Турпутівки або реальна користь: навіщо в Раді більше 70 груп із міжпарламентських зв'язків

Згідно з даними Громадянської мережі "ОПОРА", в українському парламенті існує 77 груп із міжпарламентських зв'язків із іноземними державами. "Коментарі" дізналися в експертів, навіщо в Раді так багато міжпарламентських груп та чи ефективна така форма співпраці.

Парламент. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Багато хто сприймає таку форму співпраці виключно як туристичне агентство"

Політтехнолог Олександр Кондратенко підкреслює, що такого роду співпраця існує в парламентах по всьому світу, а міжнародні відносини давним-давно не є справами одного лише МЗС.

"Але, якщо подивитися на український парламент нинішнього скликання і те, як розвивається ситуація в країні, все більше схоже на те, що більшість народних обранців в такій співпраці переслідують виключно свої меркантильні цілі та власну вигоду. Хтось банально їздить світом за держрахунок, комусь членство допомагає вести бізнес і заробляти гроші. Деяким це потрібно чисто для престижу і статусу. Зрозуміло, є і ті, хто все ж справді вболіває за міжнародні відносини України. Але тут необхідно робити аналітичний зріз абсолютно щодо кожного нардепа, лише тоді картина стане більш ясною", — пояснює Олександр Кондратенко.

За його словами, незважаючи на те, що у нас аж 77 груп із міжпарламентських зв'язків, і чисельність варіюється від 5 до 176 народних депутатів, активних серед всіх не більше 15%, решта взагалі не беруть участі в роботі.

"Звідси і відповідь, чому в нас, незважаючи на велику кількість парламентаріїв в групі з Китаю, за два роки в українсько-китайському співробітництві немає помітних зрушень. І це стосується не тільки Китаю. Якщо пройтися по всіх найчисленніших групах, картина буде плюс-мінус така ж. Наприклад, напрямок в сторону Конгресу США перетворився чисто в лобістський", — вважає політтехнолог.

Він підкреслює, що міжпарламентські зв'язки — кращий механізм для зближення країн, для поліпшення бізнес-клімату, а також припливу інвестицій. А з цим якось — ніяк...

"На жаль, але багато хто сприймає таку форму співпраці виключно як туристичне агентство. Тому і ми живемо в такий "...опі", — резюмує Олександр Кондратенко. — Групи з міжпарламентських зв'язків необхідні, але, як показує практика, їх кількість на ефективність не впливає. Це стосується не тільки цього скликання ВР, а й попередніх. Якщо для більшості народних обранців така форма співпраці стає чисто бізнес-інтересами за своєю метою, то ні про який розвиток міжпарламентських відносин мова вже не йде. Бо, з іншого боку, вони зустрічаються рівно з такими ж "підприємцями". І це явно не сприяє зміцненню торговельно-економічних і науково-культурних зв'язків між двома країнами".

Експерт зазначає, що останнім часом делегації такого бізнес-турне вели роботу без бюджетного фінансування. За діяльність народних депутатів платив хтось "з боку". У такому випадку, як кажуть, без контракту не повертайтеся.

"Коли до нардепів дійде, що міжпарламентська співпраця — це реальний інструмент зовнішньої політики, а дипломатія важливіше власних інтересів, тоді і ефективність буде, і співпраця між державами вийде на інший рівень. Але поки маємо те, що маємо, — каже Олександр Кондратенко. — Розробити правильні алгоритми для оцінки ефективності не проблема, але хто ж у цьому зацікавлений, коли групи "дружби для понтів, лобізму та власної вигоди" працюють на всі 100%?!"

"Щорічно з бюджету України за гроші платників податків існують 77 міжпарламентських груп"

Політолог Наталія Білоус вважає, що 77 міжпарламентських груп — досить велика кількість для України. Але немає стратегії розвитку відносин між країнами. І в цьому ми програємо.

"В Україні за 30 років незалежності мала змінитися свідомість, що світова карта — це не тільки США, Західна Європа, Росія і Китай, але й інші корисні та цікаві держави. Але виникає таке враження, що вітчизняні державники погано знають географію, якщо зі 193 країн світу орієнтуються буквально на 10. До того ж, немає розуміння, чим сама Україна може бути корисна-цікава світові. Ми не рекламуємо себе, не підкреслюємо позитивні боки, не зацікавлюємо. А останнім часом ще й не маємо власної думки. Чекаємо, що скажуть США, Європа, Росія — і на базі їх думок намагаємося будувати свій порядок денний", — зазначає Наталія Білоус.

Політолог констатує: поки в світі думають над новими польотами в космос, розробкою програм із боротьби з забрудненням повітря, подоланням заторів на дорогах, українська влада летить до арабів, щоб отримати гроші на будівництво доріг у Київській області.

"Сумно, що Україна прославилася корупцією, відмиванням грошей за допомогою різноманітних схем. Що наша країна стала місцем, куди звозять відходи з усього світу: поношені автомобілі, браковані ліки і так далі", — підкреслює Наталія Білоус.

За її словами, Україні потрібна якісна аналітика з того, що відбувається в світі, потрібні фахівці з інновацій, а не чиновники, які освоюють бюджети. Ми зобов'язані на постійній основі запускати масштабні культурні, туристичні та інші просвітницькі проекти. Ми повинні кидати виклик світу, а не чекати, що нас хтось колись кудись запросить.

Наталія Білорус резюмує: "Якщо щорічно з бюджету України за гроші платників податків існують 77 міжпарламентських груп, а розвиток країни, створення робочих місць, залучення іноземних інвесторів — мізерне, то це профанація і провал, а не розвиток міжнародних відносин. Більш того — вітчизняний істеблішмент і його консультанти часто не мають елементарного розуміння ділового етикету та протоколу, чим ганьблять Україну в світі".

Нагадаємо, нардепа помітили в Раді з сумкою за 2,6 тисячі доларів.

Читайте Comments.ua в Google News