Євросоюз - не банкомат: чи є загроза розриву відносин між ЄС та Україною

Верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель незабаром після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським написав у своїй статті, що Україна не повинна розглядати ЄС як благодійну організацію або банкомат. Деякий час по тому цю фразу прибрали зі статті. Також Боррель скасував раніше запланований візит на Донбас — туди в результаті прилетів один Зеленський. "Коментарі" поцікавилися у експертів, що відбувається між Україною і ЄС, чи можливий розрив відносин або їх охолодження.

"В ЄС зараз очікують кроки назустріч"

Про розрив відносин між Україною та Євросоюзом мови бути не може, впевнений політолог, кандидат політичних наук Максим Ялі. Але можна говорити про тимчасові розбіжності щодо подальших шляхів співпраці. Про це свідчить і перенесення саміту Україна-ЄС з 1 на 6 жовтня.

"Як відомо, в ЄС останнім часом стурбовані згортанням реформ і спробою, як здається "того боку", повернутися до практики "попередників" у методах призначення на ключові посади в органах, завданням яких і є боротьба з корупцією. А саме її, нагадаю, європейські бюрократи вважають найбільшим злом для суверенітету і політичної стабільності України", — говорить Максим Ялі.

На його думку, в висловлюванні Борреля явно виражене роздратування, що рідко може дозволити собі європейський чиновник такого рангу.

"Сторони явно не погодили основні пункти як переговорів, так і підсумкового документа, зміст якого обговорюють заздалегідь, — підкреслює політолог. — Упевнений, в ЄС зараз очікують кроки назустріч. І призначення глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) буде для них маркером готовності президента Зеленського дотримуватися обраного в 2014 році шляху реформ".

Експерт зазначає, що на саміті Україна-ЄС повинен обговорюватися і частковий перегляд Договору про Асоціацію з ЄС, про що давно говорила українська сторона.

"Часу залишилося небагато. Але думаю, сторони прийдуть до консенсусу в результаті — й усі непорозуміння між сторонами будуть улагоджені", — прогнозує Максим Ялі.

"Захід розуміє, що Зеленський лицемірить в питаннях боротьби з корупцією"

На думку політексперта, кандидата політичних наук Олександра Палія, певне охолодження між Києвом і ЄС намітилося в зв'язку з діями Зелінського щодо ліквідації антикорупційної інфраструктури в Україні.

"Захід розуміє, що Зеленський лицемірить в питаннях боротьби з корупцією. Олігархи і російська п'ята колона в оточенні президента штовхають його від ЄС, тобто в бік Росії. Особливо наочно це відбувається в питанні покривання ним суддівської мафії, — вважає політексперт — І от, не здійснюючи реформ, а навіть торпедуючи їх, президент України вимагає у Європи грошей на фактично зміцнення корупції".

Природно, підкреслює Олександр Палій, це не викликало гарної реакції у Борреля.

"Саміт Україна-ЄС відбудеться вже незабаром. Тоді й стане ясно, як буде далі розвиватися ситуація", — резюмує експерт.

"Усвідомлене бажання Заходу перевести відносини з нами в прагматичне поле"

Політичний консультант, глава Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко вважає, що слова Жозеппа Борреля, які викликали резонанс, можна трактувати як докір владі України за негативні тенденції в частині реформ.

"Зокрема, були конкретні неодноразові заяви з приводу важливості політичної незалежності судових та антикорупційних органів, особливо після рішення Конституційного суду України щодо директора НАБУ Артему Ситнику. Крім того, Жозепп Боррель акцентував на відсутності прогресу в справі ПриватБанку про розкрадання 5 млрд доларів", — нагадує політконсультант.

За словами Ярослава Божка, ці важливі фактори псують враження про владу України на Заході. І є реальною причиною гальмування взаємин.

"Звичайно, це не конфлікт, але вже усвідомлене бажання Заходу перевести відносини з нами в прагматичне поле, — вважає експерт. — Будуть ще жорсткіше моніторити відповідність дій даним раніше обіцянкам".

Нагадаємо, в Євросоюзі заявили про перенесення саміту Україна-ЄС .