ТКГ щодо Донбасу: чому Мінськ «помер» як місце переговорів

Після завершення пандемії українська делегація в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу не буде їхати до Мінська на переговори через ворожу риторику Білорусі щодо України. Про це заявив віце-прем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, заступник голови української делегації в ТКГ Олексій Резніков.

Україна відмовиться від Мінська як місця переговорів. Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

"Коментарі" поцікавилися в експертів, чи правильне це рішення і чи стосуються його нещодавні перемовини президента України з очільниками США і Великобританії.

"Після президентських виборів у Білорусі ситуація змінилася"

Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Марія Золкіна підкреслює, що питання перенесення засідань ТКГ з Мінська обговорюється після президентських виборів у Білорусі, за результатами яких Лукашенко фактично призначив себе президентом. Потім були жорсткі придушення протестів і посилення антиєвропейської та антиукраїнської риторики.

"Із серпня у Білорусі масово і безпрецедентно порушувалися всі мислимі і немислимі права людини і громадян. До того ж, якісно почав посилюватися військово-політичний компонент російського впливу на територію Білорусі. Тому нині можна говорити, що Мінськ точно вже не може вважатися навіть символічно нейтральним майданчиком для ведення переговорів щодо Донбасу. Вона ніколи не була повністю нейтральною, але була прийнятною і для України, і для Росії з політичної точки зору. Але після президентських виборів у Білорусі ситуація змінилася. Тож рішення про перенесення переговорів в інше місце вважаю досить обґрунтованим", — говорить Марія Золкіна.

У той же час, відзначає вона, важливо зрозуміти, куди переносити ведення переговорів.

"Все не так просто. У процесі беруть участь люди, які є порушниками нашого українського законодавства, Кримінального кодексу. І фізично їх запрошувати на територію будь-якої з країн ЄС буде небезпечним прецедентом. Це буде виглядати як наданням їм нехай і символічного дипломатичного, але, по суті, імунітету. Тому новий переговорний майданчик, з моєї точки зору, не повинен бути в державах-членах Євросоюзу. Але така країна не повинна бути і політичним союзником РФ. Тобто, це має бути держава більш-менш нейтральна, прийнятна як майданчик для переговорів і для України, і для РФ", — резюмує Марія Золкіна.

"Мінськ як місце переговорів "помирав" у два етапи"

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко впевнений, що з самого початку вибір Мінська як переговорний майданчик був некращим рішенням для України.

"Уже тоді Білорусь була, по суті, складником союзної держави із РФ. Фактично Україна і ОБСЄ вели переговори в рамках ТКГ на території противника, — пояснює Павло Жовніренко. — Ну, а після підтасування результатів виборів у Білорусі, після бурі протестів і жорстокого їх придушення режим Лукашенка за підтримки Москви така Білорусь остаточно стала сателітом Росії. До того ж Лукашенко прямо звинувачував Україну у сприянні цим протестам, у поставках зброї на територію Білорусі. Були особисті образи на адресу президента України. Після таких випадів повертатися до Мінська як до місця проведення переговорів — це себе не поважати".

На думку експерта, Мінськ як місце переговорів "помирав" у два етапи.

"Перший — все більш явне перебування Білорусі в орбіті РФ, другий — безпосередньо після президентських виборів у серпні минулого року, результати яких були фальсифіковані", — зазначає Павло Жовніренко.

Він не вважає, що недавні телефонні переговори президента Зеленського з головою Білого дому Джо Байденом і прем'єром Великобританії Борисом Джонсоном стосувалися Мінського формату загалом і Мінська як майданчика переговорів зокрема.

"Мінський формат — непрацюючий механізм. Це давно зрозуміло. Навіть "нормандський формат" буксує через активну протидію переговорів з боку Росії та пасивності Німеччини і Франції. А тому перемовини голови України з очільниками США і Великобританії важливі в аспекиі можливого "воскресіння" Будапештського формату, який цілком може "вдихнути життя" у переговорний процес щодо врегулювання конфлікту між РФ і Україною, а також сприяти відновленню територіальної цілісності нашої країни. Тієї самої, яку гарантували США, Великобританія і Росія, коли Україна відмовилася від статусу ядерної держави. Усе це закріплено Будапештським меморандумом, і саме його підписантів необхідно залучати до переговорів", — вважає Павло Жовніренко.

Нагадаємо, Резніков пророкує Росії "глибокі зміни". Експерти розповіли, яка їх вірогідність і зв'язок із війною на Донбасі.