Пресинг США чи безпека: навіщо МЗС України хоче знімати обладнання Huawei

В інформаційних агентствах поширилася інформація, що МЗС України вирішило демонтувати обладнання китайської компанії Huawei, встановлене на відомчих будинках. З чим пов'язано таке рішення — і чи остаточне воно? Чи могла Україна поводитися якось інакше, враховуючи певний пресинг із боку США? У ситуації разом з експертами розбиралося видання "Коментарі".

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Інформацію про те, що заступник держсекретаря США Кіт Крач заявив, ніби МЗС України вирішило демонтувати все обладнання компанії Huawei, встановлене на відомчих будинках, поширило видання Укрінформ.

За його даними, Кіт Крач повідомив за підсумками зустрічі з прем'єр-міністром України Денисом Шмигаль. Наводилася і цитата американського дипломата: "Міністерство закордонних справ вирішило прибрати все обладнання Huawei зі своїх будинків, цей приклад наслідували й кілька інших урядових установ".

Повідомлялося і про те, що Україна висловила зацікавленість в приєднанні до підтримуваної США ініціативи "Чиста мережа", учасники якої заради інформаційної безпеки відмовляються від послуг китайських телекомунікаційних компаній у розвитку мереж 5G.

На сайті МЗС з цього приводу лише зазначалося, що Україна і США є стратегічними партнерами і активно співпрацюють у політичній, економічній і військовій сферах. А також в сфері кіберзахисту і кібербезпеки. І далі дуже коректно згадувалося, що американська допомога "може передбачати, зокрема, і заміну застарілого обладнання новими зразками". Ще одна цитата: "Перспектива заміни і перелік комп'ютерного обладнання, яке підлягатиме заміні, визначається з огляду на наявні фінансові ресурси та за результатами двосторонніх консультацій".

Тобто — ні про який повний демонтаж обладнання мови як би не йде... А якщо і йде — то гіпотетично.

На запит видання "Коментарі" представники Huawei Україна відзначили, що за 20 років діяльності в Україні та понад 30 років — у більш ніж 170 країнах і регіонах по всьому світу — вони не зафіксували жодних серйозних інцидентів, пов'язаних із загрозою безпеці.

"Huawei допомагає, а не загрожує українській галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Компанія ніколи не створювала загрозу кібербезпеці України, й цього не станеться і надалі", — підкреслювалося в офіційній заяві. Також наголошується, що державним органам, операторам і постачальникам необхідно співпрацювати, щоб в майбутньому подолати виклики цифрового світу, спираючись на стандарти і процедури верифікації, такі як NESAS.

"Створення відкритих, чесних і рівних умов бізнес-середовища — важливий показник сприятливого інвестиційного клімату в країні. Це приносить користь людям і державі в цілому", — резюмують в Huawei.

"У цьому контексті можна згадати ситуацію з Мотор Січ"

Експерт Українського інституту політики, магістр державного управління Володимир Воля акцентує, що рішення щодо обладнання Huawei, схоже, дійсно не остаточне. І явно прийнято з оглядкою на стратегічні партнерські відносини з США.

"Нинішня влада, нинішній МЗС, начебто, і хочуть дотримати паритет. Але змушені були (й поки змушені) під натиском адміністрації Трампа виконувати не коректні дії з точки зору розвитку україно-китайських відносин. Думаю, поки Трамп при владі, з цим тиском доводиться рахуватися. На шкоду відносинам із Китаєм. У цьому контексті можна згадати ситуацію з Мотор Січ", — зазначає експерт.

Нагадаємо, що недавно китайська компанія Skyrizon, один з інвесторів ПАТ "Мотор Січ", звернулася в міжнародний арбітраж проти держави Україна. Йдеться про стягнення збитків в 3,5 млрд. доларів.

Суть в тому, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) блокує покупку китайцями "Мотор Січ". У справі явно видно політичне підґрунтя, а саме — американський слід. Адже при Трампові саме Китай вважався головним суперником США. І будь-які його дії в Україні припинялися, в тому числі неявними окриками через океан...

"І ситуація з "Мотор Січ", і ситуація з Huawei залишає неприємний осад, — продовжує Володимир Воля. — Не думаю, що такі кроки здатні в цілому знищити перспективи тісніших економічних взаємовідносин між Україною і Китаєм. Але шкодять вони їм — безумовно. У той же час, потрібно розуміти, що будь-яке іноземна обладнання, яке має потенціал для збору інформації, є фактором ризику для будь-якої суверенної держави. І українському керівництву доведеться думати на тим, як забезпечити конфіденційність розмов урядовців. Але в існуючому політичному контексті Україна змушена поступатися тиску США. Не виключаю, що після зміни президента (а інавгурація Байдена, нагадаю, відбудеться в січні), США може переглянути свою політику щодо Китаю. Відповідно, буде переглянута і позиція українського керівництва. Можливо, урядові установи не будуть обладнані технічними виробами від Huawei, а більш широке використання цієї техніки стане предметом обговорення. Чесну конкуренцію (оптимальне співвідношення ціна-якість) ніхто не відміняв".

"Існує два підходи в оцінці такого роду подій"

Економічний експерт, генеральний директор в UFC Capital і Arsenal Capital Олександр Гаврутенко вважає, що існує два підходи в оцінці такого роду подій.

"Перший — в стилі проросійської пропаганди про колоніальний статус України і повну нашу залежність від Заходу, — зазначає він. — З акцентом на зовнішньому управлінні й тотальному диктуванні держдепу США у всіх сферах держуправління в своїх інтересах".

До другого підходу, на думку Олександра Гаврутенко, рідко хто вдається через дріб'язковості проблеми і відсутності в ньому політичного резонансу. Мова, за словами експерта, про те, щоб всебічно вивчити технічну сторону питання, економічну доцільність, зважити всі ризики в питаннях кібербезпеки та ін.

"І тоді, — продовжує Олександр Гаврутенко, — з величезною часткою ймовірності виявиться, що це рішення нашого МЗС — більш ніж раціональне і повністю відповідає інтересам української держави".

Як повідомлялося, експерти спрогнозували, якими можуть бути відносини США і України при Байдені.