Рубрики
МЕНЮ
Олег Терещенко
Пройшло два з половиною роки від початку каденції Президента України Володимира Зеленського. За цей період Верховна Рада підписала та ухвалила чимало законів. Проте є низка ухвалених парламентом нормативних актів, яка "зависла" в Офісі Президента. Усі вони відзначені позначкою "Закон направлений на підпис Президенту", а доля та статус їх невідомі. Сайт sud.ua якраз розповідає про такі нормативні акти.
Володимир Зеленський - фото Reuters
Цей нормативний акт було ухвалено 06.12.2019 року, проте його ще не підписав Зеленський і не повернув до Верховної Ради.
Його метою було внести зміни до численних законодавчих актів України щодо проходження та особливості державної служби, врегулювання правового статусу державних службовців, повноважень керівників державної служби, виключення інституту погодження призначення керівників структурних підрозділів третіми особами, що відповідно до норм Закону України "Про державну службу" вилучено як суб'єктивний фактор та інструмент впливу.
Цей нормативний акт було прийнято 02.09.2020 та направлено на підпис Президенту. З Офісу Президента за його підписом закон так і не повернувся.
Закон пропонувалося залучати для забезпечення роботи тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій відряджених працівників державних органів або спеціалістів, з якими укладається цивільноправовий договір.
Цей закон було ухвалено 02.12.2020, але глава держави його досі не підписав.
Ним вносилися зміни до статті 12 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо визначення підсудності справ місцевим загальним, адміністративним і господарським судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
Верховна Рада ухвалила цей закон 16.12.2020 року. Вже через два дні, 18.12.2020, його відправили на підпис Президента. Подальша його доля невідома.
Проєкт закону передбачав, що з 1 січня 2021 року офіційне опублікування рішень Верховної Ради України мало здійснюватися лише в газеті "Голос України". Відомості Верховної Ради із переліку видань, у яких публікуються рішення парламенту, виключалися.
Законом від 28.01.2021 року пропонувалося внести зміни до статей 1, 2 та 4 "Прикінцеві положення" Закону України "Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)" та встановити вимоги щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань усіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) в Україні.
Проблемним моментом, який вирішувався цим законом, став відхід від єдиної нумерації скликань місцевих рад, що спостерігався у період 2009-2011 років та пов'язаний з Рішенням Конституційного Суду України від 4 червня 2009 року № 13-рп/2009 у справі за конституційною подачею щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України, яким положення статті 2 Закону України "Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)" від 24 червня 2004 року № 1866-IV було визнано неконституційним і втратило чинність.
Законом від 02.02.2021 року збільшувалися санкції у статті 171 Кримінального кодексу України, а також викладалася у новій редакції частина четверта статті 345-1 Кримінального кодексу України, якою передбачено кримінальну відповідальність за загрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна журналісту або членам сім'ї, навмисне заподіяння таким особам побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або організованою групою у вигляді позбавлення волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
Його також не підписали. 17.12.2021 до Ради внесли проєкт Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту журналістської діяльності" № 6443.
Нардеп Олександр Бакумов зажадав від комітету звернутися до Президента з проханням надати роз'яснення про те, на якій стадії цей закон і чому він не підписаний і не ветований. За його словами, всі попередні усні звернення до Офісу Президента не дали результатів.
Зрештою, 03.12.2021 року Верховна Рада направила Президенту депутатський запит щодо долі ухваленого закону.
Законом усунута термінологічна неточність у тексті Закону, депутати замінили слова "вищий навчальний заклад" і "навчальний заклад" словами "заклад вищої освіти".
Уточнено процедуру присвоєння спеціальних звань поліціянтів, які відправлені до вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських.
Було запроваджено норми затвердження Президентом України переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими у державних органах, установах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліціянтів, установах та організаціях та граничних спеціальних звань на цих посадах.
За закон депутати проголосували у другому читанні 20.05.2021. Невідомо, що саме у ньому не влаштувало Президента, але він також досі не підписаний.
Заради справедливості необхідно зазначити, що і Верховна Рада теж розглянула не всі закони, які повернулися з Офісу Президента з пропозиціями керівника держави (були заветовані), з них 1 – у 2019 році, 2 – у 2020 і 3 – у 2021 році.
Нагадаємо, раніше "Коментарі" інформували про те, що конкурсна комісія знову не обрала голову САП: подробиці.
Новини