Головна Новини Політика зовнішня політика Україна швидше за всіх у Європі проводить реформи: чому не особливо відчуваються позитивні зміни
commentss НОВИНИ Всі новини

Україна швидше за всіх у Європі проводить реформи: чому не особливо відчуваються позитивні зміни

Президент Володимир Зеленський зазначив стрімкість прийняття реформ в Україні

8 липня 2021, 22:31
Поділіться публікацією:

Президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з президентом Литви Гітанасом Науседою у Вільнюсі зазначив ппо стрімкість прийняття реформ в Україні. За його словами, Україна за частиною реформи сьогодні найшвидша в Європі, до того ж — мінімально бюрократична.

Україна швидше за всіх у Європі проводить реформи: чому не особливо відчуваються позитивні зміни

Володимир Зеленський (фото з відкритих джерел)

Що можна сказати про цю заяву? Чому при такому "ударному" реформуванні українці не надто відчувають позитивні зміни? Експерти оцінили для порталу "Коментарі".

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко зазначає, що "ударне" реформування, яке почалося у нас після 2014 року, багато в чому у зв'язку з Угодою про асоціацію з ЄС, пояснюється просто — ми зі своїми реформами сильно запізнилися.

"Наприклад, реформа децентралізації в Польщі була проведена у другій половині 90-х, а у нас — тільки через 20 років. За багатьма іншими реформ схожа ситуація. У більшості наших західних сусідів, навіть в РФ, багато реформ, які ми проводимо зараз, проведені набагато раніше, — підкреслює Володимир Фесенко.
За деякими реформ ми відчуваємо ефект. Наприклад, на рівні системи управління, та ж децентралізація. При цьому бюджети міст відчули приплив коштів, але їх використання — не завжди ефективно. На жаль, часто влади працюють самі на себе або на місцевий бізнес, а не на інтереси жителів своїх територій. Або роблять іміджеві проекти типу парків. Ті дають електоральний ефект, але на рівень життя мало впливають".

За словами політолога, є низка причин, чому українці не відчувають ефективності від величезної кількості реформ.

Перша причина — ефект більшості реформ, особливо структурних, яка проявляється, як правило, через 5-10 років.

"Десь швидше, десь — повільніше. Можна згадати перший етап земельної реформи в Україні — розпаювання. Він відбувся в кінці 90-х — на початку 2000-х, а ефект відчули через 5-7 років. І зараз відчуваємо у вигляді рекордного урожаю зернових. Причому із земельною реформою ми явно запізнилися", — зазначає Володимир Фесенко.

Друга причина — неефективність багатьох реформ.

"Приклад — судова реформа. Мало хто знає, але у нас було проведено вже чотири судових реформи! А проблема залишається. Є якісь позитивні тенденції, по тому ж Верховному суду, антикорупційна. Але загалом не вирішена головна проблема — корупція в судах, — підкреслює експерт.
Також слід розуміти, що навколо процесу реформ завжди є конфлікт інтересів. Це стосується і реформи в будівельній сфері, і медичної реформи. В останній, з одного боку, ми побачили позитивні моменти (створення того ж інституту сімейного лікаря). А з іншого — явно помилковою була ліквідація санітарно-епідеміологічної служби. І це проблема тієї самої ефективності реформ".

Частина нововведень себе виправдала, частина — мала явно негативні наслідки. Тому багато реформ доводиться коригувати, пояснює Володимир Фесенко. Як ту ж реформу корпоративного управління, навколо якої зараз тривають серйозні суперечки.

"Великі держкомпанії (ті ж Нафтогаз, УЗ) фактично виведені з-під контролю держави. Це, начебто мало б посилити їх незалежність і економічну ефективність. А виявилося, що менеджмент став працювати на себе, банально заробляючи на тій чи іншій компанії, що не особливо піклуючись про прибуток для держави, про споживачів. в результаті саме менеджмент став головним вигодонабувачем такої реформи. Так що є помилки в реформаторському процесі, які треба виправляти", — говорить експерт.

Ще однією причиною відсутності видимого ефекту багатьох реформ він називає відмінності в підході, в розумінні реформ між західними партнерами і Україною.

"У МВФ або Брюсселі бачать одні пріоритети реформ, а в Україні — дещо інші. З моєї точки зору, ми повинні орієнтуватися на власне розуміння важливості тих чи інших видозмін. Але ця різниця в пріоритетності реформ теж спрацьовує, викликаючи певний дисонанс, який знижує ефективність перетворень", — резюмує Володимир Фесенко.

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін запевняє, що стрімкість прийняття тих чи інших рішень, законів, в тому числі в турборежимі, не призводить до поліпшення життя українців.

"Загальна ідеологічна канва, яку проповідує ця влада, — неолібералізм, але з деякими українськими особливостями. Ми бачимо скорочення державної присутності всюди, де тільки можна, в різних сферах життя; надію на якусь невидиму руку ринку, яка повинна все вирішити; спробу зменшити соцпрограми усіма можливими способами. А при цьому — зростання фіскального пресингу для оплати кредитів, які набрала наші владу. Такий ідеологічний складник ми бачимо в діях уряду, парламентської більшості. Було б дивно, якби такі підходи вели до того, щоб населення стало жити краще" , — вважає Олексій Якубін.

Він звертає увагу на те, що зміни, які українцям презентують під виглядом реформ, не використовують у більшості розвинених країн.

"У тих же США, провідних країнах ЄС — більш розвинена соціальна політика, збільшують виплати постраждалим від корона-кризи. Все голосніше ведуться дискусії, що сфера медицини — не сфера послуг, а суспільне благо і право. А в Україні ж — заповідник неолібералізму, але з якимось особливим ухилом", — говорить політолог.

Він вважає дивним, коли президент хвалиться швидкістю реформ, тоді як від подібних змін держава стає менш життєздатною.

"Люди виживають самі по собі, а держструктури існують в якійсь паралельній реальності або не існують зовсім. Держава стає все менш дієздатною щодо вирішення проблем людей, — акцентує Олексій Якубін. — Вся його ключова функція, по суті, зводиться до того, щоб зібрати якомога більше з населення — у вигляді податків, комунальних тарифів. І все заради того, щоб здійснювати виплати кредиторам, а українським фінансово-промисловим групам, які мають вплив на владу, могли використовувати цей бюджетний "пиріг".

Нагадаємо, Україна розвивається і досягає нових вершин в різних сферах, щоб мати можливість незабаром стати учасницею Євросоюзу. На думку прем'єр-міністра Республіки Литва Інгріди Шимон, найбільше реформування в Україні вимагають протистояння корупціонерам, а також забезпечення верховенства права.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua

Новини