Статус кандидата: чи зможе Україна виконати вимоги ЄС та провести реформи

Єврокомісія рекомендувала надати Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу (ЄС). Глава Офісу президента України Андрій Єрмак назвав головні умови, які потрібно виконати Україні перед початком переговорів щодо вступу до ЄС. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" ці умови, а також – які з них виконати найскладніше.

фото фейсбук

Ми беремо на себе серйозні зобов'язання, приймаючи з рук Єврокомісії кандидатство в члени ЄС

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик розмірковує так:

"Якщо говорити про те, що описано в телеграм-каналі Єрмака, то практично все зводиться до антикорупційної боротьби. Головні позиції, які наблизять наше членство в ЄС, стосуються формування Конституційного суду, органів юстиції, Вищої Ради Юстиції, функціонування незалежної судової системи. За великим рахунком, це другий захід у велику судову реформу та антикорупційну політику".

За словами експерта, основні претензії з боку європейських політиків та керівництва ЄС до української влади стосувалися саме боротьби з корупцією. Точніше – її імітації.

"У Європі розуміли, що всі так звані справи, затримання, арешти активів мали бутафорний характер. Більшість справ не доходили до суду, а якщо доходили, то не завершувалися вироками з реальними термінами. Більшість чиновників, затриманих за корупційні діяння, не посадили. Судова система, органи правосуддя, правоохоронні органи, прокуратура фактично торгували справами. Підбір суддів, управління судовою системою в ручному режимі – велика спокуса, яка була і до Януковича, і за його правління (що забезпечував Портнов), і після. За Порошенка цим займалася спеціальна команда, яка працює в Адміністрації президента. Потім, вже в Офісі президента Зеленського, тим самим займалася команда Татарова і того ж Портнова", – зазначає Віталій Кулик.

Все це, за його словами, свідчить, що за всіх часів в Україні президент та його команда намагалися у ручному режимі керувати судовою системою. Відповідно, чистота експерименту з реформи судової системи та антикорупційної політики наштовхувалася на те, що влада (а саме – Банкова) постійно намагалася порушити правила, оминути їх, сфальшувати результати. Що сприяло відтворенню корупції у судовій системі та антикорупційних органах.

"У результаті сама архітектура антикорупційних інституцій на чолі з НАБУ була побудована так, що вони перетягували канат між собою, а не вчиняли боротьбу з корупцією. Ми отримали багато антикорупційних органів із надзвичайно малим ККД. Основна їх частина просто обслуговувала НАБУ, тоді як вони мали стати рівноцінними партнерами", – пояснює Віталій Кулик.

Як наслідок, продовжує він, ми бачили випинання НАБУ та заслуг бюро, спроби лобіювання на Заході замість того, щоб це був консенсус, який працює на результат.

"Тому вимоги для нашої подальшої євроінтеграції є обґрунтованими. І не такими легкими для виконання, незважаючи на те, що низка українських політиків має рожеві окуляри з цього приводу. У мене сумніви щодо виконання у повному обсязі цих зобов'язань. Тому що ця влада, як і попередня, навіть за умов війни не встояла від спокуси контролювати судову систему, антикорупційну боротьбу у ручному режимі. Карати одних і милувати інших, заплющуючи очі на їхні злочини. Політичний вплив на судову систему – величезний, нікуди не подівся. Більше того, сама судова система стає способом з'ясування стосунків між різними політичними угрупованнями", – наголошує експерт.

Він переживає: чи не спробує, давши зобов'язання виконати ці умови, українська влада – потім, після перемоги чи після того, як ми увійдемо у ситуацію реалізації зазначених позицій – знову імітувати чи перегравати, як це було раніше. Коли ми обіцяли реформувати Конституційний суд, Вищу Раду Юстиції, а потім відмовлялися від них, маніпулювали ними.

"Звичайно, це викликало роздратування та недовіру до української влади з боку наших західних партнерів. І ставало, зокрема, предметом спекуляцій різноманітних "соросят". Приводом до створення проблем для здобуття коаліції на підтримку України у боротьбі з Росією, – наголошує Віталій Кулик. – І зараз, підписуючись під цими умовами, приймаючи з рук Єврокомісії кандидатство у члени ЄС, ми беремо на себе серйозні зобов'язання. І якщо хтось на Банковій думає, що можна буде потім розіграти партнерів, щось недоробити – це нерозуміння того, що ми таким чином можемо ніколи не набути власне членства в Євросоюзі. Як це сталося з Туреччиною, яка має статус кандидата з 1999 року".

