Ексклюзив "Люблінський трикутник": яка користь Україні від нового угоди

Україна, Польща і Литва сьогодні оголосили про створення нового формату взаємодії. Він називається "Люблінський трикутник". "Коментарі" дізналися у експертів, яка користь від неї Україні і з ким нашій країні ще потрібно зміцнювати зв'язки.

"Сподіваюся, цей формат наповнять конкретними смислами"

Незважаючи на намір України приєднатися до ЄС і НАТО, поки наша країна не готова стати частиною форматів такого рівня. А тому важливо розвивати ті напрямки співробітництва, які можуть мати позитивний результат, зазначає експерт Українського інституту політики (УІП) Владислав Дзивидзинский.

"Одним з таких форматів і став "Люблінський трикутник" (ЛТ), про появу якого глави МЗС України, Польщі та Литви повідомили в Любліні, – говорить експерт. – Поки це скоріше форма фіксації співробітництва між країнами "трикутника". Сподіваюся, її наповнять конкретними смислами. Тут уже справа за урядами і парламентами. Це вже пообіцяв міністр закордонних справ нашої країни Дмитро Кулеба, анонсувавши також, що друге засідання ЛТ пройде в Україні. І мені імпонує, що він акцентував – Україна не тільки намагається приєднатися до наявних форматів взаємодії, але має достатньо сил і авторитету, щоб створювати нові ефективні формати партнерами".

Владислав Дзивидзинский звертає увагу, що учасники формату підкреслили важливу роль, яку Україна, Польща і Литва грають в Центральній Європі і світі. І що заявили про готовність спільно протидіяти спільним загрозам (в тому числі з боку РФ, включаючи інформаційний фронт), координувати дії для захисту міжнародного права у контексті триваючої російської агресії проти України, зміцнювати економічно зв'язку.

"Я сподіваюся, що якщо все перейде в площину політичного процесу (справа тут за Кабміном та Радою), ми побачимо поглиблення співробітництва в економічній, соціальній, військовій сферах. В цілому оцінюю все позитивно. У Литви, Польщі та України є ряд інтересів, які дозволяють зробити формат результативним", – підкреслює експерт УІП.

"Україні необхідно перезавантажити наші відносини з Польщею та сусідами з Прибалтики"

Ідея такого формату давно визрівала, зазначає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

"Необхідно перезавантажити наші відносини з Польщею і сусідами з Прибалтики, – пояснює експерт. – Такі формати сприяють міжпарламентського діалогу, а також зняття питань взаємної недовіри щодо історичної пам'яті, культурної політики – тих сторінок, які варто було б перегорнути. Проблемні моменти є у нас з Польщею, у Польщі з Литвою і т. д. Важливо їх вирішити. І щоб наші друзі і далі виступали адвокатами України на світовій арені".

За словами Віталія Кулика, поява таких форматів – це дипломатія другого плану. Яка в багатьох аспектах відіграє ключову роль.

"Це і наша проекція в ЄС, і рішення питань хворих з сусідами, і інтенсифікація діалогу з різнопланових питань, і можливість залучення інвестицій, і спільні торгові коридори, торговельні майданчики, співпраця при підкоренні ринків третіх країн", – перераховує директор ЦДПГС вигідні такого роду форматів.

Експерт вважає, що добре було б перезапустити в якомусь форматі ГУАМ. Так називалася організація за демократію та економічний розвиток, створена в 1997 році (хартія організації підписана у 2001 році, статут — у 2006 році) Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою. Назва організації склалося з перших букв назв входять до нього країн. З 1999 по 2005 в організацію також входив Узбекистан, тоді вона називалася ГУУАМ.

"У нас багато спільного, в тому числі проблеми, пов'язані з безпекою, – підкреслює Віталій Кулик. – Це була б відмінна майданчик для діалогу з країнами Центральної Азії. Головне, наповнити такого роду об'єднання економічними смислами, новими проектами, вибудовувати пільгові умови роботи бізнесу один у одного".

"Чому не використати таку можливість і не звернутися до ЄС, НАТО з проханням про членство?"

Політичний експерт, директор Communication group Володимир Манько зазначає, що "трикутник" заявив про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і вимагає від Росії деокупувати Донбас. Крім цього, сторони намітили план співробітництва у сфері безпеки, протидії коронавіруса тощо.

"Здавалося б, в добру путь, "трикутник". Однак є момент, що викликає занепокоєння, – говорить експерт. – Литва і Польща були основними адвокатами України на шляху до євро — НАТО інтеграції. Повноправне членство України в ЄС і НАТО є головним завданням української зовнішньої політики, прописаної в Конституції. Але у фінальних заявах "трикутника" питання інтеграції України в ЄС і НАТО не стоїть. Чому не використати таку можливість, коли адвокати зібралися разом – і не звернутися до ЄС, НАТО з проханням про членство?"

За словами Володимира Манька, є побоювання, що даний формат може зрушити акценти в зовнішній політиці України по стратегічному курсу на ЄС і НАТО.

"З тієї ж точки зору досить сумнівно потуги на розвиток ГУАМ або Балто-Чорноморської дуги, – упевнений експерт. – Головною силою українських дипломатів повинна бути робота по швидкому приєднанню країни до головним західним спілкам – політичному та економічному (ЄС), а також безопасностному (НАТО)".

Як раніше повідомляли "Коментарі", НАТО готовий нарощувати військову міць у Чорному морі.