Росія вперше подала позов проти України до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Про що говорить такий крок Москви? Які можуть бути наслідки? Чим повинна відповісти Україна? Щоб розібратися в цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.
РФ подала позов до ЄСПЛ проти України - фото з відкритих джерел
На державному рівні — глуха байдужість
Нардеп V, VI і VII скликань, екс-заступник голови Радміну Автономної Республіки Крим, голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко впевнений, що подібні потуги росіян мають пропагандистський характер.
"Україна повинна не оборонятися без кінця, а перехоплювати ініціативу і наступати на всіх фронтах, включаючи юридичний. І ми, на відміну від РФ, маємо на це право, оскільки це Росія напала на нас, а не навпаки", — підкреслює експерт.
Він нагадує, що є відповідні українські позови до ЄСПЛ — щодо збройного захоплення Криму, ОРДЛО. Є Міжнародний суд ООН, Морський трибунал, де також розглядаються позови України до держави-агресора.
"Але це — лише фрагменти. В Україні, як мінімум 2 млн постраждалих громадян: сім'ї загиблих, покалічених, поранених військових і цивільних; військовослужбовці, які побували в полоні; цивільні особи, незаконно позбавлені волі, які зазнали тортур на окупованих територіях; вимушені переселенці; громадяни, які втратили особисте майно в зоні військових дій, на окупованих територіях. Це все — важко постраждалі. Але, в принципі, кожен український громадянин так чи інакше (морально — безсумнівно) постраждав від російської агресії, — зазначає Андрій Сенченко. — А є ще потерпілий від російської агресії український бізнес, який (особливо малий і середній) фактично кинутий напризволяще. Є величезні втрати держави. Окупантами експлуатуються наші надра, природні ресурси, інфраструктура. Руйнуються наші об'єкти — промислові, культурні, історичні. Є масштабний екологічний збиток".
Попри таку кількість пластів постраждалих, системної війни на юридичному фронті проти держави-агресора немає, підкреслює експерт.
"Сьогодні жодне з відомств не виконує функції штабу, який координує наступ на цьому фронті. У підсумку на 8-й рік війни на державному рівні у жертв російської агресії немає підтримки. Крім нашого руху "Сила права" системно ніхто не допомагає громадянам судитися проти Росії. Ми сформували судову практику, є понад 1 тисяча позитивних рішень, які зафіксували десятки тисяч доказів російських злочинів на нашій землі, є заарештовані нами російські активи, але суспільній структурі самій не під силу підняти такий пласт як 2 млн позовів до суду. Потрібно включатися державі, за яку ми виконали більшу частину роботи", — упевнений Андрій Сенченко.
Він з жалем зазначає, що на державному рівні — глуха байдужість.
"Ми, вимушені переселенці, своїм коштом допомагаємо іншим постраждалим судитися проти РФ. А нам в тому ж Луцьку пропонують орендувати приміщення для цієї роботи за комерційними цінами. А в Хмельницькому податкова служба надсилає мені як керівнику "Сили права" обурливо хамський лист із пропозицією ліквідувати там наш філіал, який (неприбуткова організація!) "Не платить податки". У цьому питанні ми бачимо абсолютну байдужість чиновників і відсутність політичної волі замість повноцінної системи — міжвідомчого штабу, відповідального за юридичний наступ на російського агресора в інтересах постраждалих українських громадян, бізнесу та держави", — акцентує Андрій Сенченко.
На його думку, це питання необхідно розглянути на рівні РНБО. Прийняти відповідне політичне рішення, призначити відповідального, сформувати штаб. І щоб громадськість, українські громадяни, регулярно інформувалися про те, як йде робота в цьому напрямку. Інакше наша країна буде нескінченно спізнюватися і відбиватися, постійно обговорюючи агресивні ініціативи Кремля.
Росія намагається використовувати ЄСПЛ у своїх цілях
Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, представник Національної платформи для діалогу про мир і безпечну реінтеграцію Юлія Тищенко передбачає, що ми бачимо реакції Росії щодо судових процесів в ЄСПЛ проти самої РФ.
"Сьогодні в ЄСПЛ розглядається 5 міждержавних позовів України проти РФ. Вони стосуються порушень прав людини з боку РФ на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей і були представлені в період з 2014 до 2018 роки. Крім того, в ЄСПЛ надходить значна частина позовів громадян проти РФ щодо утисків та порушень їх прав на тимчасово окупованих територіях", — пояснює Юлія Тищенко.
Тому, зазначає вона, не дивні такі контрзаходи з боку РФ.
"Росія намагається використовувати ЄСПЛ у своїх цілях, — впевнена аналітик. — Розгляд таких справ триває роками, і суду ще потрібно прийняти рішення, наскільки російський запит взагалі в його компетенції. Сама ж РФ особливо не зважає на рішення ЄСПЛ. Зокрема, відповідно до російського законодавства, їх виконання не є обов'язковим. Це стосувалося значної кількості справ, індивідуальних позовів. Тому ми бачимо у виконанні росіян політичний цинізм і юридичну казуїстику. У будь-якому випадку, не варто очікувати швидких рішень".
Раніше портал "Коментарі" писав, що Німеччина
може ввести додаткові санкції проти Росії щодо України.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.