Крім того, зазначає експерт, коли ми говоримо про виконання цих зобов'язань, треба розуміти, що є внутрішній, вкрай складний порядок денний. Включно з рішеннями, спрямованими на зміцнення внутрішньополітичної стабільності в умовах воєнних дій (або збереження небезпеки їх відновлення навіть після досягнення миру), на підвищення безпеки для України – передбачають концентрацію в руках влади певних ресурсів (у тому числі у питаннях правосуддя та правоохоронних органів).

"Тобто нам важливо не втратити керованість та ефективність системи, – пояснює Віталій Кулик. – Не втратити можливість обов'язкового покарання злочинців у наших специфічних умовах. А це може бути, якщо ми підемо реалізовувати всі зобов'язання – за буквою. І ця вилка між імітацією та бездумною реалізацією зобов'язань – справжній виклик для нашої влади".

Реалізувати вимоги ЄС для нинішньої влади буде проблематично

Заява президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, що наша країна демонструє верховенство права, це не більш ніж голослівна заява європейського політика, який далека від розуміння реальної ситуації – і не знає про "телефонне право", яке процвітає в Україні. Так вважає адвокат, керуючий партнер у Юридичній фірмі Patriot.Legal Денис Бондар.

"Що стосується частини з озвучених кроків, які ще слід пройти, то, на мій погляд, реалізувати їх для нинішньої влади буде проблематично. Адже раніше її представники хотіли все забрати під себе. Зокрема, щоби новий директор НАБУ призначався за рішенням президента, – нагадує експерт. – Буде проблема із призначенням суддів Конституційного суду, оскільки поточне законодавство не дозволяє це робити, як того хоче Офіс Зеленського (а хоче він, щоб там було якнайбільше підконтрольних їм суддів)".

Денис Бондар нагадує, що ніяк не запрацює Вища Кваліфікаційна комісія суддів, конфлікт навколо формування якої розпочався з моменту приходу Зеленського до влади (коли він і "слуги" хотіли в ручному режимі призначати суддів, а як наслідок – мати "вирішальний голос" у потрібних рішеннях судів).

Щодо FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей), то фінмоніторинг у нашій країні, на думку Дениса Бондаря, від початку діяльності Гетьманцева (голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, відомий своїми ініціативами, спрямованими на максимальне зарегулювання та оподаткування представників бізнес-сфери), вже перевершив європейські стандарти і був імплементований у самій перекрученій формі.

"Тут нашій владі треба віддати "належне", – іронізує експерт, – обмежувати свободу, погіршувати життя та "закручувати гайки" простим громадянам вона вміє".

Що стосується решти пунктів (наближення нашого законодавства до європейського, імплементації деяких обов'язкових нормативних актів, які звужуватимуть повноваження чинної влади), то з цим можуть бути проблеми, прогнозує Денис Бондар. На його думку, влада в Україні традиційно демонструє, що хоче керувати процесами одноосібно – і якнайдовше.

"До речі, починати імплементувати ці необхідні для євроінтеграції України законодавчі норми "слуги" могли одразу, як прийшли до влади – ще 2019 року. Проте вони воліли займатися посиленням фінмоніторингу, погіршенням інвестиційної привабливості України, тотальними атаками на бізнес. Тобто, вибрали перерозподіл коштів через бюджет, "схематоз", ніж стати ближче до Європейського Союзу. Дуже не хотілося б, щоб історія не повторилася", – зізнався Денис Бондар.

Формально виконати вимоги можна швидко, але хто і як це оцінюватиме

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що всі ці "умови" не мають жодного відношення до членства в ЄС.

"Таких вимог не пред'являли до жодного кандидата, оскільки формально їх реалізувати можна за добу. І рівним рахунком від такої "реалізації" нічого не зміниться. Мало того, в жодній європейській країні такий термін як "цнотливість/невинність" (це дослівно переклад поняття "доброчесність"), не використовується в юриспруденції. Бо несе безліч конотацій, пов'язаних виключно з індивідуальними оціночними судженнями", – аргументує Юрій Гаврилечко.

Так що, продовжує він, ці "умови" більше схожі на спробу ЄС зробити все можливе, щоб відмовитися від своїх зобов'язань та перекласти відповідальність за це на Україну.

"Членство в ЄС нам потрібне зараз, а реформа правоохоронних органів під час війни – це нонсенс, – наголошує експерт. – Немає жодної держави у світі, яка б могла похвалитися подібним. Ця умова можна бути виконана лише формально. На папері. Отже, акцентую, виконати це можна буквально завтра. Питання в тому – хто і як оцінюватиме виконане".

Як повідомляв портал "Коментарі", Єврокомісія надала рекомендації щодо статусу кандидата не лише Україні.