Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
Зустріч радників глав держав "Нормандської четвірки" 26 травня закінчилася безрезультатно. Про це повідомили спікер української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович і Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Чому ситуація складається саме так — і чого очікувати далі? "Коментарі" розбиралися в ситуації разом з експертами.
Війна в Україні. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua
Експерт у сфері комунікацій, співзасновниця Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Людмила Долгоновська нагадує, що визнаною основою для врегулювання ситуації на Донбасі є Мінські угоди. Їх перший пункт — забезпечення припинення вогню — російською стороною не виконується, що заводить переговорний процес у глухий кут.
"Росії вигідно підтримувати конфлікт низької інтенсивності з постійною загрозою його ескалації. Напередодні важливих зустрічей в мінському або нормандському форматах російські окупаційні війська ведуть обстріл наших позицій. Таким чином, Кремль "зміцнює" свої позиції на переговорах", — пояснює Людмила Долгоновська.
На її думку, важливе значення матимуть підсумки зустрічі президента США Джо Байдена і президента РФ Володимира Путіна, яка запланована на 16 червня в Женеві.
"Адміністрація президента США в особі держсекретаря Ентоні Блінкена під час його недавнього візиту до Києва підтвердила підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Але забезпечити її відновлення може тільки послідовна жорстка позиція Заходу, в основі якої — чіткі перспективи членства України в ЄС і НАТО, санкції проти країни-агресора РФ, її міжнародна ізоляція. Це війна не двох країн, це війна цінностей, — підкреслює Людмила Долгоновська. — Будь-які поступки в цій площині поховають не тільки Україну, а й всю західну цивілізацію".
Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Петро Бурковський підкреслює, що позиція Кремля щодо війни на Донбасі і України в цілому не змінюється з грудня минулого року.
"Франко-німецький план "кластерів", зокрема його інтерпретація Дмитром Козаком (заступник керівника Адміністрації президента РФ, відповідає за політику Кремля щодо України, виступає в якості радника Путіна на переговорах в нормандському форматі — прим. ред.), залишається головною метою російської дипломатії та силового тиску. Оскільки США не продемонстрували бажання прямо втрутитися і заявити свою позицію щодо цих "кластерів", Кремль буде тільки нарощувати тиск, в тому числі військовий, щоб домогтися від України злагоди у суспільстві на "особливий статус", легалізацію окупаційних військ у вигляді "народної міліції" і фіктивних виборів на окупованих територіях", — прогнозує Петро Бурковський.
Він акцентує, що, як і у 2015 році, Путін не приховує, що єдина альтернатива цим планам — справжня війна.
"Але спочатку буде "війна нервів": Кремль буде комбінувати загрози силою і переговори — то з США, то з Києвом, то з Берліном і Парижем, щоб отримати поступки без війни. Тому багато чого буде залежати від здатності України підготуватися до найгіршого сценарію і довести своїм союзникам, що країна готова до оборони", — резюмує аналітик.
Раніше Кравчук розповів, чому переговори щодо Донбасу не можуть проводитися в Мінську.
Новини