Секретар ради національної безпеки України Олексій Данілов застеріг Захід від примусу країни до виконання Мінських угод, підписаних, за його словами, нашою країною під дулом російського пістолета. Данілов стверджує, що спроба реалізації "Мінська", як хоче Росія, може спровокувати внутрішні заворушення в Україні. Чого й хоче Москва. Про що говорять ці заяви? Що Україні робити з Мінськими угодами? Із цими непростими питаннями видання "Коментарі" звернулося до експертів.
Колаж "Коментарі" Д.Романюк
Має бути вироблена якась альтернатива нинішньому "Мінську"
Експерт Українського інституту політики Микола Спиридонов вважає, що зараз між Україною та західними партнерами, насамперед США, настав час скидати маски та показувати карти.
"Останнім часом офіційна Україна робить протилежні заяви тим, що роблять у США. Якщо американські медіа, політики, чиновники стверджують, що Путін ось-ось нападе, то українська влада дотримується іншої точки зору. І це вже очевидний резонанс. Так само зараз трапляється з "Мінськом". Була раніше державна легенда, що саме РФ зриває Мінські угоди, хоч там вона боком прописана – як гарант. І безпосередньо звинувачувати Росію у зриві цих домовленостей могли лише ті, хто сам угоди не читав. При цьому Мінські угоди справді більше на користь РФ і спрямовані проти України. Але вголос про це раніше українська влада не особливо говорила. А зараз перейшли від того, що тягли час, до відкритих карток та практично відкритого протистояння з нашим стратегічним партнером – США", – пояснює експерт.
За його словами, схоже на те, що Штати хочуть, скажімо так, забезпечити собі спокійніше життя – і зацікавлені у якнайшвидшому виконанні Мінських угод. Що дасть їм змогу відсторонитися від українських справ. Але офіційний Київ прямо заявив, що "Мінськ" нам не вигідний, він нас не влаштовує.
"Якщо в результаті Україна серйозно зіпсує відносини з США, то Офісу президента і не тільки йому може загрожувати, що завгодно. У тому числі "ліцензійний Майдан" – тобто протест, який консолідовано підтримує весь Захід. Зазвичай такий Майдан в Україні перемагав. Не перемагали такі собі недомайдани, які проводили Саакашвілі, підприємці. Те, на що не було схвалення Західного світу", – наголошує Микола Спиридонов.
І все ж таки, продовжує він, українська влада ризикнула на те, що раніше не робила. Почала називати речі своїми іменами: що Захід своїми заявами про "ось-ось Путін нападе" розхитує ситуацію (зокрема економічну), що Мінські угоди у нинішньому вигляді виконати неможливо.
"Що з цього вийде? Подивимося. Думаю, має бути вироблена якась альтернатива нинішньому "Мінську". Я погоджуюся з тим, що він нам не вигідний. Те, як він підписувався, можна порівняти із ситуацією, коли тебе в бійці пов'язали по руках і ногах і на тобі сиділи... Зрозуміло, що мирні угоди хороші для себе в такій ситуації не вдасться підписати. Але які є пропозиції натомість? Поки що ми їх не чуємо. І цим має займатись українська влада, а не просто говорити про неможливість виконати Мінські угоди", – резюмує експерт.
Єдиним вірним виходом є перегляд Мінських угод, але є сумніви, що на це піде Путін
Політолог Дмитро Воронков вважає, що дані заяви Данілова відповідають дійсності.
"Виконання Мінських угод у нинішній редакції, насправді, можна вважати капітуляцією. Адже РФ таким чином збереже політичний контроль як мінімум над Донбасом, зберігши свою агентуру, підручне керівництво та, відповідно, фактично кишенькову армію. До певної міри за аналогією з Чечнею. З тією різницею, що публічно це максимально камуфлюватиметься. Відповідно, це дозволить певною мірою впливати і на політику всієї України", – наголошує політолог.
На його думку, українське суспільство (особливо активна його частина) навряд чи лояльно сприйме реалізацію кремлівського проекту Мінських угод. Що також було б зручно Кремлю, оскільки глобальна дестабілізація в Україні – це можливість для Путіна збільшити свій вплив та контроль над нашою політикою у більш суттєвих масштабах, не лише через Донбас. Аж до проштовхування своїх людей у вище керівництво у разі перевиборів, які рано чи пізно відбуваються після заворушень у країні.
"При цьому, хоч і з меншою часткою вигоди, блокування реалізації Мінська також дає Путіну певні виграшні позиції. Перше – це демонізація України як країни, де правлять радикали та націоналісти (для підтримки власних внутрішніх рейтингів). Друге – привід для заяв про небажання України йти дипломатичним шляхом (ці меседжі, швидше, розраховані на західну аудиторію). Для яскравішого підкреслення подібних меседжів, Путіну досить час від часу створювати провокації на фронті за допомогою використання незаконних збройних формувань для контрольованої ескалації", – пояснює Дмитро Воронков.
Ну, а окуповану частину Донецької та Луганської областей Путін і так частково використовує для реалізації своїх амбіцій на геополітичній арені. Те ж саме стягуючи війська до кордонів – під приводом нібито планів Києва влаштувати силове визволення ОРДЛО. Тим самим Кремль створює світову напруженість, змушуючи Захід до діалогу за умов. Тобто для російської влади Донбас у нинішньому стані – чудовий маніпулятивний інструмент.
"Як на мене, єдиним вірним виходом є перегляд Мінських угод. Але я маю сумнів, що на це піде Путін. Адже він вибив потрібний для себе документ, що дає йому плюси в будь-якій ситуації – реалізації угод або заморозки", – каже Дмитро Воронков.
У ситуації, що склалася, він бачить лише два ймовірні сценарії.
"Перший – подальша підвішена ситуація із Донбасом на багато років. З постійною чергою безперпективних переговорів, з періодичною ескалацією. У всякому разі, поки що Донбас потрібен Путіну як інструмент тиску на Україну та Захід. Другий – це виснаження, якщо можна сказати, "інвестиційної привабливості Донбасу" для Кремля. І тоді ситуація піде на спад. При цьому ОРДЛО також буде перебувати в ситуації за аналогією з Придністров'ям. Є ще третій, але малоймовірний варіант, – наголошує Дмитро Воронков. – Це оновлення політичної еліти у самому Кремлі – і бажання нової влади вирішити проблему на ділі, а не на словах. Тоді можлива деокупація Донбасу. Але зараз складно щось прогнозувати, оскільки ситуація з ОРДЛО так чи інакше переплітається із переговорними процесами РФ-США, РФ-НАТО. Лише спираючись на підсумки цих дискусій, можна буде робити точніші прогнози".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Данілов заявив, що Україна може мобілізувати до 2,5 млн людей у разі нападу Росії.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.