Криза відносин України та Угорщини: чи є шанс швидко вирішити конфлікт

Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква заявив, що Україна запропонує Угорщини підписати "джентльменську угоду" — спільний документ, який сприятиме врегулюванню спірних питань у двосторонніх відносинах, дозволивши зняти блокування в питанні співпраці з НАТО. Чому виник конфлікт? Чи буде зиск від угоди, навіть якщо її підпишуть? "Коментарі" розбиралися в ситуації разом із експертами.

Експерти оцінили шанси вирішити конфлікт між Угорщиною та Україною. Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк

Основні претензії Угорщини на адресу України пов'язані з мовними моментами. Ще у 2017 році в Україні прийняли закон про освіту, згідно з яким у школах нацменшин навчання рідною мовою залишили тільки у 1-4 класах. Ряд мовних норм набув чинності лише недавно, що ще більше загострило ситуацію. Уряд Угорщини вважає, що цей закон порушує права національних меншин (зокрема, етнічних угорців Закарпаття) і вимагає його скасувати або вдосконалити. Поки цього не зроблено, Будапешт блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів і лідерів держав.

Останнім часом загострилися й інші конфлікти. Українська сторона звинувачує угорську в роздачі паспортів на Закарпатті, а також в неповазі до ряду наших законів. Місцеві вибори також "розгойдали" ситуацію — був ряд неприємних моментів і щодо агітації, і щодо виконання угорського гімну.

"У нас все завжди впирається у виконання"

Екс-заступник міністра внутрішніх справ України, колишній губернатор Закарпаття і Луганщини, народний депутат Верховної Ради 6-го і 7-го скликань Геннадій Москаль зазначає: "Україна чомусь вважає, що взяті на себе міжнародні зобов'язання не обов'язково повинні виконуватися. У тому числі — щодо гарантованого права на вільне використання поряд з українською мов національних меншин. У всіх сферах, включаючи навчання. Ми ратифікували відповідні міжнародні договори, хартії, конвенції. А тепер удаємо, що цього не було. Наприймаємо законів, що суперечать узятим раніше зобов'язанням, потім починаємо сперечатися, переходимо на емоції... Після чого починаємо пропонувати "мир, дружбу, жуйку" або щось на кшталт цього".

За словами Геннадія Москаля, багато законів, що приймаються Радою останнім часом (і минулого скликання, і нинішнього), не відповідають Конституції. І звинувачувати в цьому треба не Конституційний суд, який підтверджує невідповідність таких документів Основному закону, а винятково низький рівень освіченості депутатів. Та й відповідних юридичних департаментів при ВР, при президенті, Кабміні — теж.

"З огляду на, що у нас рівень ставлення до законів (що відповідають Конституції), рівень компетенції влади, рівень правових зобов'язань — близькі нулю, слабко віриться, що якісь "джентльменські угоди" допоможуть налагодити відносини з Угорщиною. Підписати-то його можуть, але у нас все завжди впирається у виконання", — пояснює Геннадій Москаль.

Угорщина впевнена, що час працює на неї

Дипломат, нардеп 9 скликання (депутатська фракція політичної партії "Слуга народу"), член Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко відзначає, що в основі конфлікту з Угорщиною лежить внутрішня політика в обох державах.

"По суті міждержавною стала і проблема, що правляча в Угорщині партія Орбана винятково з внутрішньополітичних міркувань не має можливості змінити інтонації в діалозі з Україною. А жоден уряд України не буде готовий задовольнити далекосяжні плани та ініціативи угорської влади в питанні підтримки угорської меншини в Україні", — пояснює Богдан Яременко.

На його думку, прив'язка Угорщиною цієї проблематики до теми самітів Україна-НАТО значною мірою є штучною і не дає того результату, на який розраховувала угорська сторона.

"Ситуація багато в чому є патовою, — продовжує Богдан Яременко. — Водночас, не маючи достатньо ресурсів, місцева, а часом і центральна влада України покладається на угорські ресурси при вирішенні найрізноманітніших проблем Закарпаття. Це також підкріплює впевненість Угорщини в тому, що час працює на неї, і поспішати щось змінювати у відносинах з Україною немає сенсу".

Україна ж, зазначає нардеп, намагається знайти спосіб вирішити проблему у зовнішньополітичній сфері, де спроба класифікувати і пріоритезувати існуючі проблеми (у вигляді якоїсь домовленості) — досить традиційний прийом.

"Друга причина, що спонукає Київ до подібних ініціатив, полягає в тому, що за роки розвитку конфлікту він охоплює все більше проблемних питань і напрямків, — акцентує Богдан Яременко. — Україна змушена апелювати до сусідів і намагатися зафіксувати вичерпний перелік питань, вирішивши які, ми зможемо зняти вето Угорщини на проведення самітів Україна-НАТО. Це насправді не перша спроба України "уточнити", чого саме прагне Угорщина в Україні. Але відповіді на ці питання, на жаль, формуються в Будапешті під впливом багатьох чинників, на які Україна не впливає: від загальноєвропейської міграційної кризи до електоральних потреб. Тому прогнозувати щось при таких обставинах дуже складно".

Раніше "Коментарі" повідомляли про прийдешній приїзд глави Міністерства закордонних справ Угорщини до Києва. Крім іншого Петер Сійярто планує зустрітися з головним українським дипломатом Дмитром Кулебою.