Повернути Крим: чи є сенс в "Кримській платформі"

Україна презентувала в Брюсселі "Кримську платформу", яка повинна допомогти деокупації півострова. Як заявила заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова, НАТО цікавить така ініціатива, оскільки альянс знає про нинішню ситуацію у Чорного моря, додавши, що на цей момент обговорюються шляхи інтегрування "Кримської платформи" в ЄС. У Міністерстві закордонних справ повідомили, що перший саміт ініціативи запланований на наступний рік.

Аналітик експертного центру "Будинок демократії" Анатолій Октисюк вважає, що Порошенко більше був сконцентрований на спробі вирішити конфлікт на Донбасі. А тому мало приділяв уваги ситуації з Кримом. Повернення ж цієї проблеми на міжнародний рівень — правильний хід. Тим більше, що Росію це серйозно нервує. У чому, втім, є і небезпека.

"Структура, плюси та мінуси"

"Платформа складається з трьох рівнів. Перший — це робота експертів і аналітиків. Другий — технічний, там вже збираються дипломати, військові, депутати. І на підставі експертних розробок виробляють ті чи інші рішення. Третій — вищий рівень. Там вже робота йде на рівні міністрів, глав держав, — розповідає аналітик. — Плюс в тому, що тема Криму постійно почне присутнім в міжнародному порядку. Що ми знову і знову будемо говорити про мілітаризацію Криму, про ситуацію з правами людини, формувати нові санкційні списки (в тому числі тих, хто в обхід обмежень торгує з півостровом, незаконно відвідує його).

Є й мінуси. Так, РФ, якій ця ідея дуже не подобається, може агресивно відповісти. Наприклад, зупинити діалог по Донбасу. І ми вже бачимо такі спроби.

"До того ж в політичному плані реалізувати напрацювання Кримської платформи буде складно, — каже Анатолій Октисюк. — Конкретними результатами будуть, швидше за все, аналітичні та експертні документи. А досягти консенсусу або посилити списку санкцій тиск буде важко. Але, в будь-якому випадку, ідея правильна. Питання в тому, як її реалізують".

"Мало конкретики"

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович також вважає, що попередній владі приділяти більше уваги темі Криму заважав більш гарячий конфлікт на Донбасі.

"По Криму вже були санкції, світ не визнав окупації. А у нас з'явилися проблеми більш актуальні, пов'язані з військовою агресією, — пояснює він. — На жаль, Крим не фігурував у світовому порядку денному так, як мав би ... Нинішній владі також спочатку заважали дещо інші пріоритети. Тому питання Криму був на якийсь час винесено за дужки ".

Те, що команда Зеленського намагається актуалізувати цю проблему — позитивний крок. І це, звичайно, треба було робити раніше, підкреслює Ігор Рейтерович.

"Тим часом поки щодо" Кримської платформи "мало конкретики, — вважає експерт. — Як вона буде виглядати, хто туди увійде, які механізми будуть використовуватися? І найважливіше — чи братиме в ній участь Росія. Адже повернути Крим можна лише при залученні до дискусії країни, яка його окупувала ".

Чи захоче РФ брати участь в Кримській платформі — питання риторичне. На першому етапі — точно ні, упевнений Ігор Рейтерович.

"Якщо в цій платформі НЕ буде РФ, то майданчик можна використовувати як додатковий механізм санкцій тиску на окупантів, як можливість реалізації якихось соціальних, гуманітарних моментів. Але не як механізм, що сприяє реальному реінтеграції, — говорить експерт. — І, звичайно, без серйозних гравців — Великобританії, США, Німеччини, Франції — ефективність Кримської платформи буде невисокою".

Як раніше повідомляв портал "Коментарі", український МЗС представив ЄС ініціативу "Кримська платформа" для звільнення півострова