Головна Новини Політика зовнішня політика Саміт Україна-ЄС: які результати він приніс українцям
commentss НОВИНИ Всі новини

Саміт Україна-ЄС: які результати він приніс українцям

Експерти розповіли, які висновки може зробити Україна після проведення саміту цього року

7 жовтня 2020, 13:32 comments1673
Поділіться публікацією:

"Коментарі" разом з експертами підбили підсумки саміту Україна-ЄС. За що варто порадіти, а що — засмучує? Які можна зробити висновки? Відповіді на ці та інші питання — в нашому матеріалі.

Саміт Україна-ЄС: які результати він приніс українцям

Фото: ОП

"ЄС демонструє необхідність співпраці з Україною"

Політтехнолог, глава Інституту демократії та розвитку "PolitA" Катерина Одарченко звертає увагу на досить складні відносини всередині ЄС. Які ще більше ускладнилися у зв'язку з коронакризою. Тому, підкреслює експерт, розраховувати на солідну допомогу нам не варто через об'єктивні причини. І виділення Україні 60 млн євро від ЄС — це дуже небагато. До того ж все це цільового призначення — боротьба з пандемією, розвиток громадянського суспільства, кліматичні моменти, якась гуманітарна допомога Донбасу.

"Якщо ми говоримо про інтеграцію до євроспільноти, це перспективи не одного десятка років, як мені здається. Якщо бути об'єктивними. Що також ускладнює комунікацію, — зазначає експерт. — Якщо ж говорити про той формат співпраці, який маємо зараз, а також про перебування Зеленського в Брюсселі, ми бачимо, що ЄС демонструє необхідність співпраці з Україною. Але не в тому ракурсі й не у тих обсягах, що нам би хотілося".

Катерина Одарченко нагадує, що Україну на саміті хвалили за закони, які ми прийняли, зокрема, для отримання зовнішньої допомоги. Це і відкриття ринку землі, і "банківський закон", відомий як антиколомойський. Вона також звертає увагу, що високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель знову повторив слова про важливість судової реформи.

"Він недавно побував в Україні, де зустрічався з нашими антикорупціонерами, до яких особисто у мене скептичне ставлення, — зазначає політтехнолог. — Річ у тому, що часто представники ЄС і США знаходяться в певному інформаційному вакуумі. Їх позиція формується кількома організаціями, які вважають, що монополізували вплив на аналітику про Україну".

На думку експерта, меседжі Борреля про боротьбу з корупцією не несуть чіткого характеру. Як і слова про важливість судової реформи.

"Конкретика не обговорюється. Дається лише якась загальна характеристика, під яку можу підганяти те, що потрібно для внутрішньої політики, а не для розвитку країни", — вважає Катерина Одарченко.

Вона підкреслює, що страшилка, ніби нам скасують безвіз, знову повертає нас до теми антикорупційних органів. До роботи яких є чимало запитань.

"До заяв про економічну інтеграцію, про те, що торгівля між Україною та ЄС нібито виросла за чотири роки більш ніж на 60% відсотків, теж потрібно ставитися обережно, — вважає політтехнолог. — Якщо говорити про збільшення квот, перегляд деяких аспектів Угоди з вигодою для української сторони — таких деталей ми не почули. Лише загальні фрази про цифрову економіку, зелену енергетику і т.д".

Загальні ж фрази, за словами експерта, стосуються Криму і Донбасу.

"Так, нашу територіальну цілісність підтримують. Але ніякого чіткого конструктиву ми не почули, — каже Катерина Одарченко. — Йдуть обговорення про Кримську платформу як про формат переговорів. Але поки все це — не більше, ніж розмови".

"Минулий саміт — це не крапка, не кома, а три крапки"

Політичний експерт Сергій Таран упевнений, що слова Зеленського про те, що Україна повинна рухатися в ЄС, вимагають підкріплення конкретними діями, кроками у внутрішній політиці.

"Для європейських політиків слова мало значать, — підкреслює експерт. — А в Україні вони бачать, що Угод про Асоціацію українською владою не просувається. Більш того — після кроків, які дозволили нам отримати безвіз, ми почали рухатися у зворотному напрямку. Зараз йде атака на антикорупційні органи, втрачається незалежність НБУ, фактично скасовані конкурси на державні пости".

На думку Сергія Тарана, все це показує, що риторика Зеленського і дії української влади — різні.

"Наші лідери повинні своїми діями показувати, що вони дійсно хочуть побудувати Європу в Україні. І подальше наше просування на шляху в ЄС буде прямо залежати від реформ, які цьому сприяють. Суди, антикорупційний блок, фінансові структури. Тож минулий саміт — це не крапка, не кома, а три крапки", — резюмує політексперт.

"Європа розчарувалася в Зеленському, як і в Порошенкові"

На думку політолога-міжнародника Георгія Кухалейшвілі, є кілька плюсів минулого саміту Україна-ЄС. Але є і ряд питань.

"Всупереч зростанню кількості хворих на коронавірус в Україні, а також різним скандалам, в епіцентрі яких виявилася команда Зеленського, ЄС не має наміру припиняти угоду про безвізовий режим, — зазначає експерт позитиви. — Також саміт став підтвердженням того, що буде вестися робота з підготовки угоди про вільний доступ на європейський ринок продукції українських промисловців. Інше питання, наскільки цьому відповідає наше законодавство, яке перевірятиме європейська комісія".

Українці можуть розраховувати на передачу європейцями рецепта вакцини від коронавірусу і перспективу її виробництва, підкреслює Георгій Кухалейшвілі.

"Однак, європейських грошей ми не отримаємо через те, що немає будь-яких зрушень в боротьбі з корупцією. У плані сприйнятливості до корупції Україна на 126 місці у світі, й ми випереджаємо Болгарію, найбільш корумповану країну ЄС. Сумнівно, що взагалі буде якийсь прогрес в цьому напрямку через банальний дефіцит компетенції у вищих ешелонах влади або бажання доводити до кінця гучні корупційні справи. Команда Зеленського не зробила цього за півтора року перебування при владі. Відповідно, Європа розчарувалася в ньому, як і в Порошенкові, чиє оточення займалося фінансовими махінаціями, відкатами, непотизмом", — пояснює політолог-міжнародник.

При Зеленському, продовжує Георгій Кухалейшвілі, у владу потрапляють випадкові некомпетентні для держслужби люди. Це викликає великі сумніви в ЄС і турботу про долю 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги. Адже вони можуть бути витрачені не за призначенням. На що і натякнув глава європейської дипломатії Жозеп Боррель, заявивши, що ЄС для України — не банкомат.

Як повідомлялося раніше, експерти оцінили висловлювання Борреля про те, що Євросоюз — не банкомат, і пояснили — чи є загроза розриву відносин між ЄС і Україною.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини