Позачергові засідання Ради: які важливі рішення можуть прийняти нардепи

На вечір 13 квітня заплановані два позачергових пленарних засідання парламенту. Вже відомі питання, які збираються розглянути.

Верховна Рада - фото з відкритих джерел

Які важливі рішення можуть прийняти, а що — провалять? Чи підтримають ініціативу президента про ліквідацію ОАСК? На ці питання порталу "Коментарі" відповіли експерти.

"Монобільшість жива досить умовно, але під ключові питання, коли є політична воля, — голосів вистачає"

Експерт Українського інституту політики Микола Спиридонов зазначає, що позачергові засідання ВР вже стали своєрідною технологією, коли певні законодавчі ініціативи з масою поправок фактично блокують роботу парламенту. Наразі серед таких — земельні.

"Серед того, що винесено на порядок денний, я б звернув увагу на проєкт постанови про звернення до Кабміну щодо скасування необґрунтованого, на думку авторів проєкту, збільшення вартості енергоносіїв і введення мораторію терміном на один рік на підвищення тарифів на енергоносії. Ним же пропонується доручити уряду ввести річний мораторій на дію всіх постанов Кабміну і НКРЕКП, якими з 1 січня 2021 року було підвищено тарифи на газ і його доставку, електроенергію, опалення та гарячу воду. Нині хоча й очікується зменшення цифр у платіжках (у зв'язку з закінченням опалювального періоду), але вони все одно досить високі. З огляду на соціальну напругу, ВР може піти на поступки в цих питаннях", — зазначає Микола Спиридонов.

Тією чи іншою мірою, за його словами, будуть підтримані теми, пов'язані з медициною (ковід і не тільки), з безпекою.

"Бачимо, що монобільшість жива досить умовно. Але під ключові питання, коли є політична воля, — голосів вистачає", — зазначає експерт.

Коментуючи внесення в Раду як невідкладного законопроєкту президента про ліквідацію ОАСК, Микола Спиридонов нагадав про важливість розділяти гілки влади  на виконавчу, законодавчу і судову із самостійністю кожної з них.

"У нас же виконавча влада — президент Зеленський — намагається взяти під контроль судову. Те ж саме намагалися раніше зробити Порошенко, Янукович, — нагадує експерт. — ОАСК, звичайно, прославився, м'яко кажучи, неоднозначними рішеннями. І з приводу нібито незаконної націоналізації ПриватБанку, і не давав президенту призначати суддів до Верховного суду. Але щоб ліквідувати його... Мені здається, це перебір, що це на межі правового поля, а то і за межею. Не факт, що ВР на це зважиться, розуміючи, що так згодом можуть вирішити і її ліквідувати".

"Ліквідація ОАСК хоча і відповідає суспільним настроям, але не розв'язує кореневу проблему корупції в суддівській галузі"

Політичний консультант, голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко не виключає, що фракція "Слуга народу" може підтримати ліквідацію ОАСК. Наприклад, залучити до відповідного голосування фракцію "Голос", яка давно критикує дії ОАСК і незавершеність судової реформи, і фракцію "Європейська солідарність", члени якої також заявляли про тиск і корупційні дії представників цього суду. Тому, на думку експерта, за належної мобілізації самої СН голоси за ліквідацію ОАСК дійсно знайдуться.

"Однак це не скасовує проблему можливості відновлення на посадах цих же суддів, яких влада звинувачує в корупції, — підкреслює він. — Окружний суд може бути розпущений, однак консенсусної моделі судової реформи від Зеленського ми все ще не побачили. Запропоновані раніше варіанти насамперед критикуються організаціями самих прихильників судових реформ в Україні. З моменту скасування низки антикорупційних моментів щодо е-декларування в Конституційному суді були розроблені й проголосовані і нові закони з антикорупційних норм, декларування тощо".

Тому, вважає Ярослав Божко, ліквідація ОАСК хоча і відповідає суспільним настроям, але не розв'язує кореневу проблему корупції в суддівській галузі.

Також, на його думку, голоси сьогодні повинні знайтися за законопроєкти, які стосуються COVID і страхування. Не викликають великого нарікання з боку опозиції й ідеї про внесення змін до статуту караульної та гарнізонної служб ВСУ, тому цілком вірогідно, що і вони будуть прийняті", — резюмує експерт.

Раніше портал "Коментарі" писав про міжфракційні об'єднання в парламенті.