Росія не йде від кордонів України: чому і чого чекати далі

Росія відкликала лише кілька тисяч військовослужбовців від кордону з Україною, однак більшість залишилася. Про це заявили високопоставлені представники адміністрації президента США Джо Байдена, передає The New York Times. Про це ж сьогодні говорили президент України Володимир Зеленський і держсекретар США Ентоні Блінкен. Як довго війська РФ можуть стояти біля наших кордонів? Чи залишається загроза вторгнення? "Коментарі" дізналися відповіді у експертів.

Кордон України. Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

"Навряд чи повториться ситуація 2014 року"

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов вважає, що при підрахунках, які наводить американська преса, кудись "втратили" п'ять тисяч російських військовослужбовців.

"З кінця 2015 року на українсько-російському кордоні РФ зосередила угруповання із 83-85 тисяч осіб. Вони як були, так і будуть там залишатися. Це місця їх постійної дислокації, — пояснює Олег Жданов. — Військова техніка, якої стало дійсно значно більше, швидше за все, піде на доукомплектування частин, що знаходяться вздовж нашого кордону. В рамках реформування своїх збройних сил РФ переходить від бригадно-батальйонної структури до дивізійно-полкової. Для порівняння — якщо у бригаді 85 танків, то у дивізії — 254. Думаю, що бойова техніка залишена саме для того, щоб розгорнути бригади у дивізії".

Коментуючи ймовірність вторгнення, військовий експерт зазначив, що нарощування сил і засобів на своєму західному кордоні — це усе, на що нині здатна РФ. У пряме протистояння з Україною, тим більше з колективним Заходом, вона вступити не наважиться, впевнений Олег Жданов.

"Вони можуть загострювати ситуацію тільки в рамках ОРДЛО. Невеликий же бліцкриг не дасть нічого, крім втрат, які призведуть до соціальної напруженості в самій РФ. Плюс — до жорсткої відповіді з боку Заходу, який вже відреагував на нарощування росіянами сил біля кордонів України і в Криму. Так що навряд чи повториться ситуація 2014 року, — вважає експерт. — Хоча США активно втягують РФ в ігрища у стилі "хто сильніший, у кого більше". У березні відбулися навчання НАТО, а у квітні РФ почала нарощувати війська. Весь травень до червня — знову навчання НАТО — від Балкан до країн Балтії. Величезний масштаб. Подивимося, чим зможе відповісти РФ".

"Оптимальна для нападу ситуація може скластися вкінці літа — на початку осені"

На думку політолога Андрія Окари, Кремль навряд чи збирався у квітні нападати на Україну. І навряд чи збирається зараз.

"Коли російська влада щось подібне замишляє, вона робить це раптово. А тут була явна демонстрація, "гра м'язами". Якщо з усіх камер і телефонів можна було знімати, як російська техніка їде до кордонів, це точно не для того, щоб почався наступ. Це була демонстрація. Потім так само демонстративно відвели кілька військ. Техніка, військові літаки і російські кораблі, які масово зайшли в Чорне і Азовське моря, нікуди, схоже, не збираються йти. Передислоковувати техніку набагато складніше, аніж людей ганяти туди-сюди. Ось це якраз і може свідчити про те, що загроза зберігається, що військові події можливі. Але не зараз", — вважає Андрій Окара.

Він не виключає, що оптимальна для нападу ситуація може скластися вкінці літа — на початку осені.

"На цей час плануються російсько-білоруські навчання, а НАТО їх якраз закінчить. У РФ на вересень заплановані вибори у Держдуму, а Путін, як відомо, прихильник "маленької переможної війни". Додамо до цього фактор зневоднення Криму. Хто знає, яким буде літо, і чи не виникне термінова необхідність зробити усе, щоб вода таки пішла по Північно-Кримському каналу з боку Херсонської області. Усе — аж до вторгнення, — наголошує політолог. — До того ж, є ймовірність, що саме на той час добудують "Північний потік-2". У Кремлі не самогубці, щоб іти в атаку, поки він не добудований. А ось коли добудують — ймовірність нападу зросте. І нехай не обманюють Україну обіцянки Європи перекрити потік, якщо РФ нападе. Наприклад, можуть статися диверсії на території Росії на "трубі", яка веде в бік України. І що робити Європі? Навряд чи вона зважиться замерзати заради підтримки України. Вибираючи між своїми інтересами та демократичними цінностями, останнім часом Європа, особливо її лідери (Німеччина та Франція), все частіше вибирають саме власні інтереси".

Раніше експерти розповіли, як протистояти потоку дезінформації з боку російських ЗМІ напередодні Дня Перемоги.