшити аудиторію месенджера, таке цілком можливо.
Щодо наслідків можливої заборони, на думку Руслана Бортника, опозиційно налаштовані українці перейдуть у новий месенджер, який Україна заблокувати не зможе. Як наслідок, глобальних змін в інформаційному секторі чекати не варто.
Зрештою, це може бути просто імітацією державної реакції на виклик у вигляді падіння популярності телемарафону чи "сигналу" власникам опозиційних Telegram-каналів прислухатися до думки влади.
Політичний експерт Олег Постернак вважає, що в умовах воєнного стану, коли частина телеграм-каналів побічно працює на користь РФ, сприяючи її операціям впливу та інформаційним провокаціям, дуже розумним та об'єктивним явищем має стати обмеження інформаційного простору на користь держави та ЗСУ. Але робити це потрібно було швидко та на системному рівні на початку повномасштабної агресії Росії.
Нині ж за даними останнього дослідження КМІС, проведеного у вересні на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні, 44% українців отримують інформацію з телеграм-каналів, тому будь-які заклики до обмежень телеграму сприймуть як порушення свободи слова.
За словами експерта, відповідні департаменти СБУ, Нацкомісія, яка здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку, та апарат РНБО мають відповідні механізми.
Поки що рано говорити про те, наскільки можлива заборона Telegram, але частота, з якою подібні думки звучать з вуст чиновників, є достовірним сигналом про намір влади.
Новини