Політика перехідного періоду: чи буде Україна виконувати Мінські угоди

У Росії заявили, що проект закону про державну політику перехідного періоду, який недавно представили в Україні, означає фактично односторонній вихід України з Мінських угод. Про що говорить така реакція, чи варто розцінювати жорсткість формулювань як спосіб тиску Києва на Москву і які зміни можуть внести в документ у Верховній Раді, міркували українські експерти.

Колаж "Коментарів" - автор Дмитро Романюк

"Україна буде виконувати Мінські угоди, але по-своєму"

Експерт-міжнародник Антон Кучухідзе сумнівається в тому, що презентований Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій проекту закону "Про державну політику перехідного періоду" буде прийнятий саме в такому вигляді, як зараз.

"Поки презентація даного документа більше схожа на політичний крок, — вважає Антон Кучухідзе. — Україна показує свою ініціативність. І що ми не відступимо від логіки, що спочатку — безпека, потім — політичний процес. Росія може розповідати все, що завгодно. Президент Зеленський і глав МЗС Кулеба вже неодноразово заявили, що Україна буде виконувати Мінські угоди, але не в тому порядку, який там передбачений. Брати на себе відповідальність за помилки минулої влади, що пішла на такі невигідні Україні угоди (конституційна реформа, особливий статус Донбасу, потім вибори, а лише потім передача контролю за кордоном), вони не хочуть. І це зрозуміло. Є 11-й пункт Мінських угод, де чітко прописано, що вибори в ОРДЛО повинні відбуватися відповідно до критеріїв ОБСЄ. А це т.зв. Копенгагенські критерії, коли держава має контроль над кордоном, фактичну владу на цій території, забезпечуючи реально вільні вибори — з можливістю балотуватися всім, із запрошенням міжнародних спостерігачів і так далі".

"Росія не зацікавлена в припиненні війни"

На думку Петро Бурковського, аналітика Фонду "Демократичні ініціативи", різка реакція Росії на проект закону, поданий Мінреінтеграціі, підтверджує той факт, що РФ є стороною, учасником конфлікту на Донбасі. Причому учасником, який не зацікавлений у припиненні війни.

"Адже поданий законопроект як раз регулює дії органів державної влади України в разі мирного врегулювання і виведення збройних сил Росії з Донбасу, а також роззброєння інших формувань ОРДЛО під контролем ОБСЄ. Саме такий варіант розвитку подій зафіксовано в підсумковому документі зустрічі лідерів держав нормандського формату в Парижі в грудні 2019 року", — підкреслює аналітик.

Петро Бурковський впевнений — раз Росія тепер з таким підходом не згодна, це означає, що вона і не думала зовсім про мирне врегулювання і повернення Донбасу до складу України.

Відзначимо, що проекту закону "Про державну політику перехідного періоду" поки спрямований на розгляд центральним органам виконавчої влади, судових органів, прокуратури, органам військового управління, представництва президента України в АРК. Будь-хто може вносити свої пропозиції.

На цей момент в законопроекті запропоновано визначити, що державою-агресором щодо окупованого Криму, Севастополя і ОРДЛО є Російська Федерація. А також описані нюанси амністії (не для всіх), перехідного правосуддя і так далі.

Як повідомляв портал "Коментарі", Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розробило проект закону "Про державну політику перехідного періоду" — щодо окупованих територій. Мова, зокрема, йде про закріплення за Росією статусу "держава-агресор", про амністію, управлінні територіями і так далі... Видання "Коментарі" разом з експертами оцінювало плюси і мінуси висловлених пропозицій.