Україна, Польща і країни Балтії, німецькі "зелені", чимала частина американських політиків, включаючи демократів, виступають проти "Північного потоку-2" (СП-2), угоду про запуск якого уклали офіційні Вашингтон і Берлін на радість Москві. Глава українського МЗС Дмитро Кулеба запевняє, що це не кінець історії, а гра не закінчена. Чи так це? Чи є ще шанс зупинити СП-2 або хоча б виторгувати більш вигідні для України умови його запуску? Експерти оцінили для порталу "Коментарі".
Північний потік-2 (фото з відкритих джерел)
Глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко не сумнівається, що СП-2 буде добудований. Але підкреслює, що сама по собі труба нічого не означає. А з її наповненням можуть виникнути проблеми.
"Щоб качати газ по СП-2, доведеться пройти безліч бюрократичних процедур Євросоюзу (ЄС). А вони там досить складні. І ті ж німецькі "зелені" і навіть частина партії Меркель можуть посприяти тому, щоб заблокувати запуск "потоку". На допомогу — Енергетична хартія, яку ЄС зобов'язані дотримуватися. Відповідно до неї, компанія, яка видобуває газ, не має права володіти транспортною системою. А якщо володіє, то такий газопровід не може працювати на повну потужність. Це стосується OPAL (сухопутне продовження газопроводу "Північний потік" по території Німеччини, що доставляє газ з Росії до країн Євросоюзу, минаючи транзитні країни — прим. ред.). Це торкнеться і СП-2. Навряд чи Газпром погодитися віддати трубу в управління ЄС. А тому про стовідсоткове прокачування доведеться забути. Ну, а жорстке антимонопольне законодавство все одно буде бити по цьому проєкту", — прогнозує Олександр Охрименко.
За його словами, це прекрасно розуміють у Газпромі. Як і те, що процедура введення СП-2 в експлуатацію може затягнутися на роки — як власне через європейської бюрократії, так і через активної протидії тих, кому цей проєкт — поперек горла.
"Тобто, урочисте відкриття прокладеної труби відбудеться, пропагандисти це висвітлять у всіх фарбах. Але власне запуск СП-2 — не факт що станеться в найближчому майбутньому, — пояснює експерт. — І глава Газпрому Міллера, і прессекретар президента РФ Пєсков не дарма кажучи, що транзит газу через Україну, швидше за все, буде продовжений після 2024 року після закінчення діючого контракту".
Що до офіційних гарантій для України у зв'язку з імовірним запуском СП-2, то їх, підкреслює Олександр Охрименко, не можуть давати міждержавні угоди. Як, наприклад те, що уклали Байден і Меркель щодо СП-2.
"Міждержавні угоди не можуть включати комерційні питання. Скільки прокачувати, як, при якому тиску — вирішують лише на рівні прямих переговорів "технарів", компаній. У нашому випадку — з РФ, України та ЄС, — пояснює Олександр Охрименко. — А в американо-німецькій угоді чітко прописано, що СП-2 повинен функціонувати в рамках Енергетичної хартії. І це дуже важливо. Ну, а якщо Україна хоче, вона завжди може подати в суд на цей проєкт. І впливати через ту ж енергетичну хартію на кількість газу, який піде через СП-2. Ті ж німецькі "зелені", впевнений, активно включатися в такого роду процеси. Так що багато чого буде вирішуватися в європейських судах".
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко впевнений, що історія з СП-2 в тому вигляді, в якому він є — закінчена. І зупинити проєкт неможливо.
"Трубопровід буде працювати так, як спочатку і припускали його основні інвестори — Росія і Німеччина. І нічиї обурення з цього приводу в розрахунок прийматися не будуть", — прогнозує Юрій Гаврилечко.
Він також вважає, що ніяких "вигідніших" умов, крім прописаних в угоду між Німеччиною і США точкових вливань в нашу енергетичну сферу, виторгувати Україна не зможе.
"Відповідні кроки потрібно було робити раніше. А зараз вже пізно. Все побудовано і починає експлуатуватися. Ласкаво просимо в реальність", — резюмує експерт.
На думку економічного експерта, кандидата економічних наук Олександра Вовченко, рішення по СП-2 вже прийнято на політичному рівні. Україна ж залишилася поза переговорним процесом.
"Зараз важливо, щоб Україна була залучена до цього процесу. І намагатися на дипломатичному рівні усунути всі можливі загрози, які несе для нас реалізація "Північного потоку-2". Його ймовірний запуск — це політична індульгенція за злочини Росії проти України. Це сигнал про те, що світ забуває про агресію Росії і недооцінює всієї небезпеки з її боку. Очевидно, що це величезний ризик для не тільки енергетичної безпеки, а і європейської безпеки в цілому. Зняти санкції — це значить дозволити РФ отримати ще більше впливу, відповідно — можливість ще більш агресивно нав'язувати світу свій порядок денний", — впевнений Олександр Вовченко.
Він вважає, що Україні варто голосніше говорити на весь світ злочинах Росії, про анексію Криму, про окупацію Донбасу. І на дипломатичному рівні продовжувати протистояти СП-2, заручившись підтримкою союзників, реально розуміють загрозу. Серед таких — Польща, країни Балтії, Великобританія.
Нагадаємо, тема запуску скандального російського газопроводу "Північний потік-2" активізувалася в останні кілька днів. Це й не дивно, адже Німеччина і Сполучені Штати нарешті прийшли до консенсусу в цьому питанні. Своєю думкою з порталом "Коментарі" щодо ймовірного закінчення будівництва СП-2 поділився блогер і політичний аналітик Павло Нусс.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